Перейти до вмісту

Михайло Олелькович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Михайло Олелькович
Народився1425 Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер30 серпня 1481 Редагувати інформацію у Вікіданих
Київ, Велике князівство Литовське або Вільнюс, Велике князівство Литовське Редагувати інформацію у Вікіданих
·обезголовлення Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Велике князівство Литовське Редагувати інформацію у Вікіданих
Титулкнязь Редагувати інформацію у Вікіданих
РідГедиміновичі і Олельковичі[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоОлелько Володимирович[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиАнастасія Василівна[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриСемен Олелькович Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зAnna[d][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиСемен Михайлович Олелькович[1] Редагувати інформацію у Вікіданих

Михайло Олелькович (1420 — 30 серпня 1481) — князь слуцький (1455—1481), копильський (1443—1481), новгородський намісник (1470—1471), молодший син київського князя Олелька Володимировича і Анастасії Василівної Московської, правнук Ольгерда Гедиміновича.

Життєпис

[ред. | ред. код]

В 1443 р. Олелько Володимирович став князем київським і посадив своїх синів Семена та Михайла княжити у Слуцьку та Копилі. В 1455 р., після смерті Олелька, Семен Олелькович став княжити в Києві, а Михайло об'єднав Слуцьке і Копильське князівства.

Намісник Великого Новгорода з листопада 1470 року за дорученням польського короля й великого князя литовського Казимира IV. Мав завдання зміцнити ці території на випадок нападу великого князя московського Івана III Васильовича. У березні 1471 року самовільно покинув Великий Новгород через смерть брата, мав намір посісти Київ, його підтримували кияни. Однак, великий князь розпорядився поставити у Києві намісником Мартина Гаштольда.

Кілька років збирав біля себе опозицію. Його близькими союзниками були князі Федір Більський, Іван Юрійович Гольшанський, ймовірно Дмитро Костянтинович Вяземський та інші.

В 1476 році разом з низкою світських та духовних ієрархів підписав лист митрополита Мисаїла до Папи Сикста IV. Весною 1480 був посередником в зближенні господаря Молдавії Штефана ІІІ та Івана ІІІ. Після призначення намісником в Києві Івана Ходкевича ще більше став ворогом короля.

1481 року спільно з князями О. Бєльським та Іваном Гольшанським у відповідь на ліквідацію удільних князівств, насамперед, Київського, організував змову з метою вбити польського короля Казимира IV та його синів. Після викриття змови в середині квітня 1481 року його було ув'язнено.

Страчений у Києві (за ін. даними, у Вільні 30 серпня[3]). Від Михайла Олельковича походив рід руських князів Слуцьких.

Король залишив Слуцьке князівство його вдові та сину Семенові.

Сім'я та діти

[ред. | ред. код]

Дружину Михайла звали Анна, більше про неї нічого не відомо. Від неї мав сина.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. WolffWarszawa: 1895. — С. 330.
  2. а б Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. WolffWarszawa: 1895. — С. 328.
  3. Krupska A. Olelkowicz (Aleksandrowicz) Michał (zm. 1481)… — S. 745.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Krupska Anna. Olelkowicz (Aleksandrowicz) Michał (zm. 1481) // Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. — T. ХХІІІ/4, zeszyt 99. — S. 745—746. (пол.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Попередник
Семен Олелькович
Князь слуцький
1455-1481
Наступник
Семен Михайлович