Ізмірська затока
 | |
| 38°29′ пн. ш. 26°49′ сх. д. / 38.483° пн. ш. 26.817° сх. д. | |
| Назва на честь | Ізмір |
|---|---|
| Частина від | Егейське море |
| складники | Gülbahçe Bayd і Çakalburnu Lagoond |
| Прибережні країни |  Туреччина |
| Регіон | Ізмір (іл) |
| Вливаються | |
| ідентифікатори і посилання | |
| GeoNames | 311043 |
| У проєкті OpenStreetMap | r12734373 ·R |
  Ізмірська затока Ізмірська затока (Туреччина) | |
 | |
 Ізмірська затока у Вікісховищі | |
Ізмі́рська зато́ка (тур. İzmir Körfezi), Смі́рнська затока (грец. Κόλπος της Σμύρνης) — затока в Егейському морі, на південно-східному березі якого знаходиться третє за чисельністю населення місто Туреччини — Ізмір. Територіально відноситься до ілу Ізмір. В затоці багато островів, найбільшими з них є Узунада і Хекім[en]. Півострів Урла і острів Узунада відокремлюють від Ізмірської затоки її південно-західну частину — затоку Гюльбахче. Зі сходу в затоку впадає одна з найбільших річок Туреччини — Гедиз.
В античності була відома як Гермейська затока[1][2] (Ερμαϊκός κόλπος).
Вхід до затоки знаходиться за 30 км на південь від грецького острова Лесбос, між містом Карабурун[tr] і півостровом Чешме[ru] на заході та містом Фоча (стародавня Фокея) на сході.
Крім гавані Ізміра, другої за величиною в Туреччині, є й інші якірні стоянки. Найзначнішим малим містом затоки є Урла.
- ↑ Лепер Р. Х. Клазомены // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Lydia // Реальный словарь классических древностей / под ред. членов Общества классической филологии и педагогики Любкер Ф., Ф. Гельбке, Л. Георгиевского, Ф. Зелинского, В. Канского, М. Куторги и П. Никитина. — СПб., 1885.(нім.)(рос.)
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |