Перейти до вмісту

Іванов Іван Іванович (художник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Іванов Іван Іванович
Народження15 (27) серпня 1894
Харків, Російська імперія
Смерть2 липня 1969(1969-07-02) (74 роки)
 Харків, Українська РСР, СРСР
Країна Російська імперія
 УНР
 СРСР
Жанржанрове малярство і портрет
НавчанняХарківське державне художнє училище (1918)
Діяльністьхудожник
ЧленАсоціація художників Червоної України, Об'єднання сучасних митців України і Національна спілка художників України

Іван Іванович Івано́в (27 серпня 1894, Харків — 2 липня 1969, Харків) — український радянський художник; член харківського об'єднання «Цех» з 1916 року, групи «Союз семи» з 1917 року, Асоціації художників Червоної України і Об'єднання сучасних митців України з 1928 року та Харківської організації Спілки радянських художників України з 1938 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 15 [27] серпня 1894(18940827) у місті Харкові. Упродовж 1914—1918 років навчався у Харківському художньому училищі. Протягом 1920—1922 років жив у Владикавказі, працював художником КавРОСТА. У 1922—1924 роках викладав у студіях і робітничих клубах Харкова. З 1925 року працював у «Агентізо», з 1928 року — художником у газетах «Комуніст» і «Комсомолець України», протягом 1933—1941 років — у товаристві «Облхудожник». Помер у Харкові 2 липня 1969 року.

Творчість

[ред. | ред. код]

Працював у галузях живопису, графіки та монументально-декоративного мистецтва. Перебуваючи у Владикавказі виконував плакати, зокрема «Залікувавши рани червоноармійця, ми наносимо рани контрреволюції» (1920), ілюстрував журнал «Горская мысль». У кінці 1920-х — на початку 1930-х років виконав розписи військового клубу «Художник» УкрРОСТА. У галузі живопису створював жанрові катини, портрети. Серед його творів:

живопис
  • «Портрет із кішкою» (1916);
  • «Автопортрет» (1917);
  • «Моя сім'я» (1918);
  • «Місто» (1919);
  • «Володимир Ленін» (1921);
  • «Прогулянка» (1922, Харківський художній музей; 1928);
  • триптих «Тюрма» (1922);
  • «НЕП» (1927);
  • «Сімейна пародія» (1927, 3-я премія Всеукраїнської ювілейної виставки «10 років Жовтню»);
  • «Леся Українка» (1930-ті);
  • «Даєш витончене життя!» (1935);
  • «Карнавал на честь Перемоги у Харкові» (1944);
акварелі
  • диптих «Лютнева революція» (1923);
  • «Комсомольський карнавал» (1927);
  • «Дві подруги» (1928);
  • «Танок гайдамаків» (1931);
  • «Прачка та патронеса» (1933, 1934);
  • «Паводок у Луганську в 1917 році» (1939—1940).

Працював також у промисловій графіці, автор етикеток, марок.

Брав участь мистецьких виставках з 1916 року, зокрема:

  • виставці «Семи» (Харків, 1917);
  • 1-й виставці (Харків, 1919);
  • виставці «Художник сьогодні» (Харків, 1927);
  • 1-й Всеукраїнській виставці художників Червоної України (Харків, 1927);
  • Всеукраїнській ювілейній виставці (Київ, Одеса, 1927);
  • 2-й Всеукраїнській художній виставці Народного комісаріату просвіти УРСР (Київ, Одеса, 1929);
  • виставці української книжкової графіки (Харків, 1929);
  • виставці «Мистецтво Радянської України» (Харків, 1930);
  • 6-й Всеукраїнській художній виставці (Харків, 1935);
  • 2-й осінній художній виставці (Харків, 1939);
  • виставці «Художники України — рідному Харкову» (Харків, 1944).

За кордоном його робити у 1933 році експонувалися у Варшаві і Копенгагені. Персональні виставки відбулися у Києві у 1941 році та посмертна у Харкові у 2011 році.

Крім вище згаданого музею, окремі роботи художника зберігаються у Національному художньому музеї України у Києві та Одеському художньому музеї.

Література

[ред. | ред. код]