Ємченко Андрій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Андрій Іванович Ємченко
Народився16 (28) жовтня 1893(1893-10-28)
Михайлівка
Помер18 лютого 1964(1964-02-18) (70 років)
Київ
ПохованняБайкове кладовище
КраїнаСРСР СРСР
Діяльністьфізіолог
Alma materКиївський медичний інститут
Галузьфізіологія
ЗакладКиївський університет
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор біологічних наук

Андрій Іванович Ємченко (нар. 16 (28) жовтня 1893(18931028), Михайлівка — 18 лютого 1964, Київ) — український радянський фізіолог, доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент АН УРСР23 січня 1957 року[1]).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 16 (28 жовтня) 1893 року в селі Михайлівці (тепер Кам'янського району Черкаської області). У 1925 році закінчив Київський медичний інститут. З 1933 року і до кінця життя завідував кафедрою Київського університету.

Могила Андрія Ємченка

Жив у Києві в будинку на вулиці Воровського (нині Бульварно-Кудрявська), 8. Помер в Києві 18 лютого 1964 року. Похований на Байковому кладовищі.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Праці присвячені фізіології серцевої діяльності й травлення, а також вищій нервовій діяльності людини і тварин. Разом з Д. С. Воронцовим склав підручник «Фізіологія тварин і людини» (Київ, 1952). За його редакцією видано українською мовою ряд творів І. П. Павлова.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Національна академія наук України. Архів оригіналу за 2 квітня 2016. Процитовано 20 березня 2016.

Література

[ред. | ред. код]