Іван Шлезінгер
Іван Шлезінгер | |
---|---|
![]() | |
Народився | 16 грудня 1893 ![]() Сараєво, кондомініум Боснія і Герцеговина ![]() |
Помер | 7 лютого 1967 (73 роки) ![]() Ужгород, Українська РСР, СРСР ![]() |
Діяльність | мостобудування ![]() |
Діти | Шлезінгер Михайло Іванович ![]() |
Автограф | ![]() |
Іван (Ганс, Янош) Шлезінгер (16 грудня 1893 року, Сараєво — 7 лютого 1967, Ужгород) — ужгородський інженер та науковець, проектувальник мостів, вулиць та доріг.[1] Збудував пішохідний міст (1948), один із символів Ужгорода.[2] Доктор технічних наук (1940, Будапешт)
- 1893—1918 в Австро-Угорщині — Ганс
- 1918—1920 у Чєрні (Словаччина, Чехословаччина) — Іван
- 1920—1925 в Будапешті (Угорщина) — Янош
- 1925—1938 в Ужгороді (Підкарпатська Русь, Чехословаччина) — Іван
- 1938—1945 в Ужгороді та Будапешті (Угорщина) — Янош
- 1945—1967 в Ужгороді (УРСР) — Іван Федорович
Народився та навчався у Сараєво. Імовірно, отримав також музичну освіту, добре грав на скрипці. До Першої світової війни навчався у цісарській академії військових прикладних наук[de][2]. У війні брав участь як офіцер, інженер-мостобудівник, командир підрозділу. У червні 1918 року у битві на П'яві був тяжко поранений, був винесений з поля бою, лікувався у шпиталі. Шрам на правому стегні залишився на все життя.
Після війни закінчив будівельний факультет Будапештського технічного університету[1][2].
У травні 1940 року у Будапештському технічному університеті Янош Шлезінгер захистив докторську дисертацію, доктор технічних наук у галузі будівництва.
- Батько Фрідріх (біля 1864, Гуменне — 1936, Чєрна) — гідротехнік і меліоратор, обер-інженер[1][2]
- Брат та дві сестри, які до 1945 року жили у родинному маєтку в Чєрні, у 1945 під час бойових дій їх оселя була зруйнована, подальша їх доля невідома (загинули або втекли на захід)
- Дружина Мілада Шлезінгер (3 липня 1900, Черна на Мораві — 2 вересня 1984, Ужгород), до шлюбу Шимкова, у першому шлюбі Пацкова (з Яном Пацеком, з 1923 року, розлучені біля 1933 року)[1][2]
- Два сини від першого шлюбу (після 1935 — прийомні діти Яноша)
- Мирослав (нар. 1924 в Ужгороді, тоді Чехословаччина), чехословацький військовик
- Ян (нар. 1929 в Ужгороді, на той час Чехословаччина, помер у Чехословачині), вчитель
- Приблизно 1935 року Янош одружився з Міладою. У шлюбі народилося ще троє дітей:
- Син Бедржих[3] (1937—1957), помер від ювенального діабету
- Дочка Мілада (27 грудня 1938, Ужгород — 8 березня 2019, Ужгород)[1]
- Син Михайло (нар. 1941)[4], відомий український кібернетик
- ↑ а б в г д Тетяна Літераті. Дивовижне життя та історія творця пішохідного мосту в Ужгороді Івана Шлезінгера // uzhgorod.net.ua / «Про Захід», 14 березня 2017
- ↑ а б в г д Тетяна Літераті. Втрачений Ужгород: історія життя творця пішохідного мосту Івана Шлезінгера // «Про Захід», 14:35, 14.03.2017
- ↑ нар. 1937 у Чехословаччині чеськ. Bedřich, з 1938 за часів Угорщини угор. Frigyes [Фрідьєш], з 1948 Федір, з 1954 Бедржих
- ↑ нар. в Угорщині угор. Mihály [Міхай], в Україні з 1948 отримав ім'я Михайло
- Тетяна Літераті. Дивовижне життя та історія творця пішохідного мосту в Ужгороді Івана Шлезінгера // uzhgorod.net.ua / «Про Захід», 14 березня 2017
- Тетяна Літераті. Втрачений Ужгород: історія життя творця пішохідного мосту Івана Шлезінгера // «Про Захід», 14:35, 14.03.2017
- Тетяна Літераті. Втрачений Ужгород: як відбудовували міст Масарика // «Про Захід», 14:58, 26.11.2015
- В Ужгороді реконструкція історичного пішохідного мосту викликала хвилю обурення // 10 вересня 2021 16:22
- Пішохідний міст в Ужгороді у 1944 році, вид з Театральної
- Літераті Тетяна Олександрівна // Письменники Закарпаття – лауреати літературних премій
- Спогади про Героя: «Олександр Літераті був військовим за покликанням» // Наталія Петерварі, kiszo.news, 11 листопада 2022