Перейти до вмісту

Ігорева могила

Координати: 50°59′48″ пн. ш. 28°43′15″ сх. д. / 50.9965359° пн. ш. 28.7209252° сх. д. / 50.9965359; 28.7209252
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ігорева могила
Зображення
Ігорева могила. Світлина 2020 року
Країна  Україна
Адміністративна одиниця Коростенська міська територіальна громада
Коростенська волость
Коростенський район
На честь Ігор Рюрикович
Статус спадщини пам'ятка історії місцевого значення України
Мапа
CMNS: Ігорева могила у Вікісховищі

50°59′48″ пн. ш. 28°43′15″ сх. д. / 50.9965359° пн. ш. 28.7209252° сх. д. / 50.9965359; 28.7209252

Ігорева могила — курган, який згідно з переказами є місцем поховання князя Ігоря Рюриковича. Розташований на околицях села Немирівка Коростенського району Житомирської області.

Історія

[ред. | ред. код]

За місцевим переказом курган був насипаний за наказам княгині Ольги над місцем поховання її чоловіка князя Ігоря Рюриковича, вбитого древлянами в 945 році[1]. Смерть і поховання Ігоря згадується в «Повісті временних літ» під 6453 (945) роком[1][2]:

Оригінал Переклад

И не послуша ихъ Игорь, и шедше из города ИскоростЂня противу Древляне, и убиша Игоря и дружину его: бЂ бо ихъ мало. И погребенъ бысть Игорь; и есть могила его у Искоростиня города в ДеревЂхъ и до сего дни.

І не послухав їх Ігор. Із города Іскоростеня вийшли проти нього древляни. І убили Ігоря і дружину його, бо було їх мало. І поховали вони Ігоря в Деревах. І донині є його могила біля Іскоростеня.

Поховання Ігора також згадується в хроніці Стрийковського[1].

Курган

[ред. | ред. код]
Пам'ятний знак на кургані

Курган має статус пам'ятки історії. На цьому кургані розташований хрест і пам'ятний знак з написом:

У рік 945… древляни, вийшовши на супроти з города Іскоростеня, вбили Ігоря і дружину його… і похований був Ігор і єсть могила його коло Іскоростеня-города в Древлянах і до сьогодні.
Повість минулих літ.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Игорева могила // Военно-статистическое обозрение Российской империи / [сост. штабс-кап. Фритче] изд. по Высочайшему повелению при 1-м отд-нии Департамента Генер. Штаба. — Санкт-Петербург : В тип. Департамента Генер. Штаба, 1850. — Т. 10, ч. 3 : Волынская губерния. — С. 158. (рос. дореф.)
  2. Повість врем'яних літ: Літопис (За Іпатським списком) / Пер. з давньоруської, післяслово, комент. В. В. Яременка.— К.: Рад. письменник, 1990. — 558 с.