Ізюмський шлях

Ізюмський шлях, Ізюмська сакма (татар. сукмак — «дорога, стежка») — одне із відгалужень Муравського шляху, яким татарські й ногайські орди здійснювали грабіжницькі напади на українські та російські землі в XVI — ⁣XVIII століттях. Називався за назвою міста Ізюм.

Історія

Ізюмський шлях починався біля верхової річки Ораш (лівий приплив Дніпра), де відокремлювався від Муравського шляху, перетинав Ізюмським бродом Сіверський Донець і в міжріччі верхів'їв Псла, Ворскли, Сіверського Дінця та Осколу знову зливався з Муравським шляхом.

Після спорудження військово-оборонної системи порубіжних укріплень — Бєлгородської оборонної лінії та Ізюмської оборонної лінії  — татарські й ногайські орди втратили свій інтерес до Ізюмського шляху.

Цікаві факти

У комедії М. О. Булгакова «Іван Васильович» й у фільмі Л. Й. Гайдая «Іван Васильович змінює професію» кримського хана вибивають саме з «Ізюмського шляху».

Джерела та література

• В. В. Панашенко. Ізюмський шлях [Архівовано 8 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 429. — ISBN 966-00-0610-1.
• Эварницкий. Вольности запорожских казаков. СПб., 1898; Слюсарський А. Г. Слобідська Україна. Історичний нарис XVII—XVIII ст. Х., 1954.