Перейти до вмісту

Іван Корчинський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Іван Корчинський
Народився25 червня 1864(1864-06-25) Редагувати інформацію у Вікіданих
Тальне, Уманський повіт, Київська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер2 липня 1935(1935-07-02) (71 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Алітус, Литва Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняКаунас Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьполітик, священник, історик Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКиївська духовна семінарія Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладLithuanian Ministry for Belarusian Affairsd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоQ60640096?, Білоруський національний комітет[d], Рада Білоруської Народної Республіки, Литовська Таріба і Q13132910? Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадакапелан Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіяправослав'я Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Святої Анни I ступеня орден Святого Володимира III ступеня Орден Святого Володимира IV ступеня орден Святої Анни II ступеня Commander of the Order of Vytautas the Great Офіцер ордена Великого князя Литовського Гядиминаса

Іван Корчинський (біл. Іван Карчынскі; 1864, Тальне, Уманський повіт Київської губернії — 1935, Алітус)  — український і білоруський громадсько-політичний і церковний діяч, православний священик, журналіст та історик. Випускник Київської духовної семінарії. Автор агіографічних праць про свв. Гаврила Білостоцького та Афанасія Берестейського. Уклав монографію «История Литовской Православной Церкви, в связи с гражданскими событиями Великого княжества Литовского», яка залишилася в рукописі.

Біографія

[ред. | ред. код]

З 1890 інспектор церковно-парафіяльних шкіл Гродненської єпархії Відомства православного сповідання Російської імперії. З 1904 року ключар і протоієрей Борисо-Глібського монастиря в Гродно. Під час Першої світової війни в евакуації в Москві. В 1917 році — член Союзу білоруського православного духовенства. Член Гродненського управління і Гродненського БНК.

У квітні 1919 році увійшов до складу Литовської Таріби. Наприкінці 1919 року входив до складу Ради БНР. У вересні 1920 році виступив одним з ініціаторів білоруського антипольського партизанського руху в тісному зв'язку з Литвою. У 1921 році служив православним капеланом у литовському білоруському батальйоні. Був членом штабу організації В. Разумовіча «Хмари» в Меркині. Потім жив у Каунасі, був православним капеланом Литовської армії. Помер 2 липня 1935 у військовому шпиталі Алітуса.

Література

[ред. | ред. код]