Очікує на перевірку

Ігнатій Хамбрез

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ігнатій Хамбрез
Народження31 липня 1758(1758-07-31)
Голешов (Чехія)
Смерть1835 або 1844—1845
Діяльністьхудожник, архітектор, педагог, мистецтвознавець, рисувальник, викладач університету
Праця в містахЦешин, Краків, Львів
Архітектурний стильбароко, класицизм
ЧленствоКраківське наукове товариствоd[1]
ЗакладЯгеллонський університет
CMNS: Ігнатій Хамбрез у Вікісховищі
Ратуша в Цешині, вигляд до перебудови. Спроектована Ігнатієм Хамбрезом. Акварель Хамбреза бл. 1800 року.
Палац Потоцьких у Львові. Проект 1822 року.

Ігнатій Хамбрез або Іняс Шамбре (чеськ. Ignác Chambrez, 31 липня 1758 Голешов — 1835 або 1844–1845) — архітектор, живописець, мистецтвознавець, педагог.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 31 липня 1758 року в Голешові, що у нинішній Чехії (поширеною є хибна версія про народження 1752 року). Навчався у свого батька живописця Яна Хамбреза, а пізніше — у Яна Штурма. У 1776–1783 роках відвідав Австрію, Німеччину, Францію, Італію. 5 жовтня 1784 року в Цешині одружився з Терезою, донькою будівничого Юзефа Драхного. 1792 року оселився в Цешині, де 7 липня 1792 року отримав посаду вчителя рисунку в місцевій школі. Одночасно виконував обов'язки міського радника з будівництва.

1803 року призначений викладачем рисунку нормальної школи у Кракові. Від 1807 року був професором надзвичайним філософського факультету Краківського університету. Викладав архітектуру та рисунок. Відомо, що того ж року відкинув запрошення із Львівського університету обійняти посаду професора архітектури. З невідомих причин 1810 року покинув викладання в університеті і став учителем рисунку та архітектури у краківській школі св. Барбари. У краківський період ймовірно провадив будівельну діяльність, деталі якої невідомі.[4]

1812 року оселився у Львові. 1814 року очолив щойностворену кафедру «вищого будівництва» у Львівському університеті (тоді, певний час заклад мав статус ліцею). 1818 безуспішно намагався отримати статус «професора звичайного». Викладав курс архітектури, а також будівництва мостів та доріг. неодноразово виїздив за кордон для підвищення кваліфікації. У педагогічній діяльності застосовував ідеї Віньоли, Міліція, Шемерля. Видав ряд друкованих праць, задуманих як фахові підручники з архітектури, котрі однак офіційно не затверджено. 1834 року вийшов на пенсію. Відзначення золотою медаллю Львівського університету, не відбулось через смерть Хамбреза наступного, 1835 року (ймовірно в Брно, куди планував виїхати). Існує також версія про смерть Хамбреза у Львові близько 1844–1845 років. Протягом усього часу родина Хамбреза перебувала в Цешині, за винятком сина Леопольда, про якого відомо, що у 1844 році проживав у Львові.

Свої ранні споруди проектував у стилі бароко з елементами класицизму, пізніше перейшов повністю до стилістики класицизму, зокрема бідермаєру. Займався живописом. В Цешинському музеї зберігається акварель із зображенням площі Ринок в Цешині (1800) і краєвид Цешина (1802). Проживаючи там же в Цешині Хамбрез малював портрети міщан, шляхти, духовенства. Виконав ряд образів для костелів у Яблонкові, Конській, Рудоковах, Ростіні, Мікуличах і Поломиї. Був членом-кореспондентом Моравсько-сілезького аграрного товариства.

Видані друком праці
  • Nachlass eines maehrischen Kiinstlers zur Belehrung seiner Sóhne (Краків, 1807). Описання подорожі до Франції, Німеччини та Італії.
  • Betrachtungen über den Charakter der Gebäude und die darauf anzubringenden architektonischen Verzierungen (Відень, двічі у 1807 i 1808).
  • Versuch eines architektonischen Katechismus (Львів, 1821).
  • Kurzer und fassl. Anweis zum Selbstunterricht für Landmaurermeister (Брно, 1822).
Будівлі

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б http://tnk.krakow.pl/czlonkowie/chambrez-ignacy/
  2. ↑ Чеська національна авторитетна база даних
  3. ↑ Vědecká knihovna v Olomouci REGO
  4. ↑ Wysoczańska D. Notatki o kształceniu artystycznym w Krakowie w XVIII i XIX wieku // Rocznik Krakowski. — 1975. — № 46. — S. 90-91.
  5. ↑ Ковальчук Х. І. Особливості архітектури Львова наприкінці XVIII — початку XIX. — Львів : Ліга-Прес, 2005. — С. 102, 119. — ISBN 966-8293-67-3.
  6. ↑ Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 41. — ISBN 978-83-7543-009-7.
  7. ↑ Biriulow J. Rzeźba… — S. 49.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Кріль М. Хамбрез (Chambrez) Ігнац // Чехи в Галичині : Біографічний довідник / Уклали А. Дрбал, М. Кріль, А. Моторний, В. Моторний, Є. Топінка. - Львів : Центр Європи, 1998. - С. 110. - ISBN 966-7022-20X.
  • Champrez, Ignaz // Neues allgemeines Künstler-Lexicon, oder Nachrichten von dem Leben und den Werken der Maler, Bildhauer, Baumeister, Kupferstecher, Formschneider, Lithographen, Zeichner, Medailleure, Elfenbeinarbelter, etc. / Bearbeitet von Dr. G. K. Nagler. — B. 2. —München, 1835. — S. 490—491.
  • Iwanek W. Klasycyzm w architekturze Cieszyna. — Wrocławska Drukarnia Naukowa, 1970. — S. 47, 48.
  • Łoza S. Słownik architektów i budowniczych polaków oraz cudzoziemców w Polsce pracujących. — Warszawa : Wydawnictwo im. Mianowskiego, Instytutu popierania nauki, 1931. — S. 54.
  • Polski Słownik Biograficzny. — T. 3. — Kraków, 1937. — S. 258, 259.


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ігнатій_Хамбрез&oldid=41664160