Єлізавета Болеславна
| Єлізавета Болеславна пол. Elżbieta | |
|---|---|
| Біографічні дані | |
| Народження | 1263[1] |
| Смерть | 28 вересня 1304 Вроцлав, Богемське королівство |
| У шлюбі з | Генріх V Гладкий |
| Діти | Bolesław III the Generousd, Władysław of Legnicad, Henry VI the Goodd, Євфимія Силезька і Q126050598? |
| Династія | П'ясти |
| Батько | Болеслав Побожний |
| Мати | Йолента Польська |
Єлізавета Болеславна або Єлізавета Калиш (пол.: Elżbieta Bolesławówna), (1263 – 28 вересня 1304) – польська принцеса, донька князя Великопольського Болеслава Побожного. Старша сестра Ядвіґи Великопольської, матері останнього короля Польщі з династії П'ястів Казимира ІІІ.
По батьківській і по материнській лінії була нащадком Великих князів Київських Володимира Великого та Ярослава Осмомисла.
Народилась 1263 р. Єлізавета була донькою князя Великопольського Болеслава Побожного та його дружини принцеси Св. Йоланти.
1273 року Елізабет одружилася з Генріхом V, князем Легніци (1248–1296), що був сином Болеслава II Лисого і Ядвіги Анхальтської.
В подружжя було вісім дітей:
- Ядвіґа (бл. 1277 р. - 3 лютого 1347 р.) одружена 1289/95 рр. з князем Отто Бранденбурзьким-Зальцведеля, другим сина маркграфа Отто V. Після смерті чоловіка стала черницею в монастирі Св. Клари у Вроцлаві.
- Євфимія (бл. 1278 - червень 1347 р.), одружена 1300 р. з Отто II з Горцу, герцога Каринтії. Їх донькою була Елізабет Каринтійська, через неї Елізабет і Генріх були прямими предками королів Сицилії, Арагона і Кастилії.
- Ганна (1284 - 2/3 жовтня 1343 р.), Настоятелька монастиря св. Клари, Вроцлав.
- Елізабет (бл. 1290 - н. 1357/58), Настоятелька монастиря св. Клари, Вроцлав.
- Болеслав III (23 вересня 1291 - 21 квітня 1352), князь Легніци, Брегу, Вроцлава.
- Олена (бл. 1293 - піс. 1300), черниця монастиря Св. Клари, Ґнезно.
- Генрі VI Добрий (18 березня 1294 - 24 листопада 1335), князь Вроцлава
- Володислав (6 червня 1296 - 13 січня 1352), князь Легніци і Брегу.
Її чоловік пішов на війну з Генріхом III, герцогом Сілезьким-Глогувським; він був схоплений і ув'язнений у Глогуві. Генріх сильно захворів; це було пов'язано з умовами його ув'язнення (він був замкнений в залізній клітці).
Після звільнення він не оправився і невдовзі помер. Побоюючись за майбутнє свого князівства, 1294 року він вирішив поставити себе під захист Святого Престолу.
Генріх помер 22 лютого 1296 і був похований у монастирі Св. Клари у Вроцлаві. У цей час всі його сини були неповнолітніми, і їх взяв під опіку його брат Болко І, який почав правити від їх імені.
Мати і молодша сестра Елізабет Анна пішли до жіночого монастир після смерті Генріха. Сестра Ядвіга вийшла заміж за Владислава I; у них було багато дітей - серед них були Єлизавета Польська і Казимир III Великий.
Єлизавета Болеславна та її діти виїхали жити до Короля Богемії Вацлава II. Вацлав і Елізабета домовилися, щоб її син Болеслав одружився з молодшою дочкою Вацлава Маргарет.
Заручини Болеслава з Маргарет викликали страх серед родичів Вацлава, які бачили молодого князя Легницького як потенційного суперника для престолу. Хоча Вацлав II мав сина-спадкоємця. Проте смерть короля Богемії 1305 і через рік вбивство його сина і наступника Вацлава III в Оломоуці, призвели до того, що Болеслав почав боротьбу за Богемський трон, прийнявши титул "haeres Regni Poloniae" (спадкоємець Польського королівства).
Болеслав і Маргарет одружилися 1308 році і мали трьох дітей.
Елізабет померла 28 вересня 1304 року і була похована разом з чоловіком у монастирі Св. Клари у Вроцлаві.
Єлізавета Болеславна веде свій родовід, в тому числі, й від Великих князів Київських Володимира Великого та Ярослава Мудрого.
| 16. Мешко ІІІ Старий | ||||||||||||||||
| 8. Одон Мешкович | ||||||||||||||||
| 17. Єлизавета | ||||||||||||||||
| 4. Владислав Одонич | ||||||||||||||||
| 18. Ярослав Осмомисл | ||||||||||||||||
| 9. Вишеслава Ярославна | ||||||||||||||||
| 19. Ольга Юріївна | ||||||||||||||||
| 2. Болеслав Побожний | ||||||||||||||||
| 10. Мествін І | ||||||||||||||||
| 5. Ядвиґа Померанська | ||||||||||||||||
| 11. Свініслава | ||||||||||||||||
| 1. Єлізавета Болеславна | ||||||||||||||||
| 24. Бела ІІІ | ||||||||||||||||
| 12. Андрій ІІ | ||||||||||||||||
| 25. Агнеса Антиохійська | ||||||||||||||||
| 6. Бела IV | ||||||||||||||||
| 13. Гертруда Меранська | ||||||||||||||||
| 3. Йоланта | ||||||||||||||||
| 14. Феодор I Ласкаріс | ||||||||||||||||
| 7. Марія Ласкарина | ||||||||||||||||
| 15. Анна Ангеліна | ||||||||||||||||
- FUKALA, Radek. Slezsko. Neznámá země Koruny české. Knížecí a stavovské Slezsko do roku 1740. České Budějovice: Veduta, 2007. 344 s. ISBN 978-80-86829-23-4.
- "Medieval lands" by Charles Cawley. [Архівовано 9 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ Lundy D. R. The Peerage