Перейти до вмісту

Єнні Берггрен

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Єнні Берггрен
швед. Jenny Berggren
Зображення
Зображення
Основна інформація
Повне ім'яЄнні Сесилія Берггрен (Петрен)
Дата народження19 травня 1972(1972-05-19) (52 роки)
Місце народженняГетеборг
Роки активності1987 — дотепер
ГромадянствоШвеція Швеція
Професіїспівачка, поет, композиторка[1]
ОсвітаSchillerska gymnasietd Редагувати інформацію у Вікіданих
Співацький голосмеццо-сопрано
Інструментискрипка
Жанрипоп-музика
техно
євроденс
європоп
Колективи«Tech Noir», «Ace of Base»
ЧленствоAce of Base Редагувати інформацію у Вікіданих
ЛейблиIpono/Universal Sweden
У шлюбі зJakob Petrénd Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриЙонас Берггрен і Лінн Берггрен Редагувати інформацію у Вікіданих
jennyberggren.com
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Єнні Сесілія Берггрен[2] (у шлюбі Петрен, професійно знана як Єнні Берггрен і Єнні з Ace of Base, швед. Jenny Cecilia Petrén; нар. 19 травня 1972(19720519), Гетеборг, Швеція)[3] — шведська співачка, поетеса та композиторка. Колишня учасниця гурту «Ace of Base» разом з братом Йонасом, сестрою Лінн та спільним другом Ульфом Екбергом. Авторка багатьох пісень гурту та сольних. З 1995 року і займається сольною творчістю. Залишила гурт у 2009 році, а у 2010 році випустила дебютний альбом «My Story». Авторка популярної автобіографії.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася у Гетеборзі третьою дитиною в родині фахівця з радіології Йорана Берггрена та Біргітти Берггрен. Виросла в християнській родині на околиці міста. Всі діти брали уроки музики, а Єнні зі старшою сестрою Малин грала на скрипці. Вивчала класичну музику і співала з сестрою в церковному хорі.

Вночі 27 квітня 1994 року на Єнні і її матір в їх будинку напала з психічно хвора дівчина, яка переслідувала Єнні і вистежила її[4]. Мати Берггрен отримала ножові поранення рук. Дівчина виявилася 21-річною громадянкою Німеччини Мануелою Бегрендт, якій був заборонений в'їзд до Швеції.

Берггрен як волонтерка, брала участь у багатьох гуманітарних акціях. Проводила християнські концерти, виступала в церковному хорі. 18 вересня 2004 року одружилася з шведським піаністом Якобом Петреном[5]. Народила сина і доньку[6]. Проживає з родиною в Гетеборзі.

Ace of Base

[ред. | ред. код]

Наприкінці 1980-х років Берггрен разом із Йонні Лінденом та Нікласом Транком створили групу «Tech Noir», яка потім перетворилася на «Ace of Base». Єнні навчалася в той час в університеті на вчительку, однак після підписання контракту з данською компанією звукозапису «Mega Records» змінила плани. Компанія випустила дебютний альбом, який розійшовся у світі тиражем в 30 млн примірників.

Спочатку ролі Лінн і Єнні в колективі були однакові, хоча компанії звукозапису віддавали пріоритет Лінн, яка виконувала більшість композицій. На початку творчої кар'єри Лінн і Єнні практично не брали участі у формуванні репертуару групи, не займалися продюсерською діяльністю. Пізніше Лінн стала усуватися від активної позиції в групі, і поступово Єнні вийшла на перші ролі.

Єнні Берггрен написала кілька пісень для альбому «The Bridge», у тому числі «Ravine» (пісня присвячена нападу на неї і її сім'ю 27 квітня), «Wave Wet Sand» і «Experience Pearls». Надалі вона продовжила писати сингли для гурту і її пісні потрапили в усі успішні альбоми «Ace of Base».

Конфлікт щодо назви

[ред. | ред. код]
Єнні Берггрен у 2008 році

У 2007—2009 роках Берггрен, Юнас та Ульф з концертами відвідали багато країн Європи й Азії. Під час туру вони записали кілька нових пісень і випустили п'ятий студійний альбом[7]. Гурт, який став виглядати як тріо, не зміг знайти звукозаписну компанію, і Берггрен стала самостійно працювати над матеріалом для сольного альбому[8][9]. 2009 року Берггрен зареєструвала акаунт у соціальній мережі Твіттер, де заявила, що працює над синглами для сольного альбому.[9][10][11]

У цей час Ульф і Йонас запросили в гурт двох нових вокалісток, Клару Хагман та Юлію Вільямсон.[12][13][14] Коли з'явилася така інформація, Йонас і Берггрен практично одночасно заявили, що новий склад не називатиметься «Ace of Base» для проєкту буде запропоновано нову назву.[13][15][16]

У підсумку альтернативна назва практично продублювала оригінальну: «Ace.of.Base», додалося графічне оформлення на обкладинках нових релізів. В інтерв'ю шведському телебаченню Ульф зазначив: «Ми все ще називаємося Ace of Base. Крапки між словами просто є стилем оформлення логотипу».[17][18]

Берггрен в кількох інтерв'ю заявляла, що ніколи не покидала колектив, а також що всі четверо виконавців, які починали роботу в проєкті, досі є учасниками гурту та власниками бренду «Ace of Base», що підтверджується юридичними документами, підписаними з братом Йонасом.[8][16][19][20][21][22]

В подальшому це підтвердив Йонас: «Вона (Єнні) ніколи офіційно не заявляла "Я йду". Але для звукозаписної компанії очевидно, що вона вже покинула гурт. І вони припинили дію її контракту. Але вона ніколи не говорила „Ой, я не хочу бути в колективі“. Коли компанія наполягала на новій виконавиці: „Вони не казали, що це повинна бути молодша дівчина, але вони хотіли бачити нову виконавицю, нову лідерку-вокалістку“».

Ульф казав, що «немає ніяких проблем з приводу назви, навіть якщо в проєкт включені всі раніше представлені виконавці»[23] Берггрен прокоментувала це в інтерв'ю 18 жовтня 2010 року, сказавши, що Йонас і Ульф не дозволили їй брати участь у створенні нового альбому: "Я хочу відзначити, що є певні умови, в яких я можу працювати… і зараз їх немає. Вони не хочуть, щоб я була в гурті". На питання «Чи хочете Ви повернутися знову в Ace of Base?» Берггрен відповіла: «Не прямо зараз. Спочатку дехто повинен вибачитися».[24]

Сольна кар'єра

[ред. | ред. код]

У 2008 році Єнні Берггрен випустила автобіографію «Vinna hela världen» (укр. «Завоювати весь світ»). Перше видання було повністю розкуплено в Швеції (за статистикою, тільки 4 % книг у Швеції розкуповуються повністю) і було оголошено про друге видання. Англійська версія «To Win the World» (укр. «Завоювати світ») планувалася до видання у 2011 році, проте донині не вийшов навіть реліз.

Напередодні Нового 2010 року Берггрен випустила першу пісню в рамках самостійної кар'єри «Free Me», яку можна було безкоштовно завантажити з її нового персонального сайту.

У травні 2010 року випустила перший самостійний сингл «Here I Am», доступний на iTunes. Сингл досяг 14 місця у шведських музичних чартах.[25] 15 вересня 2010 року Берггрен випустила другий сингл «Gotta Go». Дебютний альбом «My Story» вийшов 13 жовтня 2010 року.

3 лютого 2011 року Берггрен презентувала пісню «Let your heart be mine» у відбірковому турі фіналу Данії на пісенний конкурс Євробачення 2011, де посіла друге місце.[26] На національному фіналі 26 лютого 2011 року її пісню зустріли бурхливими оваціями. Після першого раунду голосування Єнні Берггрен не змогла потрапити до фінальної четвірки і не взяла участь надалі відборі. Попри це, фанати розцінили виступ як безсумнівний успіх, а її пісню — як одну з найкращих у кар'єрі.

Дискографія

[ред. | ред. код]

Альбоми

[ред. | ред. код]
Рік Назва Позиція в чартах
SWE
2010
My Story
  • Вийшов: 13 жовтня 2010
  • Лейбл: Ipono Productions, Universal
  • Формат: CD, завантажування
 48

Сингли

[ред. | ред. код]
Рік Назва Позиція в чартах Альбом
Швеція Швеція Фінляндія Фінляндія Велика Британія Велика Британія Німеччина Німеччина
2010 «Free Me» - - - - My Story
«Here I Am» 14[25] - - -
«Gotta Go» - - - -

Вокал

[ред. | ред. код]

Єнні Берггрен виконувала всі сингли гурту, крім наступних:

  • «All that she wants» (Малін Берггрен, Йонас Берггрен і Екберг);
  • «Happy nation» (Малін Берггрен, Йонас Берггрен і Екберг);
  • «Dimension of depth» (інструментал);
  • «Dancer in a daydream» (Малін Берггрен);
  • «Whispers in blindness» (Малін Берггрен);
  • «Everytime it rains» (Малін Берггрен).

Творчість

[ред. | ред. код]

Єнні Берггрен також написала музику і слова до наступних композицій гурту:

  • «Hear me calling» (з Йонасом і Малін Берггрен, Екбергом);
  • «Ravine»;
  • «Wave wet sand»;
  • «Experience pearls»;
  • «He decides»;
  • «Love in december» (з Йонасом і Малін Берггрен, Екбергом);
  • «Beautiful morning» (з Йонасом і Малін Берггрен);
  • «Change with the light» (з Йонасом і Малін Берггрен, Ульфом Екбергом);
  • «What's the name of the game» (з Йонасом і Малін Берггрен, Ульфом Екбергом, Харрі Соммердалем і Йонасом ван дер Бургом).


Сольний альбом «My Story»
  • «Air of love»;
  • «Beat of my heart»;
  • «Dying to stay alive»;
  • «Free me»;
  • «Give me the faith»;
  • «Going home»;
  • «Gotta go»;
  • «Here I am»;
  • «Natural superstar»;
  • «Numb»;
  • «Spend this night».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Jenny Berggren. Biography (англ.). IMDB. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 7 листопада 2017.
  2. ↑ Proff.se (швед.). Proff.se. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 7 листопада 2017.
  3. ↑ We Love The 90’s (норв.). We Love The 90's. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 7 листопада 2017. [Архівовано 2017-11-07 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Dougherty, Steve (23 травня 1994). People.com. People.com. Архів оригіналу за 6 жовтня 2012. Процитовано 2 листопада 2011.
  5. ↑ TV.com. TV.com. Архів оригіналу за 6 жовтня 2012. Процитовано 2 листопада 2011. [Архівовано 2012-11-04 у Wayback Machine.]
  6. ↑ Jennyberggren.net. Jennyberggren.net. Архів оригіналу за 6 жовтня 2012. Процитовано 2 листопада 2011. [Архівовано 2009-02-13 у Wayback Machine.]
  7. ↑ aceofbase (16 листопада 2007). Ace of Base in the Studio Oct 2008. YouTube. Архів оригіналу за 9 вересня 2012. Процитовано 2 листопада 2011.
  8. ↑ а б Marko. Marko: Jenny Berggren slingrar sig. Marko-saavala.blogspot.com. Архів оригіналу за 6 жовтня 2012. Процитовано 2 листопада 2011.
  9. ↑ а б Twitter / Jenny Berggren: We didn't get a record out. Twitter.com. 30 листопада 2009. Архів оригіналу за 6 жовтня 2012. Процитовано 2 листопада 2011.
  10. ↑ Twitter / Jenny Berggren: I am working on my new songs. Twitter.com. 23 липня 2009. Архів оригіналу за 6 жовтня 2012. Процитовано 2 листопада 2011. (англ.)
  11. ↑ Twitter / Jenny Berggren: My soloproject started a l. Twitter.com. 10 листопада 2009. Архів оригіналу за 6 жовтня 2012. Процитовано 2 листопада 2011. (англ.)
  12. ↑ Stefan Westrin 026-15 93 46 stefan.westrin@arbetarbladet.se. Clara Hagmans spellista - Spellistan (швед.). Arbetarbladet. Архів оригіналу за 6 жовтня 2012. Процитовано 2 листопада 2011. [Архівовано 2012-04-04 у Wayback Machine.]
  13. ↑ а б > Official message by JONAS !!. The AceBoards. Архів оригіналу за 6 жовтня 2012. Процитовано 2 листопада 2011. [Архівовано 2011-09-03 у Wayback Machine.]
  14. ↑ > 2nd Official Message by JONAS!! (26 february 2010). The AceBoards. Архів оригіналу за 6 жовтня 2012. Процитовано 2 листопада 2011. [Архівовано 2011-09-03 у Wayback Machine.]
  15. ↑ Twitter / Jenny Berggren: As agreed with my brother. Twitter.com. 31 грудня 2009. Архів оригіналу за 6 жовтня 2012. Процитовано 2 листопада 2011.
  16. ↑ а б Blandat: Jenny Berggren om Ace of Base framtid - TV4 Play. Tv4play.se. Архів оригіналу за 28 липня 2011. Процитовано 2 листопада 2011. [Архівовано 2011-07-28 у Archive.is]
  17. ↑ QUESTIONS, #15... Facebook. Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 2 листопада 2011.
  18. ↑ Biography «Ace of Base» (нім.). Aceofbase-music.de. Архів оригіналу за 6 жовтня 2012. Процитовано 2 листопада 2011.
  19. ↑ Twitter / Jenny Berggren: Clarification; Ace of Base. Twitter.com. 10 листопада 2009. Архів оригіналу за 6 жовтня 2012. Процитовано 2 листопада 2011.
  20. ↑ Twitter / Jenny Berggren: Don't talk about a new AOB. Twitter.com. 27 лютого 2010. Архів оригіналу за 6 жовтня 2012. Процитовано 2 листопада 2011.
  21. ↑ The original... Facebook. Архів оригіналу за 10 січня 2016. Процитовано 2 листопада 2011.
  22. ↑ Oao. You are wrong... Facebook. Архів оригіналу за 10 січня 2016. Процитовано 2 листопада 2011.
  23. ↑ Syskonen Berggren slåss om Ace of Base | Rockbjörnen 2011 | Musik | Nöjesbladet | Aftonbladet. Aftonbladet.se. Архів оригіналу за 6 жовтня 2012. Процитовано 2 листопада 2011. (швед.)
  24. ↑ Jenny Berggren om Ace of Base-kollegornas svek: "De ville inte ha med mig" | Musik | Nöjesbladet | Aftonbladet. Aftonbladet.se. 18 жовтня 2010. Архів оригіналу за 6 жовтня 2012. Процитовано 2 листопада 2011. (швед.)
  25. ↑ а б Steffen Hung (21 травня 2010). swedishcharts.com - Swedish Charts - Singles Top 60 2010-05-21. Swedish Charts. Архів оригіналу за 6 жовтня 2012. Процитовано 2 листопада 2011. (англ.)
  26. ↑ Written by. Eurovision Song Contest - Dusseldorf 2011 | News - Denmark: DR reveals 10 candidates. Esctoday.com. Архів оригіналу за 5 лютого 2011. Процитовано 2 листопада 2011. (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Єнні_Берггрен&oldid=44045061