Перейти до вмісту

Ідриз Хошич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ф
Ідриз Хошич
Особисті дані
Народження 17 лютого 1944(1944-02-17) (80 років)
  Прієдор, НД Хорватія
Громадянство  Югославія Редагувати інформацію у Вікіданих
Позиція нападник
Юнацькі клуби
Югославія «Железничар» (Прієдор)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1963–1966 Югославія «Фамос» (Храсниця)  ? (?)
1966–1970 Югославія «Партизан» 73 (35)
1970–1973 Німеччина «Кайзерслаутерн» 74 (31)
1973–1974 Німеччина «Дуйсбург» 11 (1)
1974–1975 Німеччина «Вестфалія» (Герне) 17 (3)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1968 Югославія Югославія 2 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Ідриз Хошич (сербохорв. Idriz Hošić / Идриз Хошић, нар. 17 лютого 1944, Прієдор) — югославський футболіст, що грав на позиції нападника.

Виступав, зокрема, за клуби «Партизан» та «Кайзерслаутерн», а також національну збірну Югославії, у складі якої став віце-чемпіоном Європи 1968 року.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Починав кар'єру в невеликих югославських командах «Железничар» (Прієдор) та «Фамос» (Храсниця)[1]. На найвищому рівні дебютував 1966 року виступами за столичний «Партизан», в якому провів чотири сезони, взявши участь у 73 матчах чемпіонату. У складі «Партизана» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,48 гола за гру першості і був віце-чемпіоном Югославії в 1968 і 1970 роках.

1970 року відправився до Західної Німеччини, де став грати за «Кайзерслаутерн». Дебютував за нову команду у першому турі Бундесліги 1970/71, 15 серпня 1970 року, у виїзній поразці від західноберлінської «Герти» (3:5) під керівництвом тренера Дьюли Лоранта. Свій перший гол у Бундеслізі він забив на 30-й хвилині гри[2]. Більшість часу, проведеного у складі «Кайзерслаутерна», був основним гравцем атакувальної ланки команди і за три роки він забив 31 гол за клуб. Перш за все, виділялася його гра головою[3].

У сезоні 1973/74 Хошич виступав за «Дуйсбург», зігравши свої останні 11 ігор у Бундеслізі, а завершив ігрову кар'єру у команді третього дивізіону «Вестфалія» (Герне), за яку виступав протягом 1974—1975 років.

Після завершення кар'єри в Німеччині він повернувся на батьківщину. Після початку війни у Югославії, він повернувся до Кайзерслаутерна в 1993 році з ініціативи Юргена Фрідріха[en], тодішнього президента клубу «Кайзерслаутерн», з яким Хошич раніше разом грав за клуб[4]. Там югослав тривалий час працював з юнацькими командами[5][6].

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

27 квітня 1968 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Югославії в товариській грі проти Чехословаччини (0:3), в якій вийшов на заміну на 23-й хвилині замість Вахидина Мусемича[7].

У складі збірної був учасником чемпіонату Європи 1968 року в Італії, де зіграв у другому фінальному матчі проти Італії, який його команда програла 0:2 і здобула «срібло». Після цього матчу а збірну більше не грав.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Hošić Idriz. reprezentacija.rs. 14 грудня 2009. Процитовано 23 грудня 2022.
  2. ↑ Matthias Weinrich: Enzyklopädie des deutschen Ligafußballs, Die Gründerjahre 1963—1975, S. 242
  3. ↑ Leibfried, Kreilinger, Lenk: «Bastion Betzenberg», S. 190
  4. ↑ Rohrbacher-List: „Im Herzen der Pfalz“, S. 379
  5. ↑ Архівна копія на сайті Wayback Machine.
  6. ↑ Idriz Hosic. Der Betze brennt. Процитовано 23 грудня 2022.
  7. ↑ Czechoslovakia vs Yugoslavia, 27 April 1968. eu-football.info (англ.). Процитовано 23 грудня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ідриз_Хошич&oldid=37837195