Перейти до вмісту

Іван Валков

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Іван Валков
болг. Иван Вълков
Народився31 січня 1875(1875-01-31)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Казанлик, Старозагорська область, Болгарія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер20 квітня 1962(1962-04-20)[1] (87 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Стара Загора, Болгарія Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Болгарія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьвійськовий міністр Болгарії (1923-1929)
Alma materНаціональний військовий університет Васила Левскі (1896) і Військова академія Генерального штабу (1909) Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовболгарська Редагувати інформацію у Вікіданих
УчасникПерша світова війна, Перша балканська війна і Друга балканська війна Редагувати інформацію у Вікіданих
Військове званнягенерал піхоти
Нагороди
орден Святого Станіслава III ступеня орден Залізної корони орден Залізної Корони Військова медаль орден «За хоробрість» орден «Святий Олександр» орден «За військові заслуги»
Залізний Хрест
орден Святого Станіслава

Іван Валков (болг. Иван Вълков); нар. 31 січня 1875, Казанлик — пом. 20 квітня 1962, Стара Загора — генерал піхоти, військовий міністр Болгарії (1923-1929).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Освіта

[ред. | ред. код]

Закінчив училище в Казанлиці, Військове училище в Софії (1896), геодезичне відділення Миколаївської академії Генерального штабу в Санкт-Петербурзі (1909). Також закінчив артилерійську академію. На початку XX століття був єдиним болгарським офіцером, який мав дві вищі військові освіти.

Військова служба

[ред. | ред. код]
  • У 1896-1906 служив в арсеналі, в штабі артилерії, в 6-му артилерійському полку.
  • У 1911 — викладач Військового училища.
  • У 1912-1913 під час Балканських воєн, служив в штабі 2-ї армії, був начальник штабу східного сектора облоги Одріна.
  • У 1913-1915 — знову викладач Військового училища.
  • У 1915-1916 з початком Першої світової війни — начальник оперативного відділу штабу 2-ї армії.
  • З 1916 — командир 44-го піхотного полку.
  • У 1917-1918 — начальник штабу 7-ї, а потім 10-ї піхотної дивізії.
  • У 1919-1923 — директор Картографічного інституту.
  • З 1919 — професор Військової академії, викладав кадастрову і землемірну справу в Софійському університеті.
  • У 1922-1928 редактор видання «Годишник на Географския институт при Министерство на войната».

Автор наукових робіт з військової топографії (в тому числі підручників), статей у виданні «Військовий журнал», військово-історичних робіт про облогу Одрінської фортеці.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Биографія (болг.)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.