Єрошенко Василь Миколайович
Василь Миколайович Єрошенко | |
---|---|
рос. Василий Николаевич Ерошенко | |
![]() | |
Народження | 31 грудня 1907 (13 січня 1908) Катеринодар |
Смерть | 6 травня 1972 (64 роки) Ленінград, РРФСР, СРСР ![]() |
Поховання | Серафимівське кладовищеd ![]() |
Країна | ![]() |
Рід військ | військово-морські сили |
Освіта | Санкт-Петербурзький військово-морський інститут ![]() |
Партія | КПРС ![]() |
Звання | ![]() |
Командування | Q131573624?, Shaumyan, Moskvad, Ташкент (лідер ескадрених міноносців), Гетьман Петро Дорошенко і Молотов (крейсер) ![]() |
Війни / битви | Радянсько-німецька війна |
Нагороди |
Василь Миколайович Єрошенко (рос. Василий Николаевич Ерошенко; 31 грудня 1907 (13 січня 1908), Катеринодар — 6 травня 1972) — контрадмірал, в роки радянсько-німецької війни активний учасник оборони Севастополя, командир лідеру «Ташкент» та крейсера «Красний Кавказ».
Народився 31 грудня 1907 року (13 січня 1908 року за новим стилем) у Катеринодарі (нині місто Краснодар Російської Федерації) в родині залізничного службовця. Закінчив дорожньо-будівельний технікум, з жовтня 1926 року по 1 травня 1930 року навчався у Військово-морському училищі імені М. В. Фрунзе в Ленінграді, після закінчення якого був призначений для проходження служби на Чорне море.
Після прибуття до місця служби отримав призначення на лінійний корабель «Паризька комуна», де виконував спочатку обов'язки помічника вахтового начальника, а потім протягом півтора року — далекомірного фахівця. Потім виконував посади далекомірного фахівця на «Паризькій комуни» був штурманом, помічником командира і тимчасово виконуючим обов'язки командира на канонерського човні «Червоний Аджарістан». У березні 1937 року, в званні старшого лейтенанта був призначений командиром тральщика «Вантаж», яким командував близько року, до грудня 1937 року. Пізніше був командиром есмінця «Шаумян», на посаді капітан-лейтенанта — командиром лідера «Москва». З червня 1941 року по липень 1942 року командував лідером «Ташкент». 26 червня 1942 року він доставив до міста поповнення, військові вантажі й вивіз на Кавказ 2 500 поранених і жителів Севастополя. На цьому кораблі були доставлені до Новоросійська вцілілі частини полотна панорами «Оборона Севастополя 1854—1855 років». Усі члени екіпажу лідера були удостоєні урядових нагород.
Наступним кораблем, яким командував В. М. Єрошенко, став крейсер «Червоний Кавказ». Після закінчення бойових дій командував різними кораблями Чорноморського і Балтійського флотів СРСР. Закінчив військову службу на Балтиці на посаді командира дивізії кораблів, що будуються.
Помер 6 травня 1972 року. Похований на Серафимовському кладовищі Санкт-Петербурга.

5 травня 1975 року іменем Василя Єрошенка названа вулиця в Гагарінському районі Севастополя.
- А. М. Чикин. Севастополь. Историко-литературный справочник. «Вебер». Севастополь. 2008. ISBN 978-966-335-102-5. стор. 181—182.(рос.)
- www.sevastopol.info [Архівовано 19 травня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
- Народились 13 січня
- Народились 1908
- Померли 6 травня
- Померли 1972
- Померли в Санкт-Петербурзі
- Поховані на Серафимівському кладовищі
- Випускники Вищого військово-морського училища імені М.В. Фрунзе
- Члени КПРС
- Контрадмірали (СРСР)
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Ушакова II ступеня
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Уродженці Краснодара
- Учасники Другої світової війни
- Учасники другої оборони Севастополя