Іван (Бура)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван (Бура)
Владика Іван (Бура)
Герб
Герб
Єпископ-помічник
Філадельфійської архієпархії
21 лютого 2006 — 15 листопада 2019
Обрання: 3 січня 2006
Титулярний єпископ
Ліміси
3 січня 2006 — 17 січня 2023
Обрання: 3 січня 2006
Попередник: єпископ Франциск Аєстаран
Апостольський адміністратор

Пармської єпархії

29 липня 2009 — 7 серпня 2014
Попередник: Роберт Москаль
Наступник: Богдан Данило
 
Альма-матер: Католицький університет Америки
Діяльність: греко-католицький священник, католицький священник, католицький диякон, католицький єпископ
Народження: 12 червня 1944(1944-06-12)
Вегелебен, Vorharzd, Гарц, Саксонія-Ангальт, Німеччина
Смерть: 17 січня 2023(2023-01-17) (78 років)
Вашингтон, США
Батько: Григорій
Мати: Марія
Священство: 14 лютого 1971
Єп. хіротонія: 21 лютого 2006

Нагороди:

Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Іва́н Бу́ра (12 червня 1944, Вегелебен, Німеччина — 17 січня 2023, Вашингтон, США[1]) — єпископ Української греко-католицької церкви; єпископ-помічник Філадельфійської архієпархії в 2006—2019 роках.

Біографія

[ред. | ред. код]

Іван Бура народився 12 червня 1944 року у Вегелебені, Німеччина, в родині Григорія та Марії Бурів. Емігрувавши до США, члени родини стали парафіянами української католицької церкви Святих Петра й Павла в м. Джерсі. Після закінчення початкової середньої школи 1959 року вступив до Малої семінарії Святого Василія у Стемфорді. Упродовж 19651970 років вивчав богослов'я у Вашингтоні в Українській католицькій семінарії Святого Йосафата та Католицькому університеті Америки, де отримав ступені бакалавра гуманітарних наук та бакалавра богослов'я.

Висвячений на священика 14 лютого 1971 року Митрополитом Амвросієм Сенишиним в Катедральному храмі Непорочного Зачаття у Філадельфії. Служив у цьому храмі у 1971 році. З 1971 до 1972 викладав релігію в Малій семінарії Святого Василія у Стемфорді, а 1972 до 1975 року — українську мову. Був також віце-ректором цього навчального закладу.

Інші призначення: 19751976 — адміністратор церкви Святого Йосафата у Трентоні, 19761980 — адміністратор церкви Святого Миколая в Маханої (і в 1983 році), 19761987 — адміністратор церкви Святого Михаїла в Шенандові. Упродовж 19871997 років обіймав посаду ректора Української католицької семінарії Святого Йосафата в Вашингтоні. З 1997 до 2002 року був парохом церкви Святого Духа у Честері і церкви Святого Миколая в Мілвілі. У 2001 році призначений парохом церкви Святого Миколая в Вільмінгтоні. 12 червня 1991 року Святіший Отець Іван Павло ІІ іменував його своїм Капеланом.

3 січня 2006 року Конгрегація для Східних Церков Апостольської Столиці повідомила, що Святіший Отець Бенедикт XVI поблагословив рішення Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви і призначив монсеньйора Івана Буру Єпископом-помічником Митрополита Філадельфійського для українців. Архієрейська хіротонія Преосвященного Владики Івана відбулася 21 лютого 2006 року в Українському католицькому соборі Непорочного Зачаття у Філадельфії (США). Головним святителем був Блаженніший Любомир, а співсвятителями — Високопреосвященний Архієпископ Стефан (Сорока), Митрополит Філадельфійський, та Преосвященний Владика Михаїл (Кучмяк), єпископ-емерит.

29 липня 2009 року Святіший Отець Бенедикт XVI, Папа Римський, прийняв зречення Владики Роберта Михаїла (Москаля), правлячого єпископа єпархії Святого Йосафата для українців католиків у м. Пармі, і призначив Владику Івана Апостольським адміністратором вакантного престолу Пармської єпархії.

15 листопада 2019 р. Папа Франциск прийняв зречення з уряду Єпископа-помічника Філадельфійської архиєпархії УГКЦ в США, подане владикою Іваном Бурою в зв'язку з досягненням граничного віку[2].

Помер 17 січня 2023 року у Вашингтоні.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (Україна, 22 серпня 2020) — за вагомий особистий внесок у зміцнення міжнародного авторитету України, розвиток міждержавного співробітництва, плідну громадську діяльність[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Спочив у Бозі владика Іван Бура. Українська Греко-Католицька Церква (укр.). Процитовано 18 січня 2023.
  2. Папа прийняв зречення владика Івана Бури з уряду єпископа-помічника - Vatican News. www.vaticannews.va (укр.). 15 листопада 2019. Архів оригіналу за 15 листопада 2019. Процитовано 15 листопада 2019.
  3. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №341/2020. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 24 серпня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]