Єременко Іван Онисимович

Єременко Іван Онисимович
Єременко Іван Онисимович
Народження	23 вересня 1918 ; Битиця
Смерть	19 червня 1996 (77 років) ; Гродно, Білорусь
Поховання	Гродно
Країна	Росія
Звання	старший сержант
Війни / битви	німецько-радянська війна
Нагороди	;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Єременко.

Іван Онисимович Єременко (1918-1996) — старший сержант Радянської Армії, учасник Німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1945).

Життєпис

Єременко іван народився 23 вересня 1918 року в селі Битиця (нині — Сумський район Сумської області України). Отримав неповну середню освіту, після чого працював обліковцем на Краснозвездинском рафінадному заводі в Сумах.

У жовтні 1939 року Єременко був призваний на службу в Робітничо-селянську Червону Армію. З першого дня Великої війни — на її фронтах. Брав участь у боях на Північно-Західному, Західному, 3-му Білоруському фронтах. В боях три рази був поранений і двічі контужений. До серпня 1944 року старший сержант Іван Єременко був командиром гармати 703-го винищувально-протитанкового артилерійського полку 16-ї гвардійської окремої винищувально-протитанкової артилерійської бригади 5-ї армії 3-го Білоруського фронту. Відзначився під час звільнення Литовської РСР^[1].

4 серпня 1944 року під час відображення німецької контратаки в районі села Жвиргждайчяй Шакяйского району Єременко особисто підбив два танки супротивника. Коли загинув командир взводу, Єременко його замінив собою і успішно керував обороною. Вогнем своєї гармати Єременко знищив близько роти ворожих солдатів і офіцерів. 5 серпня артилеристи Єременко підбили танк і знищили близько двох рот солдатів і офіцерів противника.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм" старший сержант Іван Єременко був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» за номером 6354.

У травні 1946 року Єременко був демобілізований. Проживав у Гродно, працював директором Гродненського промислового комбінату, головою постройкома міського будівельного управління, старшим інспектором кадрів на одному з гродненських заводів.

Помер 19 червня 1996 року, похований у Гродно.

Був також нагороджений двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки.

Примітки

↑ Єременко Іван Онисимович (рос.). // Сайт «Герои страны».

Література

Герої Радянського Союзу: Короткий біографічний словник / Пред. ред. колегії І. Н. Шкадов. — М: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаєв — Любичев/. — 911 с. — 100 000 екз. — ISBN отс., Реєстр. № у РКП 87-95382.
У подорож по Сумщині. — Харків, 1979.
Гриченко І. Т., Головін М. М. Подвиг. — Харків: Прапор, 1983.

Це незавершена стаття про особу Радянського Союзу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[wh-1] Єременко Іван Онисимович (рос.). // Сайт «Герои страны».

[1]