Перейти до вмісту

Івиця Банович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ф
Івиця Банович
Івиця Банович
Івиця Банович
Особисті дані
Народження 2 серпня 1980(1980-08-02) (44 роки)
  Загреб, СФРЮ
Зріст 186 см
Громадянство  Хорватія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1986–1997 Югославія Хорватія «Загреб»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1997–2000 Хорватія «Загреб» 62 (9)
2000–2004 Німеччина «Вердер» 52 (2)
2004 Німеччина «Вердер II» 5 (5)
2004–2007 Німеччина «Нюрнберг» 70 (10)
2007–2011 Німеччина «Фрайбург» 82 (7)
2011 →  Німеччина «Дуйсбург» 16 (1)
2011–2014 Німеччина «Енергі» 89 (10)
2014–2016 Німеччина «Галлешер» 48 (5)
2016–2019 Німеччина «Фрайбург» II 48 (2)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1996 Хорватія Хорватія U-17 2 (0)
1998–1999 Хорватія Хорватія U-19 7 (2)
1999 Хорватія Хорватія U-20 8 (1)
1999–2001 Хорватія Хорватія U-21 12 (1)
2004 Хорватія Хорватія 2 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Івиця Банович (хорв. Ivica Banović, нар. 2 серпня 1980, Загреб) — хорватський футболіст, що грав на позиції півзахисника.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Вихованець клубу «Загреб», у академії якого почав навчатись із 6 років і пройшов усі вікові команди, а влітку 1997 року був включений до першої команди, в якій провів три сезони, взявши участь у 62 матчах чемпіонату.

Dksnre 2000 року за рекордну плату в 3,7 млн. дойчмарок (близько 1,9 млн євро) Банович перейшов у німецький «Вердер»[1][2]. 14 жовтня 2000 року Банович дебютував у Бундеслізі в домашній грі проти «Баєра» (3:3), замінивши на Дітера Айльтса на 58-й хвилині. У першому сезоні з «Бременом» хорват зіграв 17 ігор у Бундеслізі, не забивши жодного м'яча. Свій перший гол у Бундеслізі Івиця забив вже у наступному сезоні 2001/02 років, відзначившись голом 9 вересня 2001 року в грі з «Кайзерслаутерном» (1:2). Це був його єдиний гол у тому сезоні, який він знову закінчив із 17 іграми у Бундеслізі. Третій сезон виявився ще менш вдалим — 15 виступів у Бундеслізі, в яких він забив свій другий гол у Бундеслізі 8 березня 2003 року в матчі з «Бохумом» (2:0).

В сезоні 2003/04 років Банович остаточно втратив місце в першій команді, зігравши лише в трьох матчах Бундесліги. Однак він забив ще один гол за першу команду клубу, забивши сьомий м'яч у грі з «Людвігсфельдером» (9:1) у першому раунді Кубка Німеччини. Незважаючи на те, що клуб виграв і національний чемпіонат і кубок, його внесок у досягнення був мінімальним, оскільки всі його три виступи в Бундеслізі сезону відбулися в перших п'яти матчах. Останній виступ у першій команді «Вердера» для хорвата відбувся у Кубку Німеччини у грудні 2003 року. Після цього опинившись у складі резервного складу клубу, команді «Вердер II», Банович з'явився у п'яти матчах Регіональної ліги Північ навесні 2004 року, в яких забив 5 голів.

Влітку 2004 року Банович перейшов у «Нюрнберг», де провыв наступні три сезони. Останній матч за клуб провів 26 травня 2007 року, вийшовши на заміну на 115 хвилині у фіналі Кубка Німеччини проти «Штутгарта» і допоміг команді дотримати переможний рахунок 3:2 в останні шість хвилин додаткового часу та здобути трофей.

Після цього Банович на правах вільного агента перейшов у «Фрайбург»[3], що грав у Другій Бундеслізі і 2009 року допоміг їй зайняти перше місце та повернутись до еліти. Там у сезоні 2009/10 Івиця зіграв 25 ігор і забив 4 голи, але на наступний сезон втратив місце в основі. зігравши зі півроку лише дві гри, через що у січні 2011 року був відданий в «Дуйсбург» з Другої Бундесліги, де і дограв сезон, після чого у 2011—2014 роках грав там же за «Енергі»[4].

Після того, як «Енергі» вилетів до третього дивізіону у кінці сезону 2013/14, Банович не отримав нового контракту в Котбусі і на правах вільного агента у червні 2014 року підписав угоду з іншим клубом третього німецького дивізіону «Галлешером» до 2016 року[5].

Влітку 2016 року Банович перейшов до другої команди «Фрайбурга», що грала у Оберлізі Баден-Вюртемберг[6], п'ятому за рівнем дивізіоні країни і з Бановичем у складі в першому ж сезоні зайняла перше місце та вийшла до Регіоналліги, де хорват з командою провів ще два роки. Після закінчення сезону 2018/19 Банович завершив ігрову кар'єру[7], але залишився у структурі клубу, приєднавшись до тренерського штабу футбольної школи «Фрайбург», де став помічником тренера юнацької команди U-15 в сезоні 2019/20[8].

Виступи за збірні

[ред. | ред. код]

Зі збірною Хорватії до 18 років був учасником юнацького чемпіонат Європи (U-18) 1998 року на Кіпрі і допоміг своїй збірній здобути бронзові нагороди турніру. Цей результат дозволив команді кваліфікуватись на молодіжний чемпіонат світу 1999 року, що проходив у Нігерії. На турнірі Банович зіграв у всіх чотирьох матчах, а хорвати вилетіли на стадії 1/8 фіналу[9].

Протягом 1999—2001 років залучався до складу молодіжної збірної Хорватії, з якою був учасником молодіжного чемпіонату Європи 2000 року в Словаччині, де збірна не вийшла з групи. Всього на молодіжному рівні зіграв у 12 офіційних матчах, забив 1 гол.

18 серпня 2004 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Хорватії в товариському матчі проти Ізраїлю (1:0). У жовтні того ж року він зіграв свій другий матч за збірну в рамках відбору на чемпіонат світу 2006 року, вийшовши на заміну на останні 14 хвилин з Болгарією (2:2) в Загребі. Після цього він більше не входив на поле у складі національної збірної.

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
«Вердер»: 2003–04
«Вердер»: 2003–04
«Нюрнберг»: 2006–07

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Der millionenschwere Fehler des Sportdirektors. Der Spiegel (German) . 30 серпня 2000. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 12 лютого 2018.
  2. ↑ Werder Bremen vertraut auf drei Zeugen. Rheinische Post (German) . 2 вересня 2000. Архів оригіналу за 13 лютого 2018. Процитовано 12 лютого 2018.
  3. ↑ SC holt Banovic (German) . kicker.de. 15 May 2007. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 17 March 2008.
  4. ↑ Архівна копія на сайті Wayback Machine.. Website von Energie Cottbus. Abgerufen am 3. August 2011.
  5. ↑ hallescherfc.de: Ivica Banovic unterschreibt Zweijahresvertrag [Архівовано 16 серпня 2018 у Wayback Machine.], abgerufen am 12. Juni 2014
  6. ↑ Badische Zeitung vom 8. Juli 2016. Архів оригіналу за 22 квітня 2018. Процитовано 5 січня 2020.
  7. ↑ «Immer ein Vorbild»: Freiburger Reserve verabschiedet Banovic — Quartett geht [Архівовано 22 червня 2019 у Wayback Machine.], transfermarkt.de, abgerufen am 17. Mai 2019
  8. ↑ Kader U15 | SC Freiburg. 14 серпня 2019. Архів оригіналу за 1 червня 2020. Процитовано 5 січня 2020.
  9. ↑ Івиця Банович на сайті ФІФА (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Івиця_Банович&oldid=35792414