Іванцев Ігор Денисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ігор Денисович Іванцев
Народився3 січня 1942(1942-01-03)
Делева
Помер31 січня 2022(2022-01-31) (80 років)
Івано-Франківськ
Місце проживанняІвано-Франківськ
КраїнаУкраїна
Діяльністьісторик
Alma materПрикарпатський університет
Галузьісторія
ЗакладПрикарпатський університет
Вчене званняпрофесор
Науковий ступінькандидат історичних наук
Науковий керівникЕ.І.Чудіновських
ВчителіЧудіновських Емма Іллінічна
Відомий завдяки:дослідження історіографії міжвоєнної Болгарії
БатькоІванцев Денис-Лев Лук'янович
Діти

кандидат психологічних наук, доцент Іванцев Наталія Ігорівна

кандидат психологічних наук, доцент Іванцев Людмила Ігорівна
НагородиВідмінник освіти України Орден „13 века България“

Ігор Денисович Іванцев ( нар. 3 січня 1942 Делева — пом. 31 січня 2022 Івано-Франківськ) — кандидат історичних наук, професор, проректор з навчально-виховної роботи. Декан історичного факультету. ПНУ ім.Стефаника 1991-1993

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в селі Делева, Тлумацького району, Івано-Франківської області, УРСР (нині Україна)[1]Батько: Іванцев Денис-Лев Лук'янович український художник Дід Ігора Денисовича вязень концтабору Телегроф[2]в якому пробув три роки, і захворів на тиф.

Закінчив Коропецьку СШ Тернопільської області, після того історичний факультет Івано-Франківського педінституту (1968), однорічну аспірантуру Інституту історії Академії Наук УРСР (1981). Ігор Денисович захистив кандидатську дисертацію (1981), доцент (з 1986), професор (з 2008). Служив у радянській армії 1961-1964.[1]

У 1964 р. Ігор Іванцев поступив на навчання на історичний факультет Івано-Франківського державного педінституту (нині – Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника). Закінчив навчання 1968 р., отримавши диплом з відзнакою. Працював учителем історії у Бортниківській середній школі Тлумацького району Івано-Франківської області.[1]

У 1981 р. поступив в аспірантуру Інституту історії Академії наук України (м. Київ). В грудні 1986 р. успішно захистив кандидатську дисертацію на тему: "Советская историография социально-экономического и политического развития Болгарии между мировыми войнами". У 1983 р. був учасником ІХ міжнародного з’їзду славістів, який проходив у Києві. Після успішного захисту кандидатської дисертації повернувся до Івано-Франківського педагогічного інституту.[1]

У 1986 р. йому було присвоєно вчене звання доцента, у 1991 р. був обраний першим деканом після проголошення УРСР незалежності, історичного факультету. З 1993 р. до 2005 р. працював проректором з навчально-виховної роботи Прикарпатського університету імені Василя Стефаника, а з 2005 до 2008 р. – директором Інституту доуніверситетської та післядипломної освіти Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. З жовтня 2008 р. перейшов на посаду професора кафедри всесвітньої історії (з 1993) факультету історії, політології і міжнарожних відносин ПНУ ім.Василя Стефаника. У 2016 р. вийшов на пенсію.[3]

Провідний спеціаліст у вивченні історії Болгарії та слов'янських країн.[1]

Помер 31 січня 2022 року, в місті Івано-Франківськ[4][5][3]Похований на Меморіальному комплексі "Дем'янів зал"

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Батько: Денис-Лев Іванцев український художник, двоє дітей доцент Наталія Іванівна та доцент Людмила Іванівна

Відомі праці

[ред. | ред. код]
  • ІВАНЦЕВ І.Д.  Радянська історична література про вплив Великої Жовтневої соціалістичної революції на партію тісних соціалістів Болгарії // Український історичний журнал. - 1980. - № 11. - C. 149–153.
  • Іванцев І.Д.  Радянська історична література про інтернаціональну солідарність трудящих Болгарії та СРСР у 1918-1939 рр. // Український історичний журнал. - 1987. - № 4. - C. 109-116.
  • ІВАНЦЕВ І.Д.  Радянська історіографія революційного руху в Болгарії (1923–1939 рр.) // Український історичний журнал. - 1983. - № 11. - C. 145–150.[6]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Див.також

[ред. | ред. код]

Список професорів-істориків ПНУ імені В.Стефаника

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е Іванцев Ігор Денисович (1993-1998). Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника (укр.). Процитовано 11 березня 2023.
  2. Денис-Лев Іванцев. HofA (укр.). Процитовано 7 липня 2024.
  3. а б Помер професор Прикарпатського університету - : FrankoNews (укр.). 1 лютого 2022. Архів оригіналу за 11 березня 2023. Процитовано 11 березня 2023.
  4. Помер колишній проректор ПНУ Ігор Іванцев - Галичина. galychyna.if.ua. Процитовано 11 березня 2023.
  5. Христина, Савчин (1 лютого 2022). В Івано-Франківську помер професор одного з університетів. Місто (укр.). Процитовано 11 березня 2023.
  6. Іванцев І.Д. - Радянська історична література про інтернаціональну солідарність трудящих Болгарії та СРСР у 1918-1939 рр. (1987). resource.history.org.ua. Процитовано 18 березня 2023.