Перейти до вмісту

Ілієв Зарах Бінсіонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ілієв Зарах Бінсіонович
Ім'я при народженніангл. Зарах Бинсионович Илиев
Народився8 вересня 1966(1966-09-08) (58 років)
Гирмизи Гасабаd, Азербайджанська РСР, СРСР
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьпідприємець
Знання мовросійська

Зарах Ілієв, повне ім'я Ілієв Зарах Бінсіонович (8 вересня 1966(1966-09-08), Гирмизи Гасабаd, Азербайджанська РСР, СРСР) — російсько-азербайджанський мільярдер, девелопер забудовник і співвласник групи компаній «Киевская площадь». У березні 2024 року Forbes оцінював його статки в $3,3 млрд. Ілієв є одним з найбагатших людей Росії, посідає № 1027 в рейтингу найбагатших людей планети.[1]

1992 року Ілієв зі співвітчизником Годом Нісановим заснували групу компаній «Киевская площадь». З 2024 року група володіє комерційною, офісною, складською та готельною нерухомістю в Москві, а також готелем Flotilla Radisson Royal на річці Москві. Серед найбільших активів є ринок Садовод, сільськогосподарський кластер Food City, готель Україна, палац Depo, і Олімпійський стадіон. За даними Forbes, група входить до 100 найбільших приватних компаній Росії. Також вона є найважливішим гравцем на ринок комерційної нерухомості в Росії.

Ілієв відомий тісними зв'язками з російською та азербайджанською елітами. Ільхам Рагімов, колишній однокурсник Путіна, має частку в багатьох проектах групи компаній Киевская площадь.

Після повномасштабного вторгнення в Україну США, Велика Британія та Україна внесла Ілієва в санкційні списки.[2]

Життєпис

[ред. | ред. код]

Ілієв народився 8 вересня 1966 року в селі Червона Слобода Азербайджанської РСР. Це місце відоме як «Кавказький Єрусалим», оскільки це єдине поселення гірських євреїв на пострадянському просторі. Вони мають унікальну мову, іудео-тат, яка є відмінною від притаманної їхній спільноті.[3][4] Батько Ілієва, Бінсіон Ілієв, був шевцем, а мати — домогосподаркою. Крім Зараха, в сім'ї було ще п'ятеро дітей — троє синів і дві дочки. З дитинства Бінсіон Ілієв навчав їх ремеслу шевця. У юності Зарах Ілієв створив невеликий бізнес у рідному селі, займаючись виготовленням головних уборів і продажем їх у сусідньому місті Куба.[5]

У 17 років Ілієв переїхав до Москви, де разом зі своїм земляком Годом Нісановим почав гуртову торгівлю на Черкізовському ринку. 1992 року Ілієв і Нісанов заснували Групу компаній «Київська площа», яка займалася девелопментом нерухомості. Дружба Ілієва з власником ринку Тельманом Ісмаїловим також сприяла цьому бізнесу.[6]

«Киевская площадь»

[ред. | ред. код]

Серед перших проектів групи були торгові центри «Електронний промінь», «Панорама», «Гранд», а також автоцентр «Москва». 2005 року компанія купила один із сталінських хмарочосів, готель «Україна», який пізніше після реконструкції був перейменований на Radisson Collection.[7]

2009 рік ознаменувався закриттям Черкізовського ринку, де Ілієв і Нісанов були молодшими партнерами Тельмана Ісмаїлова. Після того, як вони почали розвивати свій проект — найбільший товарний ринок Москви Садовод, яким Ілієв і Нісанов володіють з 2003 року, їхній бізнес розквітнув[8] У тому ж 2009 році відкрився 8-поверховий торгово-розважальний центр «Європейський» поруч із Московським Київським вокзалом. Крім того, Ілієв і Нісанов запустили Flotilla Radisson Royal на Москва-річці.

У 2014 році відкрився агрокластер Food City площею 120 га. У 2015 році на ВДНГ відкрився Центр океанографії та морської біології Москваріум, який став найбільшим освітнім центром з акваріумом в Європі.[9]

У 2017 році компанія придбала стадіон «Олімпійський» у групи Альянс.[10][11] Навесні 2019 року Київська площа відкрила Депо. Москва біля станції метро Білоруська.[12]

У вересні 2021 року група придбала 9,8 % акцій компанії «Самолет», одного з найбільших забудовників масового житла в Росії.[13][14] У 2023 році «Самолет» оголосив про забудову 28,4 га житлової та комерційної нерухомості в районі Східного Бірюлевого. Раніше ця земля належала ринку «Емерал», який також належав «Київській площі».[15]

«Київська площа» входить до першої сотні рейтингу Forbes «200 найбільших приватних компаній Росії», № 65 місце в останньому списку 2021 року. Виручка склала 160 млрд руб. ($2 мдрд).[16] У 2024 році Київська площа посіла перше місце в рейтингу Forbes «Королі російської нерухомості» з доходом від оренди в $1,7 млрд.[17]

Масштабним незаконним обігом готівки широко відомі ринок «Садовод» та агрокластер «Фуд Сіті».[18] «Садовод» вже давно є найбільш значущим центром в Москві для криптовалютних операцій.[19][20] Стабільність бізнесу «Київської площі» проявляється через тісні зв'язки з високопоставленими російськими чиновниками, зокрема з директором Служби зовнішньої розвідки Сергієм Наришкіним, екс-головою «Роскосмосу» Дмитром Рогозіним і мером Москви Сергієм Собяніним. Ключовим партнером Ілієва і Нісанова є Ільхам Рагімов, який також є колишнім однокурсником Путіна.[19]

Статки

[ред. | ред. код]

Зарах Ілієв — один із найбагатших людей Росії протягом двох десятиліть, № 71 місце в списку найбагатших людей у 2005 році зі статками, оціненими $400 млн.[21] У рейтингу 2023 року він посів № 43 позицію зі статком $2,7 млрд.[22] Станом на березень 2024 року світовий Forbes оцінював його статки в $3,3 млрд.[23]

26 вересня 2022 року, після вторгнення Росії в Україну, Ілієва додано до санкційних списків Великобританії у відповідь на проведення російським режимом «фальшивих референдумів», що вказує на підтримку або вигоду Ілієва від російського уряду. Зазначалося, що «Путін продовжив покладатися на кліку олігархів і обраних представників еліти для фінансування своєї війни».[24][25][26]

19 жовтня 2022 року Ілієв був включений до санкційного списку України через те, що він «надавав значний джерело доходу уряду Росії, який ініціював військові дії та геноцид проти мирного населення в Україні».[27] 12 грудня 2023 року його включили до санкційного списку США. Вважалося, що Ілієв «забезпечує значне джерело доходу для уряду Росії, який ініціював військові дії та геноцид проти цивільного населення в Україні».[28][29][30] Санкції США торкнулися «Київської площі» та всіх афілійованих організацій, у яких головна структура Ілієв чи Нісанов прямо чи опосередковано володіє часткою 50 % і більше.[31][32]

2024 року стало відомо. що Ілієв ввіз із ЄС елітний літак Airbus A320neo за $110 млн в обхід західних санкцій[33].

Санкції

[ред. | ред. код]

26 вересня 2022 року, після вторгнення Росії в Україну, Ілієва додано до санкційних списків Великобританії у відповідь на проведення російським режимом «фальшивих референдумів», що вказує на підтримку або вигоду Ілієва від російського уряду. Зазначалося, що «Путін продовжив покладатися на кліку олігархів і обраних представників еліти для фінансування своєї війни».[24][25][26]

19 жовтня 2022 року Ілієв був включений до санкційного списку України через те, що він «надавав значний джерело доходу уряду Росії, який ініціював військові дії та геноцид проти мирного населення в Україні».[27] 12 грудня 2023 року його включили до санкційного списку США. Вважалося, що Ілієв «забезпечує значне джерело доходу для уряду Росії, який ініціював військові дії та геноцид проти цивільного населення в Україні».[28][29][30] Санкції США торкнулися «Київської площі» та всіх афілійованих організацій, у яких головна структура Ілієв чи Нісанов прямо чи опосередковано володіє часткою 50 % і більше.[31][32]

Благодійність та громадська діяльність

[ред. | ред. код]

Ілієв пожертвував кілька благодійних організацій, у тому числі «Линия жизни» , Подари Жизнь, Бумажний журавлик, Край Добра та БФ Оксани Федорової. На пожертви Ільєва на художньо-виробничому підприємстві Софріно проведено ремонт інтер'єру храму. Він також зробив внески для спортивного клубу «Динамо», відремонтував їдальню в МДУ, приміщення Петровської академії наук і мистецтв. Разом з Нісановим вони фінансували будівництво спортивного комплексу для студентів Санкт-Петербурзького державного морського технічного університету.[34]

Зарах Ілієв є відомим діячем російської єврейської громади та гірської єврейської діаспори в Москві. У 2014 році разом з Годом Нісановим вони інвестували в будівництво єврейської школи Хедер Менахем в Москві.[35] Вони також були ініціаторами відкриття у 2019 році Громадського центру Асоціації гірських євреїв Москви[36] Також Ільєв та Нісанов надають допомогу рідному селу Червона Слобода. У 2020 році посприяли відкриттю першого у світі Музею гірських євреїв у селі.[37]

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • 2015 — «Скрипаль на даху», премія Федерації єврейських громад Росії в номінації «Благодійність».
  • Почесний будівельник Росії.[38]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Одружений, має двох синів: Бен-Ціона та Вадима.[39] Ілієв придбав «золоті паспорти» Домініканської Республіки в обхід санкцій Заходу для себе, своїх синів і ще трьох родичів. За інформацією Al Jazeera, у 2018 році Ілієв міг отримати «золотий паспорт» і Кіпру.[40][41]

Ілієв захоплюється живописом і риболовлею.[42] Разом із готелем «Україна» Ілієв і Нісанов придбали колекцію з 1200 картин соціалістичного реалізму. Ці картини були частиною придбання і включали роботи Олександра Дейнеки, Аристарха Лентулова, Дмитра Налбандяна, Миколи Ромадіна, Михайла Суздальцева, колективу Кукринікси та інших. Ці картини відреставровано за кошти підприємців.[43] Особистий кабінет Ілієва також знаходиться в готелі «Україна».[44]

Ілієв також володіє кількома патентами на винаходи, в тому числі патентом на обертовий логотип торгово-розважального центру Європейський.[45]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Zarakh Iliev. Forbes (рос.). Процитовано 2 березня 2024.
  2. ↑ Зарах Илиев. Война и Санкции (рос.). Процитовано 1 березня 2024. [Архівовано 2023-07-26 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Кавказский Иерусалим: как живет самая закрытая в Азербайджане община горских евреев. Hromadske (рос.). 12 жовтня 2019. Процитовано 29 березня 2024.
  4. ↑ Красная Слобода: малая родина азербайджанских миллионеров?. Ziarul de garda (рос.). Процитовано 28 березня 2024.
  5. ↑ Зарах Илиев: биография, бизнес, благотворительность и личная жизнь. Main Fin (рос.). Процитовано 1 березня 2024.
  6. ↑ Зарах Илиев. Kompania Journal (ru) (рос.). Процитовано 29 лютого 2024.
  7. ↑ Зарах Илиев. Kompania Journal (ru) (рос.). Процитовано 29 лютого 2024.
  8. ↑ Мария Жолобова, Роман Баданин, Андрей Захаров (16 грудня 2020). Год Азербайджана в России. Проект (рос.). Процитовано 27 березня 2024.
  9. ↑ Зарах Илиев. Kompania Journal (ru) (рос.). Процитовано 29 лютого 2024.
  10. ↑ «Киевская площадь». Forbes (рос.). Процитовано 1 березня 2024.
  11. ↑ Андрей Злобин (26 грудня 2017). Бажаев продал спорткомплекс «Олимпийский» миллиардерам Нисанову и Илиеву. Forbes (рос.). Процитовано 29 березня 2024.
  12. ↑ Что такое «Депо. Москва» и как московский гастробизнес пришел к формату фудмолла (рос.). Процитовано 12 жовтня 2019.
  13. ↑ Рузана Малина, Дмитрий Яковенко, Мария Абакумова (9 вересня 2021). «Самолет» для миллиардеров: зачем Нисанов и Илиев купили 10% акций девелопера. Forbes (рос.).
  14. ↑ «Киевская площадь» и ее совладелец Год Нисанов стали акционерами группы «Самолет». Ведомости (рос.). 9 вересня 2021.
  15. ↑ «Киевская площадь» обзаведется жильем. Коммерсантъ (рос.). 12 квітня 2023.
  16. ↑ 200 крупнейших частных компаний России 2021. Forbes (рос.).
  17. ↑ «Киевская площадь». Forbes (рос.). Процитовано 1 березня 2024.
  18. ↑ Путин поручил разобраться с теневым бизнесом миллиардеров Илиева и Нисанова. Inc (рос.). Процитовано 1 березня 2024.
  19. ↑ а б Мария Жолобова, Роман Баданин, Андрей Захаров (16 грудня 2020). Год Азербайджана в России. Проект (рос.). Процитовано 27 березня 2024.
  20. ↑ Ирек Муртазин (13 березня 2019). Под крышей «Дружбы». Новая газета (рос.).
  21. ↑ 100 богатейших бизнесменов России 2005. Forbes (рос.). 2 травня 2005. Процитовано 1 березня 2024.
  22. ↑ Зарах Илиев. Forbes. Процитовано 2 березня 2024.
  23. ↑ Zarakh Iliev. Forbes (рос.). Процитовано 2 березня 2024.
  24. ↑ а б Великобритания ввела новые санкции из-за «референдумов». Под них попали миллиардеры Год Нисанов и Искандер Махмудов, а также российский Гознак. Meduza (рос.). Процитовано 26 липня 2023.
  25. ↑ а б Times, Русская служба The Moscow (26 вересня 2022). Британия ввела санкции против трех миллиардеров и 55 топ-менеджеров российских госбанков. Русская служба The Moscow Times (рос.). Процитовано 26 липня 2023.
  26. ↑ а б UK sanctions collaborators of Russia’s illegal sham referendums. GOV.UK (англ.). Процитовано 26 липня 2023.
  27. ↑ а б ИЛИЕВ Зарах Бинсионович - биография, досье, активы. Война и санкции (рос.). Процитовано 26 липня 2023. [Архівовано 2023-07-26 у Wayback Machine.]
  28. ↑ а б Russia-related Designations and Designations Updates; Issuance of Russia-related General Licenses. Office of Foreign Assets Control (англ.). 12 грудня 2023. Процитовано 12 грудня 2023.
  29. ↑ а б Друг познается в листе. Коммерсантъ (рос.). 13 грудня 2023. Процитовано 13 грудня 2023.
  30. ↑ а б США и Канада расширили санкции против России. Настоящее Время (рос.). 12 грудня 2023. Процитовано 17 грудня 2023.
  31. ↑ а б Катя Загвоздкина. Минфин США ввел санкции против Экспобанка и бизнесмена Ивана Таврина. Forbes. Процитовано 1 березня 2024.
  32. ↑ а б Sanctioned companies. War and Sanctions. Архів оригіналу за 2 березня 2024. Процитовано 1 березня 2024. [Архівовано 2024-03-02 у Wayback Machine.]
  33. ↑ Російський бізнесмен в обхід санкцій вивіз з ЄС елітний літак за 110 млн доларів, - ЗМІ. РБК-Украина (укр.). Процитовано 26 червня 2024.
  34. ↑ Год Нисанов финансирует строительство нового спорткомплекса «Корабелки». Аргументы и факты (рос.). 8 серпня 2019. Процитовано 12 жовтня 2019.
  35. ↑ Павел Артемьев (30 вересня 2019). Держаться корней предпочитают Год Нисанов и Зарах Илиев. Независимая газета.
  36. ↑ New center aims to preserve traditions of "Mountain Jews". Arutz Sheva. 2 жовтня 2019. Процитовано 22 лютого 2020.
  37. ↑ Наши соотечественники Год Нисанов и Зарах Илиев создают в Азербайджане первый в мире музей горских евреев. Азейбарджанское государственное информационное агентство (рос.). 31 серпня 2019. Процитовано 28 березня 2024.
  38. ↑ Зарах Илиев. Kompania Journal (ru) (рос.). Процитовано 29 лютого 2024.
  39. ↑ Виталий Солдатских, Роман Баданин (11 жовтня 2023). Золото Карибского моря. Proekt (рос.). Процитовано 29 березня 2024.
  40. ↑ Российские олигархи Год Нисанов и Зарах Илиев купили "золотые паспорта" Доминики для обхода западных санкции – "Проект" и OCCRP. Current Time (рос.). 11 жовтня 2023. Процитовано 22 лютого 2024.
  41. ↑ Виталий Солдатских, Роман Баданин (11 жовтня 2023). Золото Карибского моря. Proekt (рос.). Процитовано 29 березня 2024.
  42. ↑ Высокие достижения: какие виды спорта популярны у миллиардеров. Forbes (рос.). 24 листопада 2015. Процитовано 1 березня 2024.
  43. ↑ Год Нисанов и Зарах Илиев: развитие делового туризма столицы. Mk.ru (рос.). 15 серпня 2019. Процитовано 1 березня 2024.
  44. ↑ Мария Жолобова, Роман Баданин, Андрей Захаров (16 грудня 2020). Год Азербайджана в России. Проект (рос.). Процитовано 27 березня 2024.
  45. ↑ Золотой мозг: рейтинг миллиардеров-изобретателей. Forbes. 27 квітня 2015. Процитовано 1 березня 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ілієв_Зарах_Бінсіонович&oldid=44048645