Єрмоленко Олександра Трохимівна

Єрмоленко Олександра Трохимівна
Єрмоленко Олександра Трохимівна
Народження	20 січня 1938 ; Олексіївка, Сумський район, Харківська область, Українська РСР, СРСР
Смерть	26 вересня 2022 (84 роки)
	Суми, Україна
Країна	СРСР; Україна
Навчання	Одеське художнє училище (1962)
Вчитель	Павлюк Микола Артемович
Діяльність	художниця
Працівник	Баранівський порцеляновий завод і Сумський порцеляновий завод
Член	Національна спілка художників України
У шлюбі з	Єрмоленко Василь Пилипович
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Єрмоленко.

Олександра Трохимівна Єрмо́ленко (20 січня 1938, с. Олексіївка, нині Сумський район, Сумська область — 26 вересня 2022, Суми) — українська художниця декоративно-ужиткового мистецтва (художня кераміка, порцеляна, фаянс), живописець, графік. Член Національної спілки художників України (1982). Дружина художника Василя Пилиповича Єрмоленка (1937—2015).

Життєпис

Олександра Трохимівна Єрмоленко народилася 20 січня 1938 року в селі Олексіївка, нині Сумської області.

Початкову мистецьку освіту отримав в художній студії при Будинку народної творчості, якою керував М. Д. Бончевський.

У 1962 році закінчила Одеське художнє училище (вчителі з фаху М. А. Павлюк, Т. І. Єгорова).

Працювала живописцем скульптурно-художожньої лабораторії Баранівського порцелянового заводу (Житомирська область, 1967—1968); художником Краснодарського порцеляно-фаянсового заводу «Чайка» (РФ, 1969—1973).

У 1974—1986 роках працювала на Сумському порцеляновому заводі.

Нагороджена медаллю «Ветеран праці» (1985).

Померла в Сумах 26 вересня 2022 року^[1].

Творчість

Олександра Єрмоленко працювала у галузі художньої кераміки, графіки та живопису.

У своїй творчості художниця поєднувала українські народні традиції з сучасним промисловим мистецтвом порцеляни. У створених нею художніх творах відчувається органічний зв'язок з природою, що втілився у формах та декорі порцелянових виробів.

У співавторстві зі своїм чоловіком Василем Пилиповичем Єрмоленком, для якого Олександра Трохимівна завжди була музою, створювала композиції з порцеляни, у яких тяжіла до фольклорних сюжетів («Берегиня», «Лісовик»).

Поряд із сервізом Василя Єрмоленка «Пегас»^[2] сервіз його дружини «Тет-а-тет» став візитівкою Сумського порцелянового заводу^[3].

Зверталася до теми українського козацтва (набір з фаянсу «Козак Макар Симак», скульптурна композиція «Кубанські козаки»).

Була учасницею численних республіканських та обласних художніх виставок. Персональні виставки проходили в Києві (1984), Сумах (1998, 2017).

Твори зберігаються в Сумському обласному художньому музеї імені Н. Онацького, Сумському обласному краєзнавчому музеї, Музеї Лесі Українки (Київ).

Вибрані твори

живопис — «Соняшники» (1988), «Рідний край» (1989), «Хризантеми» (1995), «Небесна подорож» (2002), «Міраж» (2003), «Острів» (2004), «Первоцвіти» (2007).
декоративні панно («Леся Українка», «Суми»).
сервізи («Конвалія», «Тет-а-тет», «Медовий липень», «Кавказький заповідник»).
вази і тарелі («Від Путивля до Карпат», «Синій птах», «Суцвіття»).
набори для води, лікеру й квітів («Смарагдовий», «На галявині»).

Примітки

↑ http://artmuseum.sumy.ua/podii-2021-roku/pamyatajmo.html
↑ Корусь, Олена (28 січня 2017). Александрочкін та Єрмоленко: два майстри у сумському музейному просторі. Музейний простір. Процитовано 1 жовтня 2022.
↑ Від Слобожанщини до Закарпаття. Сумський обласний художній музей ім. Никанора Онацького. Процитовано 1 жовтня 2022.

Джерела

Єрмоленко Олександра // Чегусова З. Декоративне мистецтво України кінця ХХ століття. 200 імен. — Київ, 2002. — С. 68—69 : іл.
Єрмоленко Олександра Трохимівна // Сумщина в іменах: енциклопедичний довідник / голов. ред. В. Б. Звагельський. — 2–ге вид., перероб. та доп. — Суми: Рекл.–вид. об-ня «АСМедіа»; Сум. держ. ун-т ; Видавничий дім «Фолігрант», 2004. — С. 147 : фот.
Олександра Єрмоленко // Художники Сумщини : альбом Сумської обласної організації Національної спілки художників України. — Суми : Собор, 2006. — С. 48—51 : іл. — ISBN 966-7164-52-7.
Художньо-мистецька спадщина Сумщини: від давнини до сьогодення / авт.-упоряд. Валентина Єфремова. — Київ : Хрещатик, 2007. — С. 48. — ISBN 966-581-344-8.
Єрмоленко Олександра // Сумщина. Велика спадщина. Образотворче мистецтво / авт. тексту Валентина Ткаченко. — Суми: Університетська книга, 2018. — С.146 : іл. — ISBN 978-966-680-877-9.

[1] ttp://artmuseum.sumy.ua/podii-2021-roku/pamyatajmo.html

[2] Корусь, Олена (28 січня 2017). Александрочкін та Єрмоленко: два майстри у сумському музейному просторі. Музейний простір. Процитовано 1 жовтня 2022.

[3] Від Слобожанщини до Закарпаття. Сумський обласний художній музей ім. Никанора Онацького. Процитовано 1 жовтня 2022.

[1]

[2]

[3]