Єльчанінов Анатолій Михайлович
Єльчанінов Анатолій Михайлович | |
---|---|
Загальна інформація | |
Громадянство | СРСР Україна |
Народження | 1 квітня 1949 Колибельське, Чаплигінський район, Рязанська область, РРФСР, СРСР |
Смерть | 18 квітня 2008 (59 років) Тернопіль, Україна |
Вага | 100 кг |
Спорт | |
Країна | СРСР |
Вид спорту | греко-римська боротьба |
Команда | Спартак |
Тренери | Володимир Пласконіс |
Єльчанінов Анатолій Михайлович (1 квітня 1949, с. Колибельське, Чаплигінського району, Липецької області, нині Російська Федерація — 18 квітня 2008, м. Тернопіль, Україна) — радянський та український борець (греко-римська боротьба), майстер спорту СРСР міжнародного класу (1979).
Народився 1 квітня 1949 року в селі Колибельське Чаплигінського району Липецької області. Після закінчення Колибельської середньої школи проходив службу в армії. Після того одразу поступив в Ожерельєвьський технікум залізничного транспорту, який закінчив в 1973 році. Був направлений на роботу в місто Тернопіль. З 1974 року пішов у секцію з греко-римської боротьби у Тернопільському замку[джерело?].
Після закінчення спортивної кар'єри працював тренером СДЮСШОР (Тернопіль, 1983—1991)[1]. В 1983 році поступив та згодом закінчив факультет фізичного виховання Тернопільський інститут народного господарства (1992). З 1991 року займався підприємницькою діяльністю: генеральний директор фірми «Атлант» (Тернопіль)[2], з 2006 — комерційний директор фірми «Діона» (Тернопіль). З 2008 р. — віце-президент Тернопільської федерації греко-римської боротьби.[1]
Помер у Тернополі 18 квітня 2008 року[1].
З 1965 року займався волейболом[джерело?]. Боротьбою Анатолій Михайлович захопився і почав займатися з 1974 року у спортивному товаристві «Спартак». Тренувався у Володимира Пласконоса. В 1975 році виконав норматив майстра спорта СССР. Виступав у важкій ваговій категорії (до 130 кг). Майстер спорту СРСР міжнародного класу, володар Кубка світу (Норвегія, 1980), чемпіон СРСР (1979), неодноразовий чемпіон УССР (1978—1980), переможець міжнародних турнірів у складі збірної команди СРСР (1979—1982). Володар кубку світу (1981). Закінчив свою спортивну кар'єру у 1982 році. Працював тренером СДЮСШОР (Тернопіль, 1983—1991)[1].
Був одружений з Єльчаніновою Валентиною Сергіївною[джерело?]. Старший син Родіон був неодноразовии чемпіоном Тернополя, призером та учасником різноманітних турнірів та змагань в Україні з греко-римської боротьби. Молодший син Анатолій виступав за збірну Тернополя з волейболу. Внук Олександр Родіонович Єльчанінов теж займався боротьбою та брав участь у турнірі пам'яті Анатолія Єльчанінова у Тернополі, в якому виборов призове третє місце[3].
- ↑ а б в г Гуцал П. З. Єльчанінов Анатолій Михайлович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2009. — Т. 9 : Е — Ж. — 711 с. — ISBN 978-966-02-5720-7.
- ↑ Бубній П., Гунтік Г. Єльчанінов Анатолій Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 565. — ISBN 966-528-197-6.
- ↑ Юні спартаківці вшанували пам’ять борцівського кумира. Спорт Тернопільщини (укр.). Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 2 березня 2019.
- Ігнатенко В., Гунтік Г. Спортивні постаті Тернопілля. — Т., 2003.
- Бубній П., Гунтік Г. Єльчанінов Анатолій Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 565. — ISBN 966-528-197-6.
- Гуцал П. З. Єльчанінов Анатолій Михайлович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2009. — Т. 9 : Е — Ж. — 711 с. — ISBN 978-966-02-5720-7.
- Мягченков Н. И. Классическая и вольная борьба. Справочник. — Москва : Физкультура и спорт, 1984. — С. 201.
Це незавершена стаття про борця чи борчиню. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |