Іван I Данилович Калита

	Іван Калита
	Іван Калита
	Князь московський
	Князь московський
1325 — 1340
Попередник:	Юрій Данилович
Наступник:	Семен Гордий
	Князь новгородський
	Князь новгородський
1328 — 1337
Попередник:	Олександр Михайлович Тверський
Наступник:	Семен Гордий
	Великий князь Владимирський
	Великий князь Владимирський
1328 — 1340
Попередник:	Олександр Михайлович Тверський
Наступник:	Семен Гордий
Народження:	1288, 1304 або 1 листопада 1288; Москва, Велике князівство Московське
Смерть:	31 березня 1340, 31 березня 1341 або 13 березня 1341; Москва, Велике князівство Московське
Поховання:	Архангельський собор
Країна:	Велике князівство Московське; Руські князівства[d]
Релігія:	православна церква
Рід:	Калитовичі гілка Юрійовичів
Батько:	Данило Олександрович
Мати:	Марія
Шлюб:	княгиня Олена, княгиня Уляна
Діти:	Семен Гордий, Іван ІІ Красний, Андрій
	Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Іван.

У Вікіпедії є статті про: Калита (значення) та Москвич-2142 «Іван Калита».

Іва́н I Дани́лович Калита́ (1 жовтня^[4] 1288 — 31 березня 1340, Москва) — великий князь московський від 1325 до 1340, великий князь володимирський (м. Володимир-на-Клязьмі, ярлик від хана в 1328) до 1340, князь новгородський від 1328 до 1337. По батькові Данилу Олександровичу — нащадок князя Юрія Долгорукого, Володимира Мономаха.

Основоположник правлячої на Москві династії Калитовичів.

Біографічні дані

Іван Данилович Калита народився 1288 року, був сином московського князя Данила Олександровича і онуком Олександра Невського. Прозваний Калитою («калита» — «гаман для грошей») за багатство, яке йому вдалось накопичити, збираючи данину для Золотої Орди^[5].

Головним напрямком його правління було зміцнення провідної ролі князівства московського (з 1317 року — «великого»^[6]) серед сусідніх князівств, а також територіальна експансія. Частину земель він купував, а на удільні князівства Углич, Галич, Білозеро отримав ярлики в Орді^[7]. Протягом свого правління мав вельми тісні контакти із ординськими ханами, надсилав хану, його дружинам та вельможам подарунки, сам часто їздив у Орду.

Виявив себе жорстоким, вправним, наполегливим правителем. Був вірним підданим Золотої Орди, за що отримував постійну підтримку татарських ханів. Не гребував використовувати в ході міжусобиць військо Золотої Орди. Спираючись на підтримку ординців, зумів послабити свого основного супротивника — Велике князівство Тверське. Зокрема, звів наклеп на князя Олександра, якого з сином Федором після суду в хана Узбека вбили в Орді. Іван Данилович наказав зняти дзвін зі Спаського собору Твері та перевезти до Москви^[8]. Також сприяв послабленню Новгородської та Псковської республік.

Зміцненню авторитету Івана Даниловича саме як московського князя сприяло перенесення на початку його правління (1325) резиденції митрополита Київського і всія Русі Петра Ратенського з Владимира на Клязьмі до Москви. Також князь упорядковував норми феодального права, податкову систему, сприяв розвиткові торгівлі.

У 1326 році заклав церкву Успіння Богоматері в Москві — першу значну кам'яну споруду міста^[9].

У російську історіографію увійшов як перший «збирач російських земель». Перед смертю прийняв чернечий постриг з ім'ям Ананія та схиму. Помер у 1340 році в Москві.

Примітки

↑ http://russianrulershistory.com/ivan-i-5-best-russian-ruler/
↑ ^а ^б Военная энциклопедия — СПб: Иван Дмитриевич Сытин, 1913. — Т. 11.
d:Track:Q4448234 d:Track:Q4114391 d:Track:Q656 d:Track:Q26160607
↑ ^а ^б А. Э. Иоанн Данилович Калита I // Русский биографический словарь — СПб: 1897. — Т. 8. — С. 190–192.
d:Track:Q656 d:Track:Q1960551 d:Track:Q25865745 d:Track:Q4530186 d:Track:Q21175479
↑ Інститут історії України НАН України: Іван Данилович Калита. Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 26 лютого 2019.
↑ Кондрашов А. Новейшая книга фактов. Том 3. Физика, химия и техника. История и археология. Разное e-reading.club. Архів оригіналу за 27 липня 2019. Процитовано 27 липня 2019.
↑ Галушко К. Ю. Росія // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 310. — ISBN 978-966-00-1290-5.
↑ Пособие по истории Отечества для поступающих в вузы. 2-е изд.: Учеб. пособие. / Ред. коллегия: Орлов А. С., Полунов А. Ю., Шестова Т. Л., Щетинов Ю. А. — М. : Простор, 2004. — С. 54.
↑ Костецька М. Колаборант Іван Калита… — С. 21.
↑ Костецька М. Колаборант Іван Калита… — С. 20.

Джерела

Костецька М. Колаборант Іван Калита // Історія. — Львів, 2015. — № 3 (16) (березень). — С. 20—21.
Кучкин В. А. Формирование государственной территории Северо-Восточной Руси в X—XIV вв.— М.: Наука, 1984. — 353 с.
Черепнин Л. В. Образование Русского централизованного государства в XIV—XV вв. — М., 1960.

Посилання

link=[1]

У Родоводі є генеалогічне дерево цієї людини

Іван I Данилович Калита

Попередник: Юрій Данилович	Великий князь московський 1325–1340	Наступник: Семен Гордий
Попередник: Олександр Михайлович	Великий князь володимирський 1328–1340	Наступник: Семен Гордий
Попередник: Олександр Михайлович	князь Новгородський 1328–1337	Наступник: Семен Гордий

Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю).
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[[http://russianrulershistory.com/ivan-i-5-best-russian-ruler/_http://russianrulershistory.com/ivan-i-5-best-russian-ruler/]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttp://russianrulershistory.com/ivan-i-5-best-russian-ruler/

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q26160607">[[:d:Q26160607|Военная_энциклопедия]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Санкт-Петербург|СПб]]:_[[:ru:Сытин,_Иван_Дмитриевич|Иван_Дмитриевич_Сытин]],_1913._—_Т.&nbsp;11.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q4448234]][[d:Track:Q4114391]][[d:Track:Q656]][[d:Track:Q26160607]]</div>-2] а ^б Военная энциклопедия — СПб: Иван Дмитриевич Сытин, 1913. — Т. 11.
d:Track:Q4448234 d:Track:Q4114391 d:Track:Q656 d:Track:Q26160607

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13433827"_data-entity-id="Q25865745"><i_class="wef_low_priority_links">[[:ru:Экземплярский,_Андрей_Васильевич|А._Э.]]</i>_[[:ru:s:РБС/ВТ/Иоанн_Данилович_Калита_I|Иоанн_Данилович_Калита_I]]_//_''[[:d:Q21175479|Русский_биографический_словарь]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Санкт-Петербург|СПб]]:_1897._—_Т.&nbsp;8._—_С.&nbsp;190–192.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q656]][[d:Track:Q1960551]][[d:Track:Q25865745]][[d:Track:Q4530186]][[d:Track:Q21175479]]</div>-3] а ^б А. Э. Иоанн Данилович Калита I // Русский биографический словарь — СПб: 1897. — Т. 8. — С. 190–192.
d:Track:Q656 d:Track:Q1960551 d:Track:Q25865745 d:Track:Q4530186 d:Track:Q21175479

[4] Інститут історії України НАН України: Іван Данилович Калита. Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 26 лютого 2019.

[5] Кондрашов А. Новейшая книга фактов. Том 3. Физика, химия и техника. История и археология. Разное e-reading.club. Архів оригіналу за 27 липня 2019. Процитовано 27 липня 2019.

[6] Галушко К. Ю. Росія // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 310. — ISBN 978-966-00-1290-5.

[7] Пособие по истории Отечества для поступающих в вузы. 2-е изд.: Учеб. пособие. / Ред. коллегия: Орлов А. С., Полунов А. Ю., Шестова Т. Л., Щетинов Ю. А. — М. : Простор, 2004. — С. 54.

[8] Костецька М. Колаборант Іван Калита… — С. 21.

[К0-9] Костецька М. Колаборант Іван Калита… — С. 20.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

п о р Князі Новгородські
Новгородське князівство	Володимир Святославич (Святий) (970—980) • Вишеслав Володимирович (990—1010) • Ярослав Володимирович (Мудрий) (1010—1019) • Ілля Ярославич (1019—1020) • Ярослав Володимирович (Мудрий) (1020–1034) • Володимир Ярославич (1034—1052) • Ізяслав Ярославич (1052—1054) • Мстислав Ізяславич (1055—1067) • Гліб Святославич (1067—1067) • Гліб Святославич (1069—1073) • Гліб Святославич (1077—1078) • Святополк Ізяславич (1078—1088) • Мстислав Володимирович (Великий) (1088—1094) • Давид Святославич (1094—1095) • Мстислав Володимирович (Великий) (1095—1117) • Всеволод Мстиславич (1117—1132) • Святополк Мстиславич (1132—1132) • Всеволод Мстиславич (1132—1136)
Новгородська республіка	Святослав Ольгович (1136—1138) • Святополк Мстиславич (1138—1138) • Ростислав Юрійович (1138—1140) • Святослав Ольгович (повторно) (1140—1141) • Святослав Всеволодович (1141—1141) • Ростислав Юрійович (повторно) (1141—1142) • Святополк Мстиславич (повторно) (1142—1148) • Ярослав Ізяславич (1148—1154) • Ростислав Мстиславич (1154—1154) • Давид Ростиславич (1154—1155) • Мстислав Юрійович (1155—1158) • Святослав Ростиславич (1158—1160) • Мстислав Ростиславич (1160—1161) • Святослав Ростиславич (повторно) (1161—1168) • Роман Мстиславич (1168—1170) • Рюрик Ростиславич (1170—1171) • Юрій Андрійович (1171—1175) • Святослав Мстиславич (1175—1175) • Мстислав Ростиславич (повторно) (1175—1176) • Ярослав Мстиславич Красний (1176—1177) • Мстислав Ростиславич (втретє) (1177—1178) • Ярополк Ростиславич (1178—1178) • Роман Ростиславич (1178—1179) • Мстислав Ростиславич Хоробрий (1179—1180) • Володимир Святославич (1180—1181) • Ярослав Володимирович (1182—1184) • Мстислав Давидович (1184—1187) • Ярослав Володимирович (повторно) (1187—1196) • Ярополк Ярославич (1197—1197) • Ярослав Володимирович (втретє) (1197—1199) • Святослав Всеволодович (1200—1205) • Костянтин Всеволодович (1205—1207) • Святослав Всеволодович (повторно) (1207—1210) • Мстислав Мстиславич Удатний (1210—1215) • Ярослав Всеволодович (1215—1216) • Мстислав Мстиславич Удатний (повторно) (1216—1217) • Святослав Мстиславич (1217—1218) • Всеволод Мстиславич (1218—1221) • Всеволод Юрійович (1221—1221) • Ярослав Всеволодович (повторно) (1221—1223) • Всеволод Юрійович (повторно) (1223—1224) • Михайло Всеволодович (1224—1226) • Ярослав Всеволодович (втретє) (1226—1228) • Федір Ярославич (1228—1229) • Михайло Всеволодович (повторно) (1229—1229) • Ростислав Михайлович (1229—1230) • Ярослав Всеволодович (учетверте) (1230—1236) • Ярослав Всеволодович (1236—1240) • Олександр Невський (1241—1252) • Василь Олександрович (1252—1255) • Ярослав Ярославич (1255—1255) • Василь Олександрович (повторно) (1255—1257) • Михайло Федорович (1257—1259) • Дмитро Олександрович (1259—1263) • Ярослав Ярославич (повторно) (1264—1272) • Дмитро Олександрович (повторно) (1272—1273) • Василь Ярославич (1273—1276) • Дмитро Олександрович (втретє) (1276—1281) • Андрій Олександрович (1281—1285) • Дмитро Олександрович (учетверте) (1285—1292) • Андрій Олександрович (повторно) (1292—1304) • Михайло Ярославич (1308—1314) • Афанасій Данилович (1314—1315) • Михайло Ярославич (повторно) (1315—1316) • Афанасій Данилович (повторно) (1318—1322) • Юрій Данилович (1322—1325) • Олександр Михайлович (1325—1327) • Іван I Калита (1328—1337) • Наримунт-Гліб Гедимінович (1333/1337—1346) • Семен Гордий (1346—1353) • Іван II Іванович Красний (1355—1359) • Дмитро Костянтинович (1359—1363) • Дмитро Донський (1363—1389) • Лугвеній Ольгердович (1389—1392) • Патрикій Наримунтович (1390-і) • Лугвеній Ольгердович (1407—1412) • Костянтин Дмитрович (1419—1421) • Юрій Лугвенійович (з перервами) (1432—бл. 1440) • Іван Володимирович Більський (1444—1445) • Олександр Васильович Чорторийський (1447—1455) • Василь Васильович Шуйський-Гребінка (1455—1470) • Михайло Олелькович (1470—1471) • Василь Васильович Шуйський-Гребінка (1471—1478)