Івченко Олена Володимирівна
Тема цієї статті може не відповідати загальним критеріям значущості Вікіпедії. (серпень 2020) |
Олена Івченко | ||||
---|---|---|---|---|
біл. Ялена Ивчэнка рос. Алёна Ивченко | ||||
Ім'я при народженні | Олена Володимирівна Івченко | |||
Народилася | 17 травня 1974 (50 років) Мінськ, БРСР, СРСР | |||
Національність | білоруска | |||
Громадянство | Росія | |||
Діяльність | акторка, кіноакторка, акторка дубляжу, акторка театру, телеакторка | |||
Alma mater | Театральний інститут імені Бориса Щукіна (1996) | |||
Роки діяльності | 1991 — донині | |||
IMDb | nm1728529 | |||
| ||||
Олена Володимирівна Івченко (біл. Ялена Уладзіміравна Ивчэнка, рос. Алёна Владимировна Ивченко; нар. 17 травня 1974, Мінськ, БРСР, СРСР) — російська акторка білоруського походження.
Олена Івченко народилася 17 травня 1974 року в Мінську, в сім'ї професійних музик. Вчилася в музичній школі по класу фортепіано, займалася художньою акробатикою.
Після закінчення школи, у 1991 році, Олена Івченко вирушила у Ленінград, де подала документи в Ленінградський державний інститут театру, музики і кінематографії , але не вступила. Повернулася у Мінськ та влаштувалася помічницею режисера на «Білорусьфільм», та продовжувала готуватися до вступу в театральний до вступу у театральний заклад.
У 1992 році поїхала у Москву та вступила у Вище театральне училище імені Бориса Щукіна на курс Юрія Шликова.
Дебютувала у кінематографі ще на першому курсі театрального інституту, вона зфільмувалася в стрічці «Брюнетка за тридцять копійок».
1996 року закінчила театральний інститут та була запрошена в театр «Et Cetera», де працювала до 2007 року.
Олени Івченко працювала ведучою на радіо «Ехо Москви» та акторкою озвучення.
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
2020 | с | Магомаєв | Магомаев | Катерина Фурцева, міністр культури СРСР |
2019 | с | Жуки | Жуки | Евеліна Геннадіївна депутатка Держдуми, мати Ганни |
2018 | с | Посольство | Посольство | дружина Урбанека |
2016 | с | Готель Елеон | Отель Элеон | Жанна Василівна подруга Валентини |
2014 | с | Гра. Реванш | Игра. Реванш | Світлана |
2013 | ф | Ти заплатиш за все | Ты заплатишь за всё | Ганна Резнікова |
2012 | с | Іван і Толян | Иван и Толян | Лариса |
2011 | с | Бігти | Бежать | Валерія Сомова, головна роль |
2011 | с | Метод Лаврової | Метод Лавровой | Лідія Куділіна, капітан міліції |
2011 | с | Випадковий свідок | Случайный свидетель | Катя |
2009 | с | Коли падають гори | Когда падают горы | Галина |
2009 | с | Лігво Змія | Логово Змея | Юлія Радзіна |
2008 | с | Міни у фарватері | Мины в фарватере | мати Юрія |
2008 | с | Біси | Бесы | Віргінська |
2008 | ф | Не намагайтеся зрозуміти жінку | Не пытайтесь понять женщину | Ольга Краснова, головна роль |
2008—2010 | с | Я лечу | Я лечу | Ніна Старкова, лікарка |
2007 | ф | Ніколи не забуду тебе | Никогда не забуду тебя | Наталя Михайлівна, мати Міли |
2007 | с | Велика гра | Большая игра | Олена Баженова |
2006 | ф | Невірність | Неверность | Ганна |
2006 | с | Під Великою ведмедицею | Под Большой медведицей | Валерія |
2006 | ф | Формула зеро | Формула зеро | Жанна Басманова, власниця казино |
2004 | с | Комедійний коктейль | Комедийный коктейль | Марина |
2003 | ф | Жіноча інтуїція | Женская интуиция | Юлія |
2003—2004 | с | Бідна Настя | Бедная Настя | Нелідова, фрейліна імператриці, коханка Миколи I |
2001 | ф | Оголена натура | Обнажённая натура | Наташа |
2001 | с | Золото Югри | Золото Югры | Тетяна Колосова, головна роль |
1991 | ф | Брюнетка за тридцять копійок | Брюнетка за тридцать копеек | епізодична роль |
- Олена Івченко [Архівовано 5 липня 2020 у Wayback Machine.] на сайті «KINOafisha.ua»
- Олена Івченко на сайті IMDb (англ.)
Це незавершена стаття про російського актора або акторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |