Перейти до вмісту

Ізель-ле-Амо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ізель-ле-Амо
Izel-lès-Hameau

 
Країна Франція Франція
Регіон О-де-Франс 
Департамент Па-де-Кале 
Округ Аррас
Кантон Обіньї-ан-Артуа
Код INSEE 62477
Поштові індекси 62690
Координати 50°18′56″ пн. ш. 2°31′59″ сх. д.H G O
Висота 103 - 148 м.н.р.м.
Площа 8,51 км²
Населення 732 (01.01.2021[1])
Густота 86,02 ос./км²
Розміщення
Ізель-ле-Амо. Карта розташування: Франція
Ізель-ле-Амо
Влада
Мер
Мандат
Jean-Michel Schulz
2020-2026

Мапа

Ізе́ль-ле-Амо́ (фр. Izel-lès-Hameau) — муніципалітет у Франції, у регіоні О-де-Франс, департамент Па-де-Кале. Населення — 732 особи (01.01.2021)[1].

Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 165 км на північ від Парижа, 55 км на південний захід від Лілля, 18 км на захід від Арраса.

Демографія

[ред. | ред. код]

Динаміка населення (base Cassini de l'EHESS pour les nombres retenus jusque 1962[3], base Insee à partir de 1968 (population sans doubles comptes puis population municipale à partir de 2006)[4] · [5] ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[6]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 336 68 52 104 56 52 4
Жінки 348 76 32 100 72 64 4


Економіка

[ред. | ред. код]

2010 року серед 463 осіб працездатного віку (15—64 років) 349 були активними, 114 — неактивними (показник активності 75,4%, у 1999 році було 66,4%). З 349 активних мешканців працювали 322 особи (178 чоловіків та 144 жінки), безробітними було 27 (15 чоловіків та 12 жінок). Серед 114 неактивних 38 осіб було учнями чи студентами, 42 — пенсіонерами, 34 були неактивними з інших причин[7].

У 2010 році в муніципалітеті числилось 273 оподатковані домогосподарства, у яких проживали 731,0 особи, медіана доходів виносила 20 630 євро на одного особоспоживача[8]

Сусідні муніципалітети

[ред. | ред. код]

Галерея зображень

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
  2. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  3. Des villages de Cassini aux communes d'aujourd'hui. le site de l'École des hautes études en sciences sociales. Процитовано 19 août 2010., наведено за французькою вікіпедією
  4. Évolution і structure de la population (de 1968 à 2007) (PDF). Insee. Процитовано 19 août 2010., наведено за французькою вікіпедією
  5. Recensement de la population au 1er janvier 2006. Insee. Процитовано 19 août 2010., наведено за французькою вікіпедією
  6. Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
  7. Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
  8. Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.