Перейти до вмісту

Єше Рінчен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Єше Рінчен
тиб. ཡེ་ཤེས་རིན་ཆེན Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився1249 або 1248 Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер1295 або 1294 Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьполітик, письменник Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіПагба-лама[1], Sharpa Yé Jungd[1], Tsultrim Dar Mad[1] і Jimpa Rinchen Sherabd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніTukje Tsondrud[1], Künpang Shyangd[1] і Kün Ga Changchubd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаImperial Preceptord Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіятибетський буддизм Редагувати інформацію у Вікіданих
РідKhön clan of Sakyad Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоChukpo Jetsün Kyabd Редагувати інформацію у Вікіданих

Єше Рінчен (тиб. ཡེ་ཤེས་རིན་ཆེན; 12481294) — 4-й діші (імператорський наставник) Тибету в 12861291 роках.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з аристократичного роду з області Шаншун (західний Тибет). Старший син Чукпо Єцун К'яба, настоятеля підшколи Шарпа (Східної) школи Сак'я. Народився 1248 року. Здобув класичну освіту для представників сак'яської школи підорудою Пагба-лами. З 1274 року перебував при дворі останнього в Сінкуні.

1286 року рішенням юаньського імператора Хубілая отримує посаду діші. Втім відбувається подальше зменшення цивільного та політичного впливу діші в Тибеті, де фактично керували дпон-чени, призначені імператором. Останній наказав 1287 року провести новий перепис населення, що стало приводом до повстання, яке очолила школа Дрікунґ Каґ'ю. Воно тривало до 1290 року, коли зрештою юаньські війська здобули перемогу, а потім пройшли до кордонів Ассаму.

1291 року давнійпокравитель підшколи Шарпа — державний міністр Санге був страчений за наказом Хубілая. В результаті становище Єше Рінчен при дворі послабилося. Тому він пішовз посади діші, яку отримав Дракпа Одзер.

Решту життя провів у буддійському монастирі на горі Утайшань, де помер 1294 року.

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Shoju Inaba, 'The lineage of the Sa skya pa: A chapter of the Red Annals', Memoirs of the Research Department of the Toyo Bunko 22 1963
  • Luciano Petech, Central Tibet and the Mongols: The Yüan-Sa-skya period of Tibetan history. Rome 1990