Іванов Микола Миколайович
Іванов Микола Миколайович | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | Иванов Николай Николаевич | |||
Народився | 22 січня 1943 (81 рік) Тихвін, Ленінградська область, РРФСР, СРСР | |||
Помер | 11 грудня 2020 (77 років) Санкт-Петербург, Росія | |||
Національність | росіянин | |||
Громадянство | СРСР → Росія | |||
Діяльність | актор театру і кіно | |||
Роки діяльності | 1963—2020 | |||
IMDb | nm0412064 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Микола Миколайович Іванов (рос. Николай Николаевич Иванов; 22 січня 1943, Тихвін, Ленінградська область, РРФСР, СРСР — 11 грудня 2020, Санкт-Петербург, Росія[1]) — радянський і російський актор театру та кіно. Заслужений артист РРФСР (11.05.1976). Народний артист Росії (31.12.1992). Лауреат Державної премії СРСР (за участь у фільмі «Вічний поклик») (1979).
У 1963 році закінчив драматичну студію при Ленінградському Театрі юного глядача ім. А. А. Брянцева (під кер. З. Я. Корогодського) і відразу ж був прийнятий в трупу театру.
У кіно почав зніматися наприкінці 60-х. Незвичайну популярність і любов глядачів акторові принесла роль Івана Савельєва в телесеріалі «Вічний поклик» (1973—1983).
Серед інших відомих робіт: Володя в драмі «Коник» (1978), Апраксін в історичному серіалі «Росія молода» (1981—1982), корумпований працівник КДБ у бойовику «Мічені» (1991).
Лауреат премії Номінаційної ради «За унікальний внесок в театральну культуру Санкт-Петербурга» вищої театральної премії Санкт-Петербурга «Золотий софіт» (сезон 2017—2018 рр.).[2]
Помер в Санкт-Петербурзі на 78-му році життя 11 грудня 2020 року в результаті тривалої хвороби від серцевої недостатності.
За роки роботи в ТЮГу ним зіграно більше 80 ролей, серед яких:
- Борис Годунов і Самозванець («Борис Годунов»),
- Клаверов («Тіні»),
- Іван («Коник-Горбунок»),
- Гораціо («Гамлет»),
- Антифол («Комедія помилок»),
- Блазень, дядько Шура («Трень-брень»),
- Коновницин, Микола I, Михайло Бестужев («Ковток волі»),
- Микола II («Після страти прошу...»),
- Васков («А зорі тут тихі...»),
- Бембі, Ватажок («Бембі»),
- Мик Тангсмайстер («Месс-Менд»),
- Пан Пепперминт («Тиждень, повний субот»),
- Ханс («Ундина»),
- Матисс («Ронья - дочка розбійника»),
- Альпанус («Крихта Цахес»),
- Балда («Казки Пушкіна»),
- Вирін («Покійний біс»),
- Мірошник («Русалка»),
- Лиходій («Зоряний талер»),
- Джон Пендлетон («Поллианна»),
- Лаймен Фелт («Униз із гори»),
- Джонні («У горах моє серце»),
- Кучумов («Скажені гроші»),
- Джон Сильвер («Острів скарбів»).
- 1963 — «Кюхля» (фільм-спектакль; Данзас)
- 1965 — «Старі друзі» (фільм-спектакль; Лясковський)
- 1966 — «Моє покоління» (фільм-спектакль)
- 1967 — «Казка про Митю і Машу, про Веселого Сажотруса і Майстра Золоті Руки» (фільм-спектакль; Веселий Сажотрус)
- 1969 — «Білий вибух»
- 1969 — «Панночка-селянка» (фільм-спектакль; Олексій Берестов)
- 1969 — «Архімеди XX століття» (фільм-спектакль; Гоша, викладач)
- 1969 — «Червоний намет» (Колька Шмідт)
- 1970 — «Про кохання» (добровільний помічник)
- 1971 — «Море у вогні» (Пінжак)
- 1971 — «Світ, відкритий навстіж» (фільм-спектакль)
- 1971 — «Перший крок» (фільм-спектакль; Василь)
- 1971 — «Шифрована записка» (фільм-спектакль)
- 1972 — «Жанна плаче, Жан сміється» (фільм-спектакль; Нікола, син П'єра)
- 1972 — «Любити людину» (Петро Васильович, лікар (немає в титрах)
- 1973 — «Скачу за веселкою» (Веніамін Кукушкін, піонервожатий)
- 1973 — «Трихвилинна розмова» (фільм-спектакль; Георгій Миколайович)
- 1973—1983 — «Вічний поклик» (Іван Савельєв)
- 1974 — «Ще можна встигнути» (Віктор, секретар обкому комсомолу)
- 1974 — «Вистава в селі Огризові» (фільм-спектакль)
- 1974 — «Юнак з рукавичкою» (фільм-спектакль; Валька)
- 1974 — «Ковток свободи» (фільм-спектакль; Михайло Бестужев)
- 1977 — «Перші версти» (фільм-спектакль)
- 1978 — «Коник» (Володя Левашов, старший науковий співробітник, чоловік Олени)
- 1979 — «Старі борги» (Борис)
- 1980 — «Звичайна людина» (фільм-спектакль; Олексій)
- 1980 — «Я — акторка» (режиссер)
- 1981 — «Синя ворона» (фільм-спектакль; Тур/ Детік)
- 1981 — «Наказ: вогонь не відкривати» (Філіп Єгоров)
- 1981 — «Справа Артамонових» (фільм-спектакль; Олексій)
- 1981 — «Самогубство» (фільм-спектакль; Валентин Сергійович Дьомін, слідчий)
- 1981—1982 — «Росія молода » (Федір Матвійович Апраксін (1-ша — 4-та, 9-та серії)
- 1982 — «Наказ: перейти кордон»
- 1983 — «Ювелірна справа» (капітан міліції)
- 1983 — «Між небом і землею» (фільм-спектакль)
- 1983 — «Обрив» (Леонтій Козлов)
- 1985 — «Зустрінемося в метро» (Костя, головний інженер)
- 1985 — «Гум-Гам» (фільм-спектакль; старий Мітін)
- 1985 — «Битва за Москву» (полковник Полосухін)
- 1986 — «Ті, що зійшли з небес» (Василь Кузьмич)
- 1987 — «Золоте весілля» (Федір Коряк)
- 1987 — «Під'їзд з атлантами» (фільм-спектакль; академік Бенуа)
- 1989 — «Сходи» (хіпі)
- 1989 — «Казка за казкою» (фільм-спектакль; Микола)
- 1989 — «Дві стріли. Детектив кам'яного століття» (епізод, в титрах немає)
- 1990 — «Сукині діти» (епізод)
- 1991 — «Мічені» (корумпований співробітник КДБ)
- 1993 — «Червоний поїзд»
- 1998 — «Розабелла і троль» (фільм-спектакль; Гвін, Перший Міністр)
- 2004 — «Мангуст-2» (т/с; лікар)
- 2004 — «Опера-1. Хроніки вбивчого відділу» (Михайло Степанович Нечаєв)
- 2005 — «Алька» (т/с; Микола Іванович, начальник госпіталю)
- 2005 — «Фаворит» (т/с; Олексій Розумовський)
- 2006 — «Фартовий» (Отець Кирило)
- 2007 — «Брати» (т/с; Клочков, лікар)
- 2007 — «Морські дияволи-2» (Дмитрієв)
- 2007 — «Вулиці розбитих ліхтарів-8» (т/с)
- 2007 — «Чорний сніг» (Пров, староста села старовірів)
- 2009 — «Вербна неділя» (генерал КДБ)
- 2009 — «Літейний» (т/с, 3-й сезон; Юрій Матвійович Волоколамський)
- 2009 — «Пітерські канікули» (Олександр Дмитрович)
- 2010 — «Настоятель» (батько Михайло, колишній настоятель)
- 2010 — «Прощавай, „Макаров“!» (Володимир Вікторович, художник)
- 2011 — «Захист свідків» (т/с; батько Михайло)
- 2011 — «Дім біля великої річки» (т/с; Олександр Іванович Лещев, відомий артист)
- 2013 — «Колишня дружина» (Михайло Трохимович, дід Колі)
- 2013 — «Крик сови» (Трохим Ілліч, вахтер в гуртожитку)
- 2014 — «Лінія Марти» (Олександр Петрович Філімонов, друг Юри)
- 2014 — «Тальянка» (Матвій Сергійович Веригин, батько Степана)
- 2015 — «Велика» (т/с; Пахомич)
- 2015 — «Реверберація»
- 2017 — «Експропріатор» (т/с; провідник поїзда)
- 2017 — «Крила імперії» (т/с; батько Михайло)
- 2018 — «Мельник» (т/с; Сергій Васильович Авілов, прийомний батько Батия)
- ↑ Официальный сайт Театра юных зрителей: Невосполнимая утрата. Ушел из жизни Николай Николаевич Иванов… (11.12.2020)
- ↑ Объявлены лауреаты высшей театральной премии Санкт-Петербурга «Золотой софит». Сезон 2017-2018 гг. Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 12 грудня 2020.
- Личности Петербурга: Иванов Николай Николаевич [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- https://www.kino-teatr.ru/kino/acter/m/sov/1685/works/ [Архівовано 21 березня 2018 у Wayback Machine.]
- Матеріали періодичних видань
- Народились 22 січня
- Народились 1943
- Уродженці Ленінградської області
- Померли 11 грудня
- Померли 2020
- Померли в Санкт-Петербурзі
- Кавалери ордена Дружби (Російська Федерація)
- Заслужені артисти РРФСР
- Народні артисти Російської Федерації
- Лауреати Державної премії СРСР
- Лауреати премії «Золотий софіт»
- Радянські актори
- Російські актори
- Персоналії:ТЮГ імені О.О. Брянцева
- Актори XX століття
- Актори XXI століття
- Померли від серцевої недостатності