Бжезінська Іванна Романівна
Ця стаття є кандидатом на вилучення. Ознайомитися та долучитися до обговорення цієї номінації можна на сторінці Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/1 лютого 2025. Доки воно триває, Ви можете працювати над покращенням цієї статті, але не прибирайте це повідомлення. Для отримання додаткової інформації про підстави вилучення див. критерії вилучення статей.
|
Іванна Бжезінська | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | Іванна Романівна Поточняк | |||
Народилася | 24 лютого 1985 (39 років) Хабаровськ | |||
Національність | українка | |||
Громадянство | ![]() | |||
Діяльність | акторка | |||
Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка ![]() | |||
Роки діяльності | 2006 і до тепер | |||
| ||||
Іванна Романівна Бжезінська (Поточняк; нар. 24 лютого 1985, м. Хабаровськ) — українська акторка театру і кіно.
Народилася 24 лютого 1985 року в Хабаровську.
2007 закінчила кафедру театрознавства та акторської майстерності факультет культури і мистецтв Львівського національного університету ім. Івана Франка за спеціальністю «акторка театру і кіно» (курс Богдана Козака). З 2017 по 2022 роки — акторка Київського Молодого театру[1].
З 2007-го знімається у кіно. Була у складі дівочого квартету «Три сестри», який гастролював з концертами в Польщі, у Львові та Львівській області [джерело?]. Є ведучою майстер-класів[2][3]. Бере участь в озвучанні радіовистав – зокрема «Різдвяна пісня» за повістю Чарлза Дікенса на «Радіо Марія»[4]; голосом Іванни Бжезінської озвучена Мелашка у радіоверсії вистави «Кайдаші» за Іваном Нечуй-Левицьким на «Радіо Культура»[5].
- Дипломні вистави
- 2006 — «Майор Кравашон» Ежена Лабіша — Олімпія Кравашон
- 2007 — «Готель між двома світами» Еріка-Еманнуеля Шмітта — Лора
- (введення) 1985 — «Сватання на Гончарівці» за п'єсою Григорія Квітки-Основ'яненка; реж. Віктор Шулаков — Уляна
- (введення) 1985 — «Золоте курча» дитячий мюзикл для дорослих за п'єсою[ru] Володимира Орлова; реж. Віктор Шулаков — Жабка
- (введення) 1999 — «РЕхуВІлійЗОР» Станіслава Мойсеєва за мотивами п'єси «Ревізор» Миколи Гоголя та «Хулій Хурина» Миколи Куліша; реж. Станіслав Мойсеєв — Делегатка
- (введення) 2000 — «Кайдаші» Наталі Дубіни за повістю «Кайдашева сім'я» Івана Нечуя-Левицького; реж. Микола Яремків — Мелашка[6][7]
- (введення) 2000 — «Севільські заручини» Річарда Шерідана; реж. Євген Курман — Лауретта
- (введення) 2001 — «Одруження» за однойменною п'єсою[ru] Миколи Гоголя; реж. Тарас Криворученко — Дуняшка
- (введення) 2004 — «Сім бажань Зербіно» Володимира Глейзера; реж. Микола Яремків — Фрейліна
- (введення) 2005 — «Наймичка» за п'єсою Івана Карпенка-Карого; реж. Лариса Семирозуменко — Харитина, сирота, наймичка
- (введення) 2005 — «В моїм завершенні – початок мій…» Фрідріха Шиллера; реж. Станіслав Мойсеєв — Слуга
- (введення) 2006 — «Московіада» інсценізація Надії Симчич та Станіслава Мойсеєва однойменного роману Юрія Андруховича; реж. Станіслав Мойсеєв — В'єтнамець, офіціантка
- 2007 — «Звичайна історія» Марії Ладо; реж. Тарас Криворученко — Даша[8]
- 2008 — «Конотопська відьма» Богдана Жолдака за повістю Григорія Квітки-Основ'яненка, реж. Микола Яремків — Параска
- 2009 — «Примхливе кохання Дроздоборода» Богдана Стельмаха за казкою братів Грімм; реж. Юлія Маслак — Королівна[9][10][11]
- 2010 — «Талант» Михайла Старицького; реж. Микола Яремків — Маринка
- 2010 — «Сатисфакція» сценічна версія Станіслава Мойсеєва за п'єсою «Венеційський купець» Вільяма Шекспіра; реж. Станіслав Мойсеєв — Джессіка[12][13]
- 2011 — «Той, та та інші» Іштвана Еркеня; реж. Бела Меро — Агіка
- 2013 — «Любов людей» Дмитра Богославського; реж. Стас Жирков — Настя[14]
- 2015 — «Шепіт вбивці» за мотивами п'єси «Мишоловка» Агати Крісті; реж. Оксана Швець — Поллі Евенс
- 2015 — «Іграшка для дорослих» за п'єсою «Він зник безвісти» Ярослави Пулінович; реж. Володимр Цивінський — Лялька Енді
- 2015 — «Красуня і Чудовисько» за казкою Шарля Перро; реж. Ірина Пастущак — Горделіна
- 2016 — «Попіл» за романом «Вічний шах» Іцхокаса Мераса[en], реж. Олександра Меркулова — Марія Блажевська[15]
- 2016 — «Поступися місцем» Віни Дельмар; реж. Дмитро Весельський — Секретарка
- 2017 — «Гагарін і Барселона» за сучасними оповіданнями Юрія Винничука, Руслана Горового, Любко Дереша, Сергія Жадана, Євгенії Кононенко; реж. Андрій Білоус — Квітка[16][17]
- 2017 — «Серпень: Графство Осейдж» за п'єсою[en] Трейсі Леттса; реж. Стас Жирков — Карен Вестон[18]
- «Новорічні пригоди Буратіно» Олександра Гетьманського; реж. Анатолій Петров — Мальвіна
- 2007 — «Повернення Мухтара-4» — Балуєва
- 2009 — «Блудні діти» — епізод (в титрах: Іванна Поточняк)
- 2009 — «Повернення Мухтара-5» — Галя
- 2009 — «Повернення Мухтара-6» — Катя
- 2010 — «Маршрут милосердя» — Катя
- 2011 — «Павутинка бабиного літа» — свідок
- 2012 — «Жіночий лікар» — Рита Соловей, наркоманка
- 2012 — «Батьківський інстинкт» — породілля
- 2014 — «Особиста справа» — Ягодкіна, монашка
- 2014 — «Пляж» — Людмила Бутова
- 2016 — «Команда» — Люба Копитько
- 2016 — «На лінії життя» — епізод
- 2016 — «Одинак»
- 2019 — «Сторонній»
- 2019 — «Сонячний листопад»
- 2021 — «Бідна Саша» — Варя
- 2006 — ІІ місце на Всеукраїнському конкурсі професійних читців ім. Романа Черкашина (м. Харків)
- 2006 — III місце на Всеукраїнському студентському конкурсі читців на найкраще виконання творів Івана Франка (м. Львів)[19]
- ↑ Ангеліна ЧМУТ (5 червня 2020). Акторка театру і кіно. Іванка Бжезінська (укр.). Портал «TWR UA». Процитовано 3 лютого 2025.
- ↑
27.03.2021 INTERNATIONAL FESTIVAL OF TALENTS. Іванна Бжезінська! (Talents Festival, 22 бер. 2021 р.) на YouTube
- ↑ «Христоцентричність у поклонінні» – відбулася конференція для музичних служителів (укр.). «ВСЦ ЄХБ». Процитовано 3 лютого 2025.
- ↑ Сьогодні, о 17:00 відбулася прем'єра радіовистави «Різдвяна пісня» поставлена за одноіменним оповіданням Чарлза Дікенса (укр.). «Радіо Марія». 24 грудня 2021. Процитовано 3 лютого 2025.
- ↑ 12.06.2021 22:00:00 Вистава без антракту
- ↑ Основна сцена / Кайдаші [Архівовано 4 вересня 2017 у Wayback Machine.] на сайті Київського Молодого театру
- ↑ Ярослава МУРАВЕЦЬКА (2017). Театральна інтерпретація повісті «Кайдашева сім'я»: візуальний аспект (укр.). «Синопсис: текст, контекст, медіа» № 3 (19), 2017. Процитовано 3 лютого 2025.
- ↑ «Звичайна історі» [Архівовано 13 вересня 2017 у Wayback Machine.] на сайті Київського Молодого театру
- ↑ «Примхливе кохання Дроздоборода» [Архівовано 14 вересня 2017 у Wayback Machine.] на сайті Київського Молодого театру
- ↑
Акторка тетару Іванна Бжезінська про Різдво (MVchannel, 7 січ. 2016 р.) на YouTube
- ↑ Олена ВАРВАРИЧ (2011). Театральна мандрівка у... дитинство (укр.). Ж-л «Український театр» №4-5. Процитовано 3 лютого 2025.
- ↑
Сатисфакція. Молодий театр (21 квіт. 2012 р.) на YouTube
- ↑ Тексти новин телеканалів: 29.12.2010 (укр.). «Детектор медіа». 29 грудня 2010. Процитовано 3 лютого 2025.
- ↑ Лілія БЕВЗЮК-ВОЛОШИНА (2013). «Любов людей» – вибух гнійника (PDF) (укр.). Ж-л «Київська пектораль» №5–6. Процитовано 3 лютого 2025.
- ↑ «Попіл» [Архівовано 15 вересня 2017 у Wayback Machine.] на сайті Київського Молодого театру
- ↑ «Гагарін і Барселона» [Архівовано 14 вересня 2017 у Wayback Machine.] на сайті Київського Молодого театру
- ↑ Молодий театр презентує малу українську прозу (укр.). «Вечірній Київ». 18 січня 2017. Процитовано 3 лютого 2025.
- ↑ «Серпень: графство Осейдж» [Архівовано 13 вересня 2017 у Wayback Machine.] на сайті Київського Молодого театру
- ↑ Кафедра театрознавства та акторської майстерності Факультет культури і мистецтв Львівського національного університету імені Івана Франка. Архів оригіналу за 21 травня 2015. Процитовано 13 жовтня 2017.
- Іванна Бжезінська [Архівовано 14 вересня 2017 у Wayback Machine.] на сайті Київського молодого театру
- Иванна Бжезинская (рос.)
- Иванна Бжезинская (рос.)
- «Молоді підіймають класику!»: Іванна Бжезінська читає Лесю Українку (Видавничий центр Академія)