Ковтун Ілля Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ілля Ковтун)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ковтун.
Ілля Ковтун
Ковтун Ілля Юрійович
Загальна інформація
ГромадянствоУкраїна Україна
Народження10 серпня 2003(2003-08-10) (21 рік)
Черкаси
Зріст178 см
Вага65 кг
Спорт
КраїнаУкраїна Україна
Вид спортуСпортивна гімнастика
Спортивне звання
Заслужений майстер спорту України
Заслужений майстер спорту України
ТренериІрина Володимирівна Горбачева
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Спортивні медалі
Представник Україна Україна
Спортивна гімнастика
Змагання 1-е 2-е 3-є
Олімпійські ігри 0 1 0
Чемпіонат світу 0 1 1
Чемпіонат Європи 4 1 3
Загалом 4 3 4
Дисципліни 1-е 2-е 3-є
багатоборство 0 1 3
командні змагання 1 0 0
паралельні бруси 2 2 0
поперечина 1 0 1
Загалом 4 3 4
Олімпійські ігри
Срібло Париж 2024 паралельні бруси
Чемпіонат світу
Срібло Антверпен 2023 багатоборство
Бронза Кітакюсю 2021 багатоборство
Чемпіонат Європи
Золото Анталія 2023 паралельні бруси
Золото Ріміні 2024 паралельні бруси
Золото Ріміні 2024 поперечина
Золото Ріміні 2024 командні змагання
Срібло Мюнхен 2022 паралельні бруси
Бронза Базель 2021 багатоборство
Бронза Анталія 2023 багатоборство
Бронза Анталія 2023 поперечина
Юніорський чемпіонат світу
Срібло Дьєр 2019 командні змагання
Бронза Дьєр 2019 багатоборство
Європейський юнацький олімпійський фестиваль
Золото Баку 2019 командні змагання
Золото Баку 2019 багатоборство
Золото Баку 2019 паралельні бруси
Золото Баку 2019 поперечина
Срібло Баку 2019 вільні вправи
Чемпіонат Європи серед юніорів
Золото Глазго 2018 паралельні бруси
Золото Мерсін 2020 командні змагання
Золото Мерсін 2020 багатоборство
Золото Мерсін 2020 кінь
Золото Мерсін 2020 кільця
Золото Мерсін 2020 паралельні бруси
Срібло Мерсін 2020 опорний стрибок
CMNS: Ковтун Ілля Юрійович у Вікісховищі

Ілля́ Ю́рійович Ко́втун (нар. 10 серпня 2003, Черкаси, Черкаська область, Україна) — український гімнаст, срібний призер Олімпійських ігор 2024 року. Бронзовий призер чемпіонату світу та Європи з багатоборства. Призер юніорського чемпіонату світу, шестиразовий чемпіон Європи серед юніорів, призер чемпіонату Європи серед юніорів, багаторазовий чемпіон та призер Європейського юнацького олімпійського фестивалю. Заслужений майстер спорту України.

Біографія

[ред. | ред. код]

Ілля Ковтун народився 10 серпня 2003 року в Черкасах. Батьки — Юлія та Юрій Ковтуни — віддали сина та старшу доньку майже в чотири роки на гімнастику. Перші заняття Іллі відбулися в Черкаській обласній дитячо-юнацькій спортивній школі «Олімпія», де він почав тренування зі своєю чинною тренеркою Іриною Надюк[1].

Освіту здобув у Свидівоцькій загальноосвітній школі[2] та Школі І-ІІІ ступенів № 151 міста Києва[джерело?].

Спортивна кар'єра

[ред. | ред. код]

2018

[ред. | ред. код]

На чемпіонаті Європи[en] в Глазго, Шотландія, здобув перемогу на паралельних брусах з оцінкою 14.000 балів[3].

За результатами серпня завдяки перемозі в чемпіонаті Європи Національним олімпійським комітетом Черкаської області Іллю було визнано спортсменом серпня[4].

2019

[ред. | ред. код]
На юніорському чемпіонаті світу 2019

У червні на першому в історії юніорському чемпіонаті світу в командних змаганнях разом з Назаром Чепурним та Володимиром Костюком виборов срібну нагороду. У фіналі багатоборства з 80.264 бала здобув бронзову нагороду. У фіналі вправ на коні з 11.800 бала посів сьоме місце, а на паралельних брусах з 13.466 бала зупинився за крок до п'єдесталу.

У липні на Європейському юнацькому олімпійському фестивалі 2019[en] в Баку, Азербайджан, у командних змаганнях разом з Назаром Чепурним та Володимиром Костюком здобув перемогу[5]. У багатоборстві з 82.000 балами виборов друге за турнір золото[6]. У фіналі вільних вправ, поступившись лиш товаришу по команді Назару Чепурному, здобув срібну нагороду[7], а у другий день фіналів в окремих видах додав до особистої скарбнички медалей дві золоті нагороди в паралельних брусах та поперечині[8].

2020

[ред. | ред. код]

У грудні під час пандемії коронавірусу на чемпіонаті Європи серед юніорів разом з Володимиром Костюком, Радомиром Стельмахом, Микитою Мельниковим та Іваном Севруком уперше в історії збірної України здобули перемогу в командній першості[9]. У фіналі багатоборства з результатом 81.465 бала випередив товариша по команді Володимира Костюка та здобув перемогу[10]. У фіналах в окремих видах у перші дні змагань здобув ще три золоті нагороди (на коні, кільцях та паралельних брусах) та одну срібну (в опорному стрибку)[11].

2021

[ред. | ред. код]
Після перемоги на Ukrainian International Cup в абсолютній першості (Київ, 2021)

На дебютному дорослому чемпіонаті Європи в Базелі, Швейцарія, у кваліфікації посів 11 місце в багатоборстві, що не дозволило здобути особисту ліцензію на Олімпійські ігри в Токіо. У фіналі багатоборства з результатом 84.864 бала здобув першу в кар'єрі бронзову нагороду, ставши другим наймолодшим призером континентальної першості в історії[12]. У фіналі на коні посів восьме місце, а на паралельних брусах завершив змагання п'ятим.

На Олімпійських іграх в Токіо у фіналі командної першості спільно з Петром Пахнюком, Євгеном Юденковим та Ігорем Радівіловим з сумою 246.394 бала посіли сьоме місце. У фіналі багатоборства з сумою 83.797 бала посів одинадцяте місце[13].

2022

[ред. | ред. код]

Сезон 2022 року розпочався з етапу Кубка світу в Котбусі. У перший день змагань, 24 лютого, відбулося російське вторгнення в Україну. Попри важку ситуацію в країні, український гімнаст виступив успішно, став чемпіоном на паралельних брусах та виграв срібну медаль у вправах на коні. Він також виступив у фіналі вільних вправ (четвертете місце) та вправ на перекладині (п'яте місце).

Виступ на коні, Ukraine International Cup 2021

З 2 по 5 березня відбувся етап Кубка світу в Досі. Ковтун зумів вийти у фінал на усіх шести снарядах. У перший день фіналів став другим у вільних вправах, п'ятим — у вправах на коні та шостим у вправах на кільцях. Наступного дня став шостим в опорному стрибку, здобув золото на паралельних брусах та бронзу на перекладині[14]. Під час церемонії нагородження медалістів вправ на паралельних брусах, де Ковтун став переможцем, відбувся міжнарожний конфлікт. Російський гімнаст Іван Куляк[en], який став третім, зійшов на п'єдестал із літерою Z на формі, символом російської армії, та підтримки воєнних дій проти України. Міжнародна федерація гімнастики відкрила дисциплінарне провадження проти російкого гімнаста за цей вчинок[15].

На етапі Кубка світу в Каїрі Ковтун вийшов у фінал змагань на паралельних брусах, здобувши третю перемогу поспіль на цьому снаряді. Останній, четвертий етап Кубка світу відбувся на початку квітня в Баку. Ковтун знову виграв золоту медаль на паралельних брусах, ставши переможцем загального заліку Кубка світу[16]. На цьому етапі він також став четвертим у вільних вправах та третім на перекладині.

На чемпіонаті Європи в Мюнхені не зумів вдало виступити в багатоборстві — допустив помилку у вправах на перекладині та кільцях. У підсумку посів одинадцяте місце, але з третім результатом зумів кваліфікуватися у фінал на паралельних брусах та вільних вправах. У командних змаганнях збірна України не зуміла вийти у фінал, посівши дев'яте місце у кваліфікації, але цього результату було достатньо щоб отримати ліцензію на чемпіонат світу. У фіналі вільних вправ посів п'яте місце, а на паралельних брусах, разом із британцем Джо Фрейзером, отримав найвищу оцінку, але техніка виконання програми Ковтуна була нижча, через що він виграв лише срібну медаль.

На чемпіонаті світу в Ліверпулі, Велика Британія, на перше тренування вийшов у жовтій футболці із закликом синім кольором «Stop war» («Зупиніть війну»), яка була приурочена повномасштабному російському вторгненню в Україну. Міжнародна федерація гімнастики віднесла заклик до політичних заяв, що є неприпустимим для міжнародних змагань, та, обмежившись попередженням, заборонила збірній України вдягати подібні футболки на турнірі[17]. Кваліфікація для гімнаста, як і для усієї збірної України, склалася невдало: Ковтун вийшов у фінал багатоборства з п'ятнадцятим результатом, а також став першим запасним у вправах на паралельних брусах. Збірна України посіла 21 місце серед 24 країн. У фіналі багатоборства Ковтун покращив свої результати, посівши сьоме місце.

Вільні вправи
Паралельні бруси
Опорний стрибок
Перекладина
На подіумі зі срібною нагородою
Ковтун на чемпіонаті Європи (більше фото)

2023

[ред. | ред. код]

Першим турніром у новому сезоні для Ковтуна став етап італійської Серії А, де разом з командою «Palagym Palestra Ginnastica Ferrara» він посів четверте місце, а також виграв золото у вправах на коні, паралельних брусах та перекладині[18].

На етапі Кубка світу в Котбусі зумів виграти золото у вправах на паралельних брусах, а також посів п'яте місце в опорному стрибку та перекладині[19]. На наступному етапі, який відбувся в Досі, знову став переможцем на паралельних брусах, та п'ятим у вправах на коні та перекладині[20]. На етапі в Баку виграв срібло у вільних вправах та на паралельних брусах, а також став п'ятим у вправах на коні[21]. Таким чином у гімнаста перервалася серія із шести поспіль перемог на етапах Кубка світу у вправах на паралельних брусах.

На Олімпійських іграх 2020 в Токіо

На чемпіонаті Європи, який відбувся в Анталії, Ковтун дуже вдало пройшов кваліфікацію, ставши першим у багатоборстві, а також вийшовши у фінал на чотирьох снарядах: вільні вправи, кінь, паралельні бруси та перекладина[22]. Збірна України в підсумку посіла дев'яте місце та зуміла кваліфікуватися на чемпіонат світу[23]. 13 квітня відбувся фінал багатоборства, де Ковтун став бронзовим призером змагань[24]. Гімнаст був близьким до того, щоб залишитися без медалі, оскільки припустився грубих помилок у вправах на коні, а також в опорному стрибку, але найкращі результати серед всіх учасників у вправах на паралельних брусах та перекладині дозволили йому піднятися на третє місце. У заключний день змагань в окремих видах багатоборства Ілля виборов перше місце на своєму «коронному» приладі — паралельних брусах, а також бронзову медаль на поперечині, яка стала першою за багато років медаллю чемпіонатів найвищого рівня, виграною в цьому виді знарядь українцями.

30 квітня 2023 року Ілля Ковтун завоював два золоті в останній день Кубка світу в Каїрі після двох медалей на його старті[25], також став бронзовим призером у вправах на коні, виконав золотий дубль у вправах на перекладині та паралельних брусах, виграв «золото» у вільних вправах та на перекладині, що стало першою золотою медаллю в кар'єрі спортсмена на рівні Кубка світу[26][27].

У червні виступив на Кубку виклику в Осієці, де став переможцем на паралельних брусах, а також бронзовим призером на коні. У жовтні виступив на чемпіонаті світу, який був кваліфікаційним на літні Олімпійські ігри 2024.

2024

[ред. | ред. код]
Ілля Ковтун, Цзоу Цзиньюань та Ока Сінносуке на церемонії нагородження Олімпійських ігор 2024

Українська збірна на літніх Олімпійських іграх 2024 виступила у складі: Ковтун, Верняєв, Чепурний, Радівілов, Стельмах та посіла підсумкове 12-те місце в командній кваліфікації. Цей результат дозволив кваліфікуватися на Олімпійські ігри повною командою. Сам Ковтун припустився помилок у вільних вправах та на поперечині, посівши 19-те місце у кваліфікації багатоборства, що було достатньо для потрапляння у фінал. Окрім цього, гімнаст з другого місця кваліфікувався у фінал на паралельних брусах. 5 жовтня відбувся фінал багатоборства, у якому Ковтун зумів стабільно пройти свою програму, завоювавши срібну медаль. Він поступився лише чинному олімпійському та світовому чемпіону Дайкі Гашимото. Це досягнення стало найбільшим для українських гімнастів у багатоборстві на чемпіонатах світу. 8 жовтня відбувся фінал на паралельних брусах, де через помилки у виконанні Ковтун посів лише 5-те місце.

Результати на турнірах

[ред. | ред. код]
Рік Змагання КБ ІБ Вільні вправи Кінь Кільця Опорний стрибок Паралельні бруси Перекладина
Юніорські змагання
2018 Чемпіонат Європи 5 1
2019 Чемпіонат світу 2 3 11 6 21 4 12
Юнацький олімпійський фестиваль 1 1 2 1 1
2020 UKRAINE INTERNATIONAL CUP 1* 1 1 1 1 1
Чемпіонат України, листопад (МСУ) 2 1 1 1 1 3 1 1
Чемпіонат Європи[9][10][11] 1 1 14 1 1 2 1 7
Дорослі змагання
2021 Чемпіонат м. Києва 1
Італійський клубний чемпіонат[28] 1 1 2 1
Чемпіонат України, м. Кропивницький[29] 4 1 1 1 4 3 1
Італійський клубний чемпіонат 3
Чемпіонат Європи[12] 3 13 8 36 5 62
UKRAINE INTERNATIONAL CUP 1 1 3 1 6 1 2
Кубок виклику у Варні[30] 4 1 12 11 1 15
Кубок виклику в Каїрі[31][32] 1 1 8 3 3 1
Олімпійські ігри 7 11 60 31 60 28 27
Кубок виклику в Копері[33] 3 2 8 18
Кубок виклику в Мерсіні[34] 2 2 1 6
Гран-прі Угорщини 1 2 6 5 1 1
Чемпіонат світу 3 11 26 50 14 7
Меморіал Артура Гандери[35] 3
Кубок Швейцарії[36] 2
2022 Кубок світу в Котбусі[37] 4 2 18 18 1 5
Кубок світу в Досі 2 5 6 6 1 3
Кубок світу в Каїрі 10 18 16 1 18
Кубок світу в Баку 4 17 10 11 1 3
Maccabiah Games and Israel Championship 3 1
Чемпіонат Європи[38] 9 11 5 26 84 2 73
Кубок виклику в Сомбатхеї 1 21 1 9
Чемпіонат світу[39] 21 7 90 17 95 9 32
Меморіал Артура Гандери 1 7 1 1 1
2023 Італійська Серія А[40] 4 1 14 1 1
Кубок світу в Котбусі[41] 16 26 20 5 1 5
Кубок світу в Досі[42] 31 5 32 18 1 5
Кубок світу в Баку 2 5 16 20 2 11
Чемпіонат Європи 9 3 6 5 19 1 3
Кубок світу в Каїрі 1 3 14 8 1 1
Кубок виклику в Осієці 29 3 6 8 1 6
Чемпіонат світу 12 2 95 13 63 5 122
2024 Кубок світу в Каїрі 8 22 1 22
Кубок світу в Котбусі 11 4 27 1 15
Кубок світу в Баку 8 14 1 14
Кубок виклику в Осієці 1 18 1 16 2 21
Чемпіонат Європи 1 6 109 30 28 8 1 1
Кубок виклику в Копері 1 1 2 10 1 6
Олімпійські ігри 5 4 4 34 43 2 48

*змішана команда

**курсивом виділено місце спортсмена у кваліфікації

Іменний елемент

[ред. | ред. код]

На кубку виклику в Копері, Словенія, у 2021 році Ілля Ковтун виконав на паралельних брусах елемент «переворот назад з упору на руках та поворот на чверть оберту до бруса», який отримав назву «Kovtun». Елемент групи С[43].

Ілля Ковтун виконує свій іменний елемент the Kovtun на паралельних брусах

Державні нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден «За заслуги» III ст. (23 серпня 2024) — За досягнення високих спортивних результатів на ХХХІІІ літніх Олімпійських іграх у місті Парижі (Французька Республіка), виявлені самовідданість та волю до перемоги, утвердження міжнародного авторитету України[44].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Бут, Анастасія (29 травня 2023). Ілля Ковтун став чемпіоном зі спортивної гімнастики. 18000.com.ua (укр.). Процитовано 11 серпня 2024.
  2. ↑ Збірна України на літній ЄЮОФ-2019. Архів оригіналу за 13 Вересня 2019. Процитовано 22 Жовтня 2019.
  3. ↑ Український гімнаст Ілля Ковтун став чемпіоном Європи. Архів оригіналу за 22 Жовтня 2019. Процитовано 22 Жовтня 2019.
  4. ↑ На Черкащині обрали спортсмена місяця. Архів оригіналу за 22 Жовтня 2019. Процитовано 22 Жовтня 2019.
  5. ↑ Назар Чепурний: «Налаштовувалися на результат». Архів оригіналу за 22 Жовтня 2019. Процитовано 22 Жовтня 2019.
  6. ↑ Гімнаст Ілля Ковтун — чемпіон Олімпійського фестивалю!. Архів оригіналу за 22 Жовтня 2019. Процитовано 22 Жовтня 2019.
  7. ↑ Гімнасти Назар Чепурний та Ілля Ковтун — на першій та другій сходинках п'єдесталу в Баку-2019!. Архів оригіналу за 22 Жовтня 2019. Процитовано 22 Жовтня 2019.
  8. ↑ Неймовірний фініш української збірної на ЄЮОФ-2019 від юних гімнастів. Архів оригіналу за 22 Жовтня 2019. Процитовано 22 Жовтня 2019.
  9. ↑ а б Кравченко, Віталій (10 грудня 2020). Україна виграла "золото" в командному змаганні на ЧЄ зі спортивної гімнастики. Суспільне. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 17 лютого 2023.
  10. ↑ а б Кравченко, Віталій (11 грудня 2020). Українські юніори оформили переможний дубль на Євро зі спортивної гімнастики. Суспільне. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 17 лютого 2023.
  11. ↑ а б Кравченко, Віталій (13 грудня 2020). Юніорська збірна України виграла медальний залік Євро зі спортивної гімнастики. Суспільне. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 17 лютого 2023.
  12. ↑ а б Мандзій, Олексій (23 квітня 2021). 17-річний українець Ковтун виграв "бронзу" дорослого Євро-2021 з гімнастики. Суспільне. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 17 лютого 2023.
  13. ↑ Мороз, Євген (28 липня 2021). 17-річний український гімнаст Ковтун - у топ-11 багатоборства на Олімпіаді. Суспільне. Архів оригіналу за 28 Липня 2021. Процитовано 24 січня 2022.
  14. ↑ Illia Kovtun wins gold, silver and bronze at the World Cup in Doha. Міжнародна федерація гімнастики. 7 березня 2022. Архів оригіналу за 7 Березня 2022. Процитовано 9 Березня 2022.
  15. ↑ Incident at the Doha World Cup – FIG statement. Міжнародна федерація гімнастики. 6 березня 2022. Архів оригіналу за 8 Березня 2022. Процитовано 9 Березня 2022.
  16. ↑ 18-річний Ковтун переміг у загальному заліку КС на паралельних брусах, 15-річна Батрона – на різновисоких. Tribuna.com. 2 квітня 2022. Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 2 квітня 2022.
  17. ↑ Гімнаст Ковтун вийшов на ЧС у антивоєнній футболці: його не покарали, але заборонили її носити. Як відреагувала Україна.
  18. ↑ Ілля Ковтун виграв три "золота" на першому старті сезону в італійській Серії А: результат. Суспільне. 12 лютого 2023.
  19. ↑ Ілля Ковтун здобув "золото" першого етапу Кубка світу зі спортивної гімнастики: результат. Суспільне. 26 лютого 2023.
  20. ↑ Україна здобула чотири медалі на другому етапі Кубка світу зі спортивної гімнастики: результат. Суспільне. 4 березня 2023.
  21. ↑ Ілля Ковтун здобув два "срібла" на третьому етапі Кубка світу зі спортивної гімнастики. Суспільне. 11 березня 2023.
  22. ↑ Україна буде представлена у шести чоловічих фіналах чемпіонату Європи зі спортивної гімнастики. Суспільне. 11 квітня 2023.
  23. ↑ Чоловіча збірна України зі спортивної гімнастики відібралася на ЧС. Він є відбірковим до Олімпіади-2024. Суспільне. 11 квітня 2023.
  24. ↑ Ілля Ковтун здобув "бронзу" в особистому багатоборстві на Євро зі спортивної гімнастики. Суспільне. 13 квітня 2023.
  25. ↑ Фантастичний успіх: 19-річний українець став найтитулованішим гімнастом Кубка світу-2023. ТСН.ua (укр.). 2 травня 2023. Процитовано 2 травня 2023.
  26. ↑ Український гімнаст феєрично тріумфував на етапі Кубка світу (відео). Телеграф (укр.). 1 травня 2023. Процитовано 2 травня 2023.
  27. ↑ 🇺🇦 Український гімнаст здобув одразу чотири медалі на етапі Кубка світу в Каїрі 19-річний Ілля Ковтун став бронзовим призером у вправах на коні, виконав... | By ШоТам? | Facebook. www.facebook.com (укр.). Процитовано 2 травня 2023.
  28. ↑ Мороз, Євген (3 квітня 2021). 17-річний український гімнаст - один з найсильніших юніорів світу. Хто він такий. Суспільне. Архів оригіналу за 24 Квітня 2021. Процитовано 24 січня 2022.
  29. ↑ Мороз, Євген (7 квітня 2021). 17-річні гімнасти - чемпіони України серед дорослих. Результати змагань. Суспільне. Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 17 лютого 2023.
  30. ↑ Мандзій, Олексій (30 травня 2021). Українські гімнасти виграли два золота та срібло у другий день етапу Кубка світу. Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 30 Травня 2021. Процитовано 30 травня 2021.
  31. ↑ Мандзій, Олексій (5 червня 2021). Українські гімнасти виграли п'ять медалей у перший день етапу Кубка світу. Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 5 Червня 2021. Процитовано 5 червня 2021.
  32. ↑ Мороз, Євген (6 червня 2021). Збірна України здобула ще шість медалей на етапі Кубка світу з гімнастики. Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 6 Червня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
  33. ↑ Results Men – SloGym (амер.). Архів оригіналу за 4 Вересня 2021. Процитовано 4 вересня 2021.
  34. ↑ 2021 Mersin Challenge Cup | Event Finals Live Blog. The Gymternet (англ.). 12 вересня 2021. Архів оригіналу за 12 Вересня 2021. Процитовано 12 вересня 2021.
  35. ↑ КОВТУН ЗАВОЕВАЛ МЕДАЛЬ НА ТУРНИРЕ В ШВЕЙЦАРИИ, ОСТАНОВИВШИСЬ В ПЯТИ СОТЫХ ОТ ЗОЛОТА. Архів оригіналу за 16 Листопада 2021. Процитовано 16 Листопада 2021.
  36. ↑ Макаревська, Катерина (7 листопада 2021). Українські гімнасти здобули "срібло" в змішаній команді на Кубку Швейцарії. Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 16 Листопада 2021. Процитовано 16 листопада 2021.
  37. ↑ Live Results. www.sportlicht.com. Архів оригіналу за 28 Лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022.
  38. ↑ 2022 European Championships Men’s Results. The Gymternet (англ.). 24 серпня 2022. Процитовано 7 березня 2023.
  39. ↑ 2022 World Championships Men’s Results. The Gymternet (англ.). 9 листопада 2022. Процитовано 7 березня 2023.
  40. ↑ Ілля Ковтун виграв три "золота" на першому старті сезону в італійській Серії А: результат.
  41. ↑ https://twitter.com/gymnastics/status/1629871803794436101. Twitter (укр.). Процитовано 7 березня 2023.
  42. ↑ Ілля Ковтун — срібний призер паризької Олімпіади у вправах на брусах. 5 серпня 2024. Процитовано 5 серпня 2024.
  43. ↑ Макаревська, Катерина (11 грудня 2021). Елемент в гімнастиці назвали на честь 18-річного українця. Що він зробив. Суспільне. Архів оригіналу за 11 Грудня 2021. Процитовано 24 січня 2022.
  44. ↑ Указ Президента України № 516/2024 від 23 серпня 2024 року «Про відзначення державними нагородами України спортсменів – учасників літніх Олімпійських ігор та їх тренерів». Процитовано 23 серпня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ковтун Ілля Юрійович

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ковтун_Ілля_Юрійович&oldid=43484017