Перейти до вмісту

Ілля Ціон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ілля Ціон
Народився13 (25) березня 1842
Тельшяй, Віленська губернія, Російська імперія
Помер23 жовтня (5 листопада) 1912[1] (70 років)
Париж
Похованняцвинтар Монпарнас
Країна Російська імперія
Діяльністьлікар, фізіолог, журналіст, викладач університету, публіцист
Alma materHU Berlin
Медичний факультет Київського імператорського університету Святого Володимира
Галузьфізіологія
ЗакладСанкт-Петербурзький державний університет[2]
Військово-медична академія імені С. М. Кірова
Науковий ступіньдоктор медичних наук
Науковий керівникRobert Remakd
Відомі учніПавлов Іван Петрович

Ілля Фаддейович Ціон (1842—1912) — фізіолог.

Народився в Тельшяї, в сьогоднішній Литві. У 1864 році закінчив Берлінський університет. На початку 1870-х років був професором Петербузького університету і Медично-хірургічної академії. Високі оцінки колег-сучасників одержали праці Ціона з фізіології кровообігу і нервової системи людини.

У 1866 році разом з німецьким фізіологом Карлом Людвігом Ціон відкрив депесорний нерв, який відходить від дуги аорти, й показав, що роздратування його центрального закінчення викликає спад кров'яного тиску внаслідок розширення судин. Він відкрив нерви, які прискорюють серцеву діяльність, дослідив вплив змін температури, а також кисню й вуглекислоти на ритм і силу скорочень серця. Автор одного з перших в Росії підручників з фізіології. Помер в еміграції в Парижі.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Gravsted.dk
  2. Тодес Д. «Что есть самое трудное, самое страшное в человеческой жизни?»: Правильность и Случайность в жизни и работе И.П. Павлова, What is the Most Difficult, the Most Terrible in Human Life?”: Lawfulness and Chance in I.P. Pavlov’s Life and Work // Историко-биологические исследования — 2018. — Т. 10, вып. 1. — С. 23–41. — ISSN 2076-8176; 2500-1221