Ідентифікаційний номер судна
Ідентифікація суден проводиться за допомогою різних кодів. Найстаршим з них є бортовий ідентифікатор (номером чи назва, нанесені на зовнішній частині борту корабля). Пізніше з'явились позивні радіозв'язку та ін.
Візуальні бортові ідентифікатори наносяться на борт корабля. В США та деяких інших країнах для цього використовують бортовий номер, у Великій Британії та країнах Співдружності — номер вимпела, в Росії — тактичний номер (для внутрішньоросійського вжитку — бортовий номер).
.jpg)
Бортовий номер — (англ. Hull number, номер корпусу) спосіб позначення кораблів в ВМС и Береговій охороні Сполучених Штатів та деяких інших країн, який використовується одночасно для класифікації суден.
Цей номер присвоюється при замовленні корабля і зберігається протягом його служби. Тільки зміна призначення чи перекласифікація призводять до зміни бортового номера.
Бортовий номер складається з буквеної та цифрової частин. Буквена вказує на класифікацію і складається з 1÷4 літер. Цифрова частина зазвичай є порядковим номером в класі чи серії.
В сучасних ВМС Великої Британії та інших флотах Європи та Співдружності націй кораблі класифікуються по номеру вимпела. Назва походить від способу визначати приналежність корабля до флотилії чи певного типу по його вимпелу (чи прапору).
Цей номер зберігається за кораблем протягом його служби. Тільки зміна призначення чи перекласифікація призводять до зміни бортового номера.
У нинішній системі літерний префікс, який називається вищим прапором, визначає тип корабля, а числовий суфікс, який називається нижчим прапором, однозначно ідентифікує окреме судно. Не всі числа вимпелів мають вищий прапор.
Тактичний номер (англ. Tactical number) — прийнятий в державах НАТО та ряді інших держав термін, який є перекладом російського терміну «бортовий номер». З часом термін «тактичний номер» отримав розповсюдження і в російській мові як синонім поняття «бортовий номер» (не плутати з поняттям hull number нумерації США).
Тактичний номер — тризначне (раніше двозначне) цифрове позначення корабля, яке є його тактичним ідентифікатором і позивним. Призначається на обмежений термін (декілька років), періодично міняється за наказом командування флоту. Призначений на обмежений період, цифровий ідентифікатор корабля не має ніякої систематизації — ні стосовно класу чи типу/проекту корабля, ні стосовно флоту чи оперативного об'єднання — тобто має випадковий характер.
До 2018 року всі кораблі України незалежно від класу мали префікс U. Після переходу на стандарти НАТО нумерація стала залежною від класу/типу корабля (префікс U замінено на відповідну літеру): F — фрегат; K — корвет; P — катер, патрульний корабель; L — десантний корабель; M — мінний тральщик; A — допоміжне судно.
Номер Міжнародної морської організації (англ. International Maritime Organization) є унікальним ідентифікатором для суден, зареєстрованих судновласників та керуючих компаній. Номери IMO були введені для підвищення безпеки на морі та для зменшення шахрайства на морі. Вони складаються з трьох літер «ІМО», за якими слідують унікальні семизначні номери, призначені відповідно до Міжнародної конвенції з безпеки людського життя на морі (SOLAS).
Схема номерів ІМО є обов'язковою для всіх суден з 1 січня 1996 року. Номер ідентифікує судно і не змінюється при зміні власника судна, країни реєстрації чи назви. Судові сертифікати також повинні містити номер IMO. З 1 липня 2004 року пасажирські судна також повинні носити маркування на горизонтальній поверхні, видимій з повітря.
Ідентифікатор морської мобільної служби (MMSI, англ. Maritime Mobile Service Identity) — це серія з дев'яти цифр, які надсилаються в цифровій формі по радіочастотному каналу для однозначної ідентифікації суднових станцій, корабельних земних станцій, берегових станцій, берегових земних станцій та групових викликів. Ці ідентифікатори сформовані таким чином, що ідентичність або її частина можуть використовуватися абонентами телефонних та телексних телефонів, підключених до загальної телекомунікаційної мережі, для автоматичного виклику кораблів.
Морські позивні — це позивні, які призначаються як унікальні ідентифікатори кораблям і човнам. Усі радіопередачі повинні бути індивідуально ідентифіковані позивним. Торговельним та військово-морським суднам присвоюють позивні їхні національні органи ліцензування.