Ільбарс-хан I
| Ільбарс-хан I | |
|---|---|
| Народився | 1456 |
| Помер | 1525[1] або 1518 Ургенч, Узбецька Радянська Соціалістична Республіка |
| Діяльність | суверен |
| Посада | хан |
| Рід | Shaybanidsd і Arabshahidsd |
| Батько | Q4099539? |
Ільбарс (Ельбарз)-хан I (1456—1518) — 1-й хівинський хан у 1511—1518 роках.
Походив з роду Арабшахів династії Шибанідів, гілки Чингізидів. Онук Ядгар-хана, володаря Держави кочових узбеків. Син Буреке-султана, що мав напівнезалежне володіння в пониззі Сирдар'ї. Народився 1456 року. Після 1469 року, коли помер Ядгар-хан, кочував з батьком, що воював проти хана Шейх-Хайдара, а потім його небожа Мухаммеда Шейбані. Після загибелі батька приблизно близько 1485 року очолив свій клан.
1510 року після загибелі Мухаммеда Шейбані Хорезм захопив перський шах Ісмаїл I, що поставив у хорезмійських містах намісників (даруг). Уже 1511 року сунітське населення міста Вазир повстало проти персів-шиїтів, яких було визнано. За ініціативою впливового представника духовенства Саїда Хісаміддін Кітала на трон Хорезму запросили Ільбасара, що прийняв титул хана. Свого брата Більбарс Паландж-султана хан призначив намісником Янгі-шахару.
Протягом 5 місяців заволодів усім Хорезмом, вигнавши решту перських даруг. Столицею стало місто Ургенч. Запросив до себе стрийків Абулека і Амінека (колишнього претендента на трон хана Ногайської Орди). 1512 року зазнав вторгнення військ Держави Шейбанідів, внаслідок чого Ільбарс-хан I визнав її зверхність.
Невдовзі відправив війська на чолі з братом Більбарсом, який підкорив туркменські племена Мангишлаку. До 1514 року за наказом шейбанідського володаря Кучкунджі-хана відправляв допоміжні війська для Убайдулли-султана, що воював в Хорасані.
Помер Ільбарс-хан I 1518 року. Йому спадкував небіж Султан Ходжа-хан.
- Султанов Т. И. Судьба властной элиты Дешт-и Кипчака // Чингиз-хан и чингизиды. — Москва: АСТ Москва, 2006. — С. 180. — 445 с. — ISBN ISBN 5-17-035804-0 (рос.)
- Хорезм в истории государственности Узбекистана / Ртвеладзе Э. В., Алимова Д. А. — Ташкент: «Узбекистан файласуфлари миллий жамияти», 2013. — 336 с. (рос.)