Перейти до вмісту

Іваницька Катерина Євгенівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Іваницька Катерина Євгенівна
Портрет Катерини Іваницької роботи Олександра Мурашка, 1914. Національний художній музей України, Київ
Народження1860 Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть1925 Редагувати інформацію у Вікіданих
 Одеса, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
 УНР
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрпейзаж, портрет і натюрморт Редагувати інформацію у Вікіданих
НавчанняОдеське художнє училище (1883) Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожниця Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленТовариство південноросійських художників Редагувати інформацію у Вікіданих

CMNS: Іваницька Катерина Євгенівна у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Катерина Євгенівна Іваницька (нар. 1860 — пом. 1925, Одеса) — українська художниця; член Товариства південноросійських художників з 1897 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася у 1860 році. Протягом 1878—1883 років навчалася у Одеській малювальній школі. Жила у місті Лубнах, з 1908 року — в Одесі. У 1914 році її портет написав Олександр Мурашко. Померла в Одесі у 1925 році.

Творчість

[ред. | ред. код]

Працювала у галузі станкового живопису. Створювала портрети, пейзажі та натюрморти. Серед робіт:

  • «Дівчинка-реготуха» (1891);
  • «Восени» (1893);
  • «Кульбабки» (1894);
  • «Іван-та-Марߴя» (1895);
  • «Світле свято» (1896);
  • «На ниві» (1896);
  • «Дівчатка» (1897);
  • «Малороска» (1897);
  • «Весна надворі» (1902);
  • «Портрет пані Е.» (1906);
  • «Гвоздики» (1909);
  • «Молитва» (1910);
  • «Квіти» (1913);
  • «Сільська дівчина» (1917).

Брала участь у мистецьких виставках з 1891 року. У листопаді 1928 року Одеський музей «Степова Україна» придбав 13 живописних робіт її роботи.

Література

[ред. | ред. код]