Іван Бобруйко
Іван Бобруйко (1702 — 1757) — український військовий і громадський діяч, представник козацької старшини Гетьманщини, остерський сотник.
Іван Бобруйко народився в 1702 році в селі Бобруйки Чернігівського району. Він був сином Василя Бобруйка, остерського сотника, і належав до шляхетного роду Бобруйків.
У 1722–1750 роках Іван Бобруйко служив значковим товаришем Київського полку. У 1757 році він став остерським сотником, обіймаючи цю посаду до 1759 року. Під час його керівництва Остерською сотнею відбувалися важливі адміністративні та військові зміни.
Іван Бобруйко був одружений з Анною Федорівною. Відомо, що у них було кілька синів:
- Василь Іванович Бобруйко (1720–1798) — військова служба з 1743 року, був возничим Остерської сотні і значковим товаришем Київського полку.
- Микола Іванович Бобруйко (1730–1782) — військова служба з 1766 року, служив у Київському полку і війську Запорізькому, був значковим товаришем Київського полку.
- Дмитро Іванович Бобруйко (1734)
- Леонтій Іванович Бобруйко (1739– до 1800)
- Семен Іванович Бобруйко (1740–1782) — військова служба з 1762 року, служив у Київському полку та війську Запорізькому, був значковим товаришем Київського полку.
- Карп Іванович Бобруйко (1757— до 1810) — також відомий як Набережний, точна дата смерті невідома.
Діяльність Івана Бобруйка мала значний вплив на розвиток Остерської сотні та адміністративної системи Чернігівського полку. Його родина продовжила традиції козацької старшини, зберігаючи вплив у військових та адміністративних справах того часу.
- Кривошея, В. В. Козацька старшина Гетьманщини. Енциклопедія. — Київ: Інститут історії України НАН України, 2009. онлайн-версія
- Кривошея, В. В. Неурядова старшина Гетьманщини.