Іберійські хвойні ліси
.jpg) Сьєрра-де-Касорла, Піренейський півострів.
| |
| Екозона | Палеарктика |
|---|---|
| Біом | субтропічний ліс |
| Типи клімату | субтропічний |
| Назва WWF | Iberian conifer forests |
| Номер WWF | PA1208 |
| Межі | Піренейські склерофільні та напівлистопадні ліси, Гірські ліси Північно-Західної Іберії, чагарники та ліси Південно-Східної Іберії |
| Країни | Іспанія |
| |
Іберійські хвойні ліси — екорегіон середземноморських лісів та чагарників на південному заході Європи. Включає гірські ліси південної та центральної Іспанії.
Екорегіон має гірський середземноморський клімат. В середньому щорічно випадає 1100 мм опадів, а в деяких висотних районах може перевищувати 1500 мм. Температура нижче нуля та сніг є звичайними явищами взимку. [1]
Екорегіон охоплює більші висоти у кількох роз'єднаних хребтах на півдні та у центрі Іспанії.
Сьєрра-Невада розташована в Андалусії, з видом на Середземне море. Сьєрра-де-База[en] лежить до північного сходу.
Сьєрра-де-Кастріль лежить на північний схід від Сьєрра-де-Бази, між андалузькими та іберійськими горами.
Екорегіон охоплює південні хребти Іберійських гір, має у своєму складі Сьєрра-де-Гудар[en], Сьєрра-де-Альбаррасін[en] та Сьєрра-де-Хаваламбре[en].
Також включає Сьєрра-де-Гвадаррама[en], східну частину Центральної Системи.
Характерною рослинною спільнотою є соснові ліси, де переважають Pinus nigra salzmannii, Pinus sylvestris і Pinus pinaster.
Мішані ліси з сосен та широколистяних дерев ростуть на середніх та нижчих висотах у районах з глибшими ґрунтами та підвищеною вологістю. До широколистяних дерев належать Quercus faginea, Quercus pyrenaica, Ulmus glabra, Fraxinus angustifolia, Tilia, Sorbus та Acer, Taxus baccata, Tilia platyphyllos і Populus tremula ростуть у захищених каньйонах з цілорічним зволоженням [1]
Quercus ilex ростуть на сухих схилах, що виходять на південь, на низьких і середніх висотах.
Поширені Cervus elaphus hispanicus[en] та Capreolus capreolus [1]. Capra pyrenaica victoriae[en], було знову інтродуковано до Національного парку Сьєрра-де-Гуадаррама в 1991 році з гір Гредос на заході, і з тих пір їх поголів'я зросло. [2]
Canis lupus signatus зустрічається на півночі. Розріджена південна популяція в Сьєрра-Морена зменшилася чисельністю і схрещувалася з собаками, і тепер може вимерти [3]
952 км², або 35 %, екорегіону знаходиться у заповідних зонах. [4]
Заповідні території:
- Національний парк Сьєрра-Невада[en],
- Природний парк Серранія-де-Куенка[es],
- Сьєррас-де-Касорла, Сегура-і-Лас-Вільяс[en]
- Національний парк Сьєрра-де-Гвадаррама.
- ↑ а б в https://www.worldwildlife.org/ecoregions/pa1208 [Архівовано 9 серпня 2021 у Wayback Machine.] «Iberian conifer forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- ↑ Refoyo, Pablo, Cristina Olmedo, Ignacio Polo, Paulino Fandos and Benito Muñoz (2015). «Demographic trends of a reintroduced Iberian ibex Capra pyrenaica victoriae population in central Spain». Mammalia 2015; 79(2): 139—145
- ↑ Gómez-Sánchez, Daniel; Olalde, Iñigo; Sastre, Natalia; Enseñat, Conrad; Carrasco, Rafael; Marques-Bonet, Tomas; Lalueza-Fox, Carles; Leonard, Jennifer A; Vilà, Carles; Ramírez, Oscar (2018). On the path to extinction: Inbreeding and admixture in a declining grey wolf population. Molecular Ecology. 27 (18): 3599—3612. doi:10.1111/mec.14824. PMID 30074659.
- ↑ Eric Dinerstein, David Olson, et al. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm, BioScience, Volume 67, Issue 6, June 2017, Pages 534—545; Supplemental material 2 table S1b. [1] [Архівовано 9 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іберійські хвойні ліси
