Іванов Євген Вікторович (солдат)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іванов Євген Вікторович
 Солдат
Загальна інформація
Народження29 березня 1986(1986-03-29)
Ганнівка, Запорізька область
Смерть31 серпня 2014(2014-08-31) (28 років)
Маріуполь
Військова служба
Роки служби2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військТериторіальна оборона
Формування
Війни / битви
Командування
командир відділення
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Івано́в Євге́н Ві́кторович (1986—2014) — солдат, Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

З життєпису

[ред. | ред. код]

Народився 1986 року в селі Ганнівка (Якимівський район, Запорізька область). Закінчив ЗОШ у Великій Тернівці. Створив родину; виховували дитину.

В часі війни — командир відділення, 23-й батальйон територіальної оборони «Хортиця».

31 серпня 2014-го зазнав смертельного поранення в часі обстрілу із мінометів ДРГ російських військ поблизу Маріуполя.

Похований в селі Ганнівка Якимівського району.

Без Євгена лишились дружина, донька Дарина, батьки, дві сестри.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни

  • нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (4.6.2015, посмертно)
  • в травні 2015-го у Великотернівській ЗОШ відкрито меморіальну дошку випускнику Євгену Іванову
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 4, ряд 4, місце 2
  • Вшановується 31 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[1]
  • орден «За заслуги перед Запорізьким краєм» третього ступеня (посмертно)

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]