Анталія
Анталія Antalya | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Основні дані | ||||
36°54′29″ пн. ш. 30°41′44″ сх. д. / 36.90812° пн. ш. 30.69556° сх. д. | ||||
Країна | Туреччина | |||
Регіон | Анталія | |||
Столиця для | Анталія (іл (адмінодиниця, провінція Туреччини)) | |||
Площа | 1 417 км² | |||
Населення | 1,203,994 | |||
Висота НРМ | 30 ± 1 м | |||
Міста-побратими | ||||
Телефонний код | (+90, +36) 0242 | |||
Часовий пояс | UTC+3 | |||
Номери автомобілів | 07 | |||
GeoNames | 323777 | |||
OSM | r223132 ·R | |||
Поштові індекси | 07000–07999 | |||
Міська влада | ||||
mayor of Antalyad | Мендерес Турель | |||
Вебсайт | www.antalya.bel.tr/ru/ (рос.)] | |||
Мапа | ||||
| ||||
| ||||
Анталія у Вікісховищі |
Анталія (тур. Antalya [antalja]; давньогрец. Ἀττάλεια) — п'яте за чисельністю населення місто Туреччини, столиця провінції Анталія. Розташована на південно-західному узбережжі Анатолії, біля гір Тавр, Анталія є найбільшим турецьким містом на узбережжі Середземного моря за межами Егейського регіону, де мешкає понад один мільйон людей. Популярний морський курорт серед українців.[1]
Має великий міжнародний аеропорт.
Анталія заснована в 159 році до н. е. грецьким царем Пергама Атталом II (грец. Ατταλος), тому грецька назва міста — Атталія (грец. Αττάλεια). 133 року до н. е. місто було завойовано римлянами. Пізніше Анталія стала зимовою резиденцією імператора Адріана. Довгий час Анталія була власністю Риму, після — Візантії.
Економічний спад регіону настав у VIII столітті, після значного землетрусу, набігів арабів (VII–VIII ст.ст.) та морських піратів. У 1080-х роках у регіоні почав поширюватись іслам (після вторгнення сельджуків).
У 1118 році, на початку правління візантійського імператора Іоанна II Комніна місто було анклавом імперії, знаходячись на значному віддаленні від земель імперії. У безпосередній близькості від міста розміщувались володіння сельджуків, так що можливо було дістатися тільки морем до іншої частини країни. 1119 року Іоанн II здійснив ряд походів проти турків і в результаті пробив по суші шлях в Атталію.
На початку XIII століття сельджуки у 1207 році завойовують Анталію та навколишні території. У 1321–1423 роках Анталія була центром незалежного бейліку Хамід. У 1423 р. Анталію завойовують турки-османи.
Після Першої світової війни, у 1919–1921 роках, місто було тимчасово окуповано італійцями.
Анталія має спекотно-літній середземноморський клімат (Köppen: Csa) або "вологий" сухий літній субтропічний клімат (Trewartha: Cf або "вологий Cs"). Має відчутно спекотне, сухе літо та м’яку, дощову зиму. У той час як дощові періоди звичайні і часто сильні взимку, Анталія дуже сонячна, з майже 3000 годин сонячного світла на рік. Найвища рекордно зафіксована температура повітря досягла 45,4 ° C 1 липня 2017 року, що зазвичай становить у середньому 34,4 ° C, а найнижчий зафіксований температурний рекорд становив -4,6 ° C у лютому, коли низький середній показник становить всього 6,1 ° C. Середня температура моря коливається від 16 ° C взимку до 27 ° C влітку.
Клімат Анталії | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | |
Абсолютний максимум, °C | 23,9 | 25,9 | 28,6 | 36,4 | 38,0 | 44,8 | 45,0 | 44,6 | 42,1 | 37,7 | 33,0 | 25,4 | |
Середній максимум, °C | 14,9 | 15,5 | 18,0 | 21,3 | 25,5 | 30,9 | 34,2 | 34,2 | 31,2 | 26,6 | 21,1 | 16,6 | |
Середня температура, °C | 9,9 | 10,4 | 12,7 | 16,2 | 20,5 | 25,4 | 28,4 | 28,2 | 24,8 | 20,0 | 14,9 | 11,4 | |
Середній мінімум, °C | 5,9 | 6,2 | 8,0 | 11,2 | 15,0 | 19,6 | 22,7 | 22,7 | 19,3 | 15,2 | 10,6 | 7,5 | |
Абсолютний мінімум, °C | −3,4 | −4,6 | −1,6 | 1,4 | 6,7 | 11,1 | 14,8 | 15,3 | 10,6 | 4,9 | 0,8 | −1,9 | |
Норма опадів, мм | 234.2 | 160.7 | 96.8 | 46.2 | 30 | 9.6 | 2.2 | 2.5 | 12.3 | 67.7 | 131.9 | 263.3 | |
Кількість сонячних годин | 139,5 | 156,8 | 204,6 | 219,0 | 288,3 | 297,0 | 310,0 | 279,0 | 237,0 | 213,9 | 162,0 | 133,3 | |
Кількість дощових днів | 12,3 | 10,8 | 9,0 | 7,2 | 5,6 | 2,9 | 1,4 | 1,4 | 2,3 | 5,8 | 7,5 | 12,0 |
Металургія, текстильна, судноремонтна промисловість, туризм.
Офіційні статистичні дані населення міста по роках | |||
---|---|---|---|
Рік | Населення | ||
2010 | 1 001 318 | ||
2008 | 798 507 | ||
2007 | 775 157 | ||
2000 | 603 190 | ||
1990 | 378 208 | ||
1985 | 258 139 | ||
1970 | 95 000 | ||
1965 | 72 000 | ||
1960 | 51 000 | ||
1955 | 36 000 | ||
1950 | 28 000 | ||
1945 | 26 000 | ||
1940 | 25 000 | ||
1935 | 23 000 | ||
1927 | 17 000 |
У 2010 році адресна система реєстрації народження показувала 1000018 населення столиці (502 491 чоловіка; 498 827 жінок). [4] Джерело за 1530–1889 рр.
Автовокзал Анталії розташований в районі Кепез провінції Анталія. Автостанція почала свою роботу в 1996 році, здійснює автобусні перевезення з Анталії в усі провінції Туреччини. З автовокзалу курсують автобуси до всіх туристичних районів і курортів Анталії.
- Мінарет Ївлі — символ Антальї
- Термессос — античне місто
- Водоспад Дюден
- Олімпос — давнє еллінське поселення
- Гора Янарташ (Химера)
- Мечеть Іскеле
- Мечеть Текелі Мехмета-паші
- Міський археологічний музей Анталії
- Башта Хидирлик
- Годинникова башта Анталії
- Канатна дорога Тюнектепе
- Будинок-музей Ататюрка (Анталія)
- Азов, Росія
- Алмати, Казахстан[2]
- Бат-Ям, Ізраїль
- Бат-Ям, Ізраїль
- Берестя, Білорусь[2]
- Владимир, Росія (2012)[2][3][…]
- Казань, Росія[2]
- Куньмін, КНР (10 травня 2013)[2][5][6]
- Мальме, Швеція (15 травня 2008)[7]
- Мостар, Боснія і Герцеговина[2]
- Нюрнберг, Німеччина (жовтень 1997)[2][8]
- Омськ, Росія (27 листопада 2012)[2][9][10]
- Остін, США[2]
- Ростов-на-Дону, Росія[2][11]
- Самарканд, Узбекистан[2]
- Сапопан, Мексика
- Серпухов, Росія[12]
- Спліт, Хорватія[2]
- Талдикорган, Казахстан[2]
- Фамагуста[d], Турецька Республіка Північного Кіпру
- / Фамагуста, Кіпр / Турецька Республіка Північного Кіпру[2]
- Хайкоу, КНР (22 листопада 2010)[2][3][13]
- Чебоксари, Росія[2]
- Чикаго, США[2]
- Чонджу, Південна Корея[2]
- / Ялта, Україна / Росія[2]
- ↑ Як сумчани можуть відсвяткувати Новий рік за кордоном? - sumy-future.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2021.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х http://www.antalya.bel.tr/content.asp?MAINMENUID=2&MENUID=64&KID=122&PG=ozel&LISTMN=17&BMID=106
- ↑ а б https://www.antalya.bel.tr/Content/UserFiles/Files/meclis_toplantilar/2018/NISAN/2018_faaliyet_raporu.pdf
- ↑ https://www.vladimir-city.ru/international/partners/antalia/index.php
- ↑ https://wb.km.gov.cn/c/2008-02-21/3839238.shtml
- ↑ https://wb.km.gov.cn/upload/resources/file/2022/05/11/3666839.pdf
- ↑ https://web.archive.org/web/20120117011818/http://www.antalya.bel.tr/UploadedDocuments/malmo_t.pdf
- ↑ https://www.nuernberg.de/internet/international/antalya_home.html
- ↑ https://www.antalya.bel.tr/i/sister-cities
- ↑ http://admomsk.ru/web/en/city/international/foreign#antalya
- ↑ http://old.rostov-gorod.ru/aboutrostov/citypartners/
- ↑ https://serpukhov.tpprf.ru/ru/region/
- ↑ http://enfaohn.hainan.gov.cn/wsbSR/wsbSC/index_m.html
- Турецька Рив'єра [Архівовано 31 січня 2012 у Wayback Machine.] на сайті «Український тиждень» [Архівовано 10 січня 2011 у Wayback Machine.].
- All you want to know about Antalya ! [Архівовано 26 січня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Довідник туриста: пляжі Антальї [Архівовано 25 липня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Официальный гид по Анталии [Архівовано 11 січня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Офіційний сайт
- Автобусні компанії автовокзалу Анталії [Архівовано 29 Грудень 2022 у Wayback Machine.] (тур.)
№ | Назва | Провінція | Населення | № | Назва | Провінція | Населення | ||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Стамбул Анкара |
1 | Стамбул | Стамбул | 15 655 924 | 11 | Мерсін | Мерсін | 1 938 389 | Ізмір Бурса |
2 | Анкара | Анкара | 5 803 482 | 12 | Діярбакир | Діярбакир | 1 818 133 | ||
3 | Ізмір | Ізмір | 4 479 525 | 13 | Хатай | Хатай | 1 544 640 | ||
4 | Бурса | Бурса | 3 214 571 | 14 | Маніса | Маніса | 1 475 716 | ||
5 | Анталія | Анталія | 2 696 249 | 15 | Кайсері | Кайсері | 1 445 683 | ||
6 | Конья | Конья | 2 320 241 | 16 | Самсун | Самсун | 1 377 546 | ||
7 | Адана | Адана | 2 270 298 | 17 | Баликесір | Баликесір | 1 273 519 | ||
8 | Шанлиурфа | Шанлиурфа | 2 213 964 | 18 | Текірдаг | Текірдаг | 1 167 059 | ||
9 | Газіантеп | Газіантеп | 2 164 134 | 19 | Айдин | Айдин | 1 161 702 | ||
10 | Коджаелі | Коджаелі | 2 102 907 | 20 | Ван | Ван | 1 127 612 |