Ілурат
| Ілурат | |
|---|---|
| |
| 45°17′7.0000001000039″ пн. ш. 36°17′32.000000099998″ сх. д. / 45.28528° пн. ш. 36.29222° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Ленінський район |
| Тип | археологічна пам'ятка і стародавнє містоd |
  Ілурат Ілурат (Україна) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Ілурат (грец. ʼΙλούρατον) — античне місто-фортеця в кримській частині Боспорського царства, що було розташоване за 17 км на захід від міста Пантікапей (біля сучасного села Іванівка Ленінського району АР Крим).
Вперше згадується Клавдієм Птолемеєм.
Збудоване на високому плато, обмеженому з двох боків крутими схилами. Площа — 2,5 га. Місто засноване в середині 1 ст. н. е. як військовий пункт. Різниця в рівнях північно-східної та південно-західної частини складає 15 метрів, тому при його забудові використали тересну систему. Територія Ілурата була забудована за єдиним планом, обнесена по периметру мурами та вежами. Брами містилися посередині південно-західної та південно-західної частини мурів. Довжина південно-східної стіни 200 м, а південно-західної — 100 м. Найтовстішими були мури зі сторони плато, їх товщина досягала 2,5 метри. Після спорудження подвійного оборонного муру товщина мурів досягала 6,40 м. Перший мур був покладений із широких плит ракушняка на глині, з внутрішньої сторони вона була з бутового каміння.
Основу плану становили дві головні широкі вулиці, що перетиналися під прямим кутом, та кілька другорядних вулиць. Археологи виділяють п'ять різновидів житлових будівель залежно від розташування приміщень навкруги мощеного плитами двору. Значну частину кожної будівлі становило велике приміщення з різними господарськими спорудами. На городищі відкрито також кілька вівтарів та святилище. Населення Ілурата займалося сільським господарством та різними ремеслами. Місто загинуло в 70-ті рр. 3 ст. внаслідок навали готів.
Перший опис городища зробив Павло Дюбрюкс. Археологічні розкопки провадились від 1947 року Віктором Гайдукевичем.
Координати — 45.28574, 36.29245[1]
- ↑ Стародавня Україна – Google Мої карти. Google My Maps. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 3 вересня 2019.
- В. В. Крапівіна. Ілурат [Архівовано 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 449. — ISBN 966-00-0610-1.
- С. Б. Буйських. Ілурат [Архівовано 10 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
- Гайдукевич В. Ф. Илурат: Итоги археологических исследований 1948—1953 гг. «Материалы и исследования по археологии СССР», 1958, № 85;
- Гайдукевич В. Ф. Илурат (раскопки 1954—1960 гг.). В кн.: Гайдукевич В. Ф. Боспорские города. Л., 1981.
- Шургая И. Г. Центральный район Илурата. «Краткие сообщения Института археологии АН СССР», 1975, вып. 143;
- Ілурат [Архівовано 4 грудня 2007 у Wayback Machine.] у Великій радянській енциклопедії (рос.)
- Илурат [Архівовано 5 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- Античные государства Северного Причерноморья. — М.: Наука, 1984. [Архівовано 8 квітня 2014 у Wayback Machine.]
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |