Єткуль
| село Єткуль | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Еткуль | ||||
| ||||
| Країна |  Росія
| |||
| Суб'єкт Російської Федерації | Челябінська область | |||
| Муніципальний район | Єткульський район | |||
| Код ЗКАТУ: | 75220830001 | |||
| Код ЗКТМО: | 75620430101 | |||
| Основні дані | ||||
| Населення | ▼ 6703 (2010) | |||
| Поштові індекси | 456560 | |||
| Телефонний код | +7 35145 | |||
| Географічні координати: | 54°49′31″ пн. ш. 61°35′10″ сх. д. / 54.825277777778° пн. ш. 61.586111111111° сх. д. | |||
| Часовий пояс | UTC+5 | |||
| Мапа | ||||
  Єткуль  Єткуль | ||||
|
| ||||
.png)
Єткуль — село в Челябінській області, адміністративний центр Єткульського району, за 42 км на південь від Челябінська, за 20 км від залізничної станції Єманжелинка.
Населення більш як 6 тис. осіб. Входить до складу агломерації Великий Челябінськ.
Розташоване на західному березі озера Єткуль.
Назва фортеці походить від антропоніма Еткол (башк. Этҡол — «собака-помічник»), що несе відбиток древнього башкирського культу собаки, яку вважали заступницею новонародженого[1].
У джерелах XVIII ст. фортеця називається Іткуль, Єткуль, Иткуль. У російській мові назву переосмислено за аналогією з численними південноуральськими топонімами типу Чебаркуль , Карагайкуль тощо -куль означає «озеро».
Єткульська фортеця з'явилася на башкирській землі в 1736 році як військовий транзитний і одночасно сторожовий пункт.
Фортеця була заснована за згодою башкирського тархана Таймаса Шаїмова, власника землі на якій планувалося будівництво[2][3][4]
За це імператриця Анна Іванівна нагородила Шаїмова шаблею, а місцевих башкирів звільнила від податкового обкладення.
| 1970[5] | 1979[6] | 1989[7] | 2002[8] | 2010[9] | 2011[10] | 2012[11] |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 4312 | ↗5358 | ↗5689 | ↗6208 | ↗6760 | ↗6762 | ↗6802 |
| 2013[12] | 2014[13] | 2015[14] | 2016[15] | 2017[16] | ||
| ↘6717 | ↘6706 | ↘6703 | ↗6731 | ↗6740 |
- ↑ Топонімічна довідка на сайті Увесь Челябінськ [Архівовано 31 травня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Стаття в Башкортостан: Коротка енциклопедія[недоступне посилання з лютого 2019](рос.)
- ↑ Вітевський Н. В., І. І. Неплюєв і Оренбурзький край у колишньому його складі до 1758 року. — Казань, 1889. — С.134. [Архівовано 23 липня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ В. А. Весновський. Кишеньковий довідник «Весь Челябінськ і його околиці» — Челябінськ: Тип. Л. Б. Бреслін. 1909. −138 с. [Архівовано 24 квітня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1970 года. Численность сельского населения РСФСР - жителей сельских населенных пунктов - районных центров по полу. Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 14 жовтня 2013. (рос.)
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1979 года. Численность сельского населения РСФСР - жителей сельских населённых пунктов - районных центров. Архів оригіналу за 29 грудня 2013. Процитовано 29 грудня 2013. (рос.)
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1989 года. Численность сельского населения РСФСР - жителей сельских населённых пунктов - районных центров по полу. Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 20 листопада 2013. (рос.)
- ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. (рос.)
- ↑ Тома официальной публикации итогов Всероссийской переписи населения 2010 года по Челябинской области. Том 1. «Численность и размещение населения Челябинской области». Таблица 11. Челябинскстат. Архів оригіналу за 13 лютого 2014. Процитовано 13 лютого 2014. (рос.)
- ↑ Численность постоянного населения Челябинской области в разрезе муниципальных образований на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 12 квітня 2014. Процитовано 12 квітня 2014. (рос.)
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014. (рос.)
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013. (рос.)
- ↑ Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014. (рос.)
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015. (рос.)
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
- ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.