Іванов Іван Олександрович

Іванов Іван Олександрович
Народився	1911(1911) місто Попасна, тепер Луганської області
Помер	невідомо
Національність	росіянин
Діяльність	державний діяч
Партія	КПРС
Нагороди

Іван Олександрович Іванов (1911(1911), місто Попасна, тепер Луганської області — ?) — український радянський залізничник, машиніст першого класу, новатор виробництва, старший машиніст депо станції Попасна Ворошиловградської (Луганської) області. Член ЦК КПУ в 1949—1960 роках.

Біографія

Народдився в родині залізничника, складача поїздів. Трудову діяльність розпочав у 1927 році. У 1930 році закінчив фабрично-заводське училище, працював бригадиром з ремонту паровозів депо Дебальцево-пасажирське на Донбасі. Навчався на робітничому факультеті. З 1933 року служив у Червоній армії.

З середини 1930-х років працював помічником машиніста, машиністом тепловоза депо Попасна Донецької (з 1938 року — Ворошиловградської) області.

Член ВКП(б) з 1939 року.

Під час німецько-радянської війни з вересня 1941 року служив у Червоній армії, був командиром танку та політичним керівником танкової роти.

З 1942 до 1943 року працював машиністом паровозного депо міста Куйбишева.

З 1943 до 1950-х років — старший машиніст паровозного депо станції Попасна Північно-Донецької залізниці Ворошиловградської (Луганської) області. Майстер швидкісного водіння великовагових поїздів, ініціатор підготовки молодих машиністів безпосередньо на паровозі. У 1944 році був занесений до «Книги трудової слави Радянської України».

Автор книжки «Скоростное вождение тяжеловесных поездов» (М.: Трансжелдориздат, 1951. (рос.)).

Нагороди

• орден Леніна (29.07.1945)
• ордени
• медаль «За трудову відзнаку»
• медаль «За трудову доблесть»
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• значок «Ударник сталінського призову»
• значок «Почесному залізничнику»
• значок «Відмінний паровозник»
• машиніст 1-го класу

Джерела

• газета «Правда Украины» (Київ) — серпень 1944 року.