Координати: 42°27′32″ пн. ш. 18°30′44″ сх. д. / 42.458888888889° пн. ш. 18.512222222222° сх. д. / 42.458888888889; 18.512222222222

Ігало

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іхало
Igalo / Игало
Основні дані
42°27′32″ пн. ш. 18°30′44″ сх. д. / 42.458888888889° пн. ш. 18.512222222222° сх. д. / 42.458888888889; 18.512222222222
Країна Чорногорія Чорногорія
Регіон община Херцеґ Нові
Населення 3 754
Висота НРМ 0  м
Часовий пояс UTC+1 (Чорногорія)
GeoNames 3199161
OSM 2187901 ·R (Херцег-Новий)
Поштові індекси 85347
Міська влада
Мапа
Мапа
Іхало. Карта розташування: Чорногорія
Іхало
Іхало
Іхало (Чорногорія)


CMNS: Іхало у Вікісховищі

Іхало (чорн. Igalo/Игало) — містечко (поселення) в Чорногорії, підпорядковане громаді Херцеґ Нові. Християнське поселення з населенням 3 754 мешканців.

Населення

[ред. | ред. код]

Динаміка чисельності населення (станом на 2003 рік)[1]:

  • 1948 → 378
  • 1953 → 455
  • 1961 → 638
  • 1971 → 1 063
  • 1981 → 3 556
  • 1991 → 3 613
  • 2003 → 3 754

Національний склад містечка (станом на 2003 рік)[2]:

Національності Кількість %
серби 2270 60,46
чорногорці 1011 26,93
хорвати 94 2,50
мусульмани 22 0,58
інші 129 10,53

Слід відмітити, що перепис населення проводився в часи міжетнічного протистояння на Балканах й тоді частина чорногорців солідаризувалася з сербами й відносила себе до спільної з ними національної групи (найменуючи себе югославами-сербами - притримуючись течії панславізму). Тому, в запланованому переписі на 2015 рік очікується суттєва кореляція цифр національного складу (в сторону збільшення кількості чорногорців) - оскільки тепер чіткіше проходитиме розмежування, міжнаціональне, в самій Чорногорії.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Књига 9, Становништво, упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2003, подаци по насељима, Републички завод за статистику, Подгорица, септембар 2005, COBISS-ID 8764176
  2. Књига 1, Становништво, национална или етничка припадност, подаци по насељима, Републички завод за статистику, Подгорица, септембар 2004, ISBN 86-84433-00-9