Перейти до вмісту

Івченко Анатолій Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Івченко Анатолій Володимирович
Народження7 травня 1940(1940-05-07)
Краснокумськеd, Георгієвський район, Ставропольський край, РРФСР, СРСР
Смерть7 червня 2020(2020-06-07) (80 років)
Країна СРСР
 Україна
Жанрпейзаж і натюрморт
Діяльністьхудожник
ВчительБоровський Микола Степанович і Куко Олександр Семенович
ЧленСпілка радянських художників України

Анатолій Володимирович Івченко (нар. 7 травня 1940, Краснокумське — пом. 7 червня 2020) — український художник; член Спілки радянських художників України з 1977 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 7 травня 1940 року в селі Краснокумському (нині Георгієвський район Ставропольського краю, Росія). 1962 року закінчив Дніпропетровське художнє училище, де навчався зокрема у Миколи Боровського.

Упродовж 1962—1991 років працював на Запорізькому художньо-виробничому комбінаті, потім на творчій роботі. Жив у Запоріжжі, в будинку на вулиці Жукова, № 20, квартира № 22[1]. Помер 7 червня 2020 року[2].

Творчість

[ред. | ред. код]

Працював у галузях станкового живопису (писав пейзажі, натюрморти), плаката. Серед робвт:

плакати
  • «Вогонь сердець — тобі, Вітчизно» (1969; папір, гуаш);
  • «Запоріжжя вільне!» (1973);
  • «Дідів своїх, батьків своїх — завше будьте гідні» (1980);
  • «Двобій» (1989);
  • «Механізатор» (1990);
  • «До 300-річчя Запорозького козацтва» (1991; папір, гуаш);
живопис
  • «Перший сніг» (2003);
  • «Зима» (2004);
  • «Квіти» (2006);
  • «Квіти і фрукти» (2007);
  • «Дніпровські далі» (2008).

Брав участь в обласних, всеукраїнських мистецьких виставках з 1964 року. Персональна виставка відбулася у Запоріжжі у 1977 році.

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]