Перейти до вмісту

Іан Пірс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ф
Іан Пірс
Особисті дані
Повне ім'я Іан Ентоні Пірс[1]
Народження 7 травня 1974(1974-05-07) (50 років)
  Бері-Сент-Едмендс, Англія
Громадянство  Велика Британія
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1990–1993 Англія «Челсі» 4 (0)
1993–1997 Англія «Блекберн Роверз» 63 (2)
1997–2004 Англія «Вест Гем Юнайтед» 142 (9)
2004–2008 Англія «Фулгем» 57 (1)
2008   Англія «Саутгемптон» 1 (0)
2009–2010 Англія «Лінкольн Сіті» 14 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1993 Англія Англія U-20  ? (?)
1995 Англія Англія U-21 3 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Іан Пірс (англ. Ian Pearce, нар. 7 травня 1974, Бері-Сент-Едмендс) — англійський футболіст, що грав на позиції захисника.

Виступав, зокрема, за «Блекберн Роверз», з яким став чемпіоном Англії, та «Вест Гем Юнайтед», а також молодіжну збірну Англії, у складі якої став бронзовим призером молодіжного чемпіонату світу 1993 року.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Займався футболом в академії Oxted & District, після чого потрапив до складу «Челсі»[2]. Дебютував за «аристократів» 11 травня 1991 року в матчі з «Астон Віллою» (2:2)[3], втім закріпитись у складі команди не зумів, зігравши лише 5 ігор за три сезони у складі клубу із Західного Лондону[4], в результаті чого в жовтні 1993 року за 300 000 фунтів стерлінгів перейшов у «Блекберн Роверз»[5][6]. Там створивши пару центральних захисників із Коліном Гендрі, Пірс став чемпіоном Англії у 1995 році. Також Пірс зіграв з клубом в обох Суперкубках Англії, 1994 та 1995 років, але в обох випадках його команда зазнавала поразки.

9 жовтня 1997 року Пірс перейшов до «Вест Гем Юнайтед» за 2,3 мільйона фунтів[5][7]. Він був основним гравцем у своїх перших двох сезонах з клубом і навіть отримав нагороду «Молоток року-1999»[8] та допоміг клубу того ж року виграти Кубок Інтертото. Втім він зіграв лише всього 37 хвилин у сезоні 1999/00, оскільки отримав травму зв'язок коліна в сутичці з товаришем по команді Стюартом Пірсом[9]. Іан змушений був пропустити 14 місяців, повернувшись на поле лише 28 жовтня 2000 року в матчі проти «Ньюкасл Юнайтед», але повернути свою колишню форму не зумів, зігравши в сезоні 2000/01 лише 17 матчів. Лише на сезон 2002/03 футболіст зумів знову повернути собі статус основного гравця, втім команда вилетіла з вищого дивізіону.

Провівши пів року у другому за рівнем англійському дивізіоні, у січні Пірс повернувся до Прем'єр-ліги, ставши гравцем «Фулгема»[10][11]. У складі «дачників» Пірс більшу частину часу теж не був основним гравцем, оскільки продовжувались проблеми з травмами, через які у лютому 2008 року гравця навіть віддавали в місячну оренду в клуб Чемпіоншипу «Саутгемптон», де він зіграв лише один матч.

Покинувши 2008 року «Фулгема», Пірс залишався лише одним із шести гравців, які проводили принаймні одну гру у кожному сезоні з моменту запуску Прем'єр-ліги у 1992 році. Інші п'ять — Девід Джеймс, Сол Кемпбелл, Раян Гіггс, Гарі Спід та Нікі Батт. Втім надалі Пірс став виступати на аматорському рівні, граючи спочатку за рідний Oxted & District у 2008—2009 роках[12], після чого недовго пограв за «Кінгстоніан» у Істмійській лізі, сьомому за рівнем дивізіоні Англії.

9 жовтня 2009 року, крім свого контракту на посаду помічника менеджера Кріса Саттона, колишнього партнера по «Блекберн Роверз», Пірс підписав ігровий контракт з «Лінкольн Сіті»[13] і таким чином повернувся до професіонального футболу, зігравши за клуб 14 ігор у Другій лізі, четвертому за рівнем дивізіоні Англії. Він пішов, коли Саттон подав у відставку 29 вересня 2010 року[14]. Після цього знову грав за аматорський «Кінгстоніан», де і завершив кар'єру 2012 року[15].

Виступи за збірні

[ред. | ред. код]

У 1993 році у складі збірної Англії до 20 років взяв участь у молодіжному чемпіонаті світу з футболу в Австралії, де зіграв усі шість ігор, які англійці зіграли на цьому чемпіонаті світу і стали бронзовими призерами змагання, та забив один гол[16].

1995 року залучався до складу молодіжної збірної Англії. На молодіжному рівні зіграв у 3 офіційних матчах.

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
«Блекберн Роверз»: 1994–95
«Вест Гем Юнайтед»: 1999

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Іан Пірс. Barry Hugman's Footballers. Процитовано 24 квітня 2018.
  2. England's last side to reach a World Under-20s semi-final: where are they now?. The Telegraph. 8 June 2017. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 21 November 2017.
  3. Ian Pearce. 11v11.com. Association of Football Statisticians. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 21 November 2017.
  4. Player Database: Ian Pearce. Chelsea F.C. Архів оригіналу за 18 лютого 2018. Процитовано 21 November 2017.
  5. а б Ian Pearce. Sky Sports. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 21 листопада 2017.
  6. Will May blossom in United's garden?. The Guardian. 13 August 1994. с. 16. Архів оригіналу за 7 лютого 2020. Процитовано 7 лютого 2020 — через Newspapers.com. Ian Pearce, the £300,000 signing from Chelsea last October
  7. This week's transfers. The Guardian. 20 September 1997. с. 43 — через Newspapers.com.
  8. Hammer of the Year. West Ham United F.C. Архів оригіналу за 3 травня 2021. Процитовано 21 November 2017.
  9. Ian Pearce. ESPN. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 21 November 2017.
  10. Ian Pearce. westhamstats.info. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 21 November 2017.
  11. Hogg, Tony (2005). Who's Who of West Ham United. Profile Sports Media. с. 162. ISBN 1-903135-50-8.
  12. Box Turnbull, Greig (1 жовтня 2008). You're dropped! £3.5M SOCCER STAR FALLS 11 LEAGUES. The Mirror. Архів оригіналу за 1 грудня 2017 — через HighBeam Research. [Архівовано 2017-12-01 у Wayback Machine.]
  13. Pearce Pens Playing Contract. Lincoln City F.C. 9 жовтня 2009. Архів оригіналу за 7 March 2012. Процитовано 6 вересня 2010.
  14. Sutton leaves Lincoln. Sky Sports. 29 September 2010. Архів оригіналу за 21 жовтня 2012. Процитовано 29 September 2010.
  15. Ex-pros heading for The Salts?. Rye & Battle Observer. 14 September 2011. Архів оригіналу за 1 December 2017. Процитовано 20 November 2017 — через HighBeam Research. [Архівовано 2017-12-01 у Wayback Machine.]
  16. Fulham's U-20 World Cup Links: Part One. Fulham F.C. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 21 November 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]