Перейти до вмісту

Імені Артема (житломасив)

Координати: 47°56′13″ пн. ш. 33°24′15″ сх. д. / 47.93694° пн. ш. 33.40417° сх. д. / 47.93694; 33.40417
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Імені Артема
 Кривий Ріг
Імені Артема
Імені Артема

Пам'ятник Володимиру Великому на круговому перехресті площі Володимира Великого
Загальна інформація
47°56′13″ пн. ш. 33°24′15″ сх. д. / 47.93694° пн. ш. 33.40417° сх. д. / 47.93694; 33.40417
Країна  Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Район Саксаганський
Адмінодиниця Кривий Ріг Редагувати інформацію у Вікіданих
Населення 20 тис.
Головні вулиці вулиця та площа Володимира Великого, вул. Володимира Зінченка (Бикова)
Підприємства Рудоуправління ім. Кірова
Заклади освіти
та культури
школи: № 31, 58, 72, 107, 122, гімназії: № 14, 91, ліцей «Гранд», Криворізький професійний гірничо-металургійний ліцей, Криворізький природничо-науковий ліцей, ДЮСШ № 10, спортивний клуб «КБ-75», Центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів, Палац культури «Мистецький»
Парки Саксаганський парк , сквер Героїв Чорнобиля
Транспорт
Метрополітен «Вечірній бульвар»
Залізнична інфраструктура Мудрьона
Карта
Мапа

Володимира Великого (колишній І́мені Арте́ма, розм.Артем)  — житловий масив довкола однойменної площі у Саксаганському районі Кривого Рогу.

Закладений у 80-х рр. ХІХ століття як гірниче селище Галковського рудника. Складався із землянок і бараків. Розвитку набув з початку 30-х рр. ХХ століття. Розбудовувався в 40-80-х рр. Центральна частина Саксаганського району.

Колишній пам'ятник засновнику Донецько-Криворізької республіки Артему на площі Володимира Великого (був знесений у рамках декомунізації)

До складу входять 20 вулиць із населенням понад 20 тисяч осіб. Розташовані рудник Галковського, парк Саксаганський, сквер Героїв Чорнобиля, ресторани, магазини спорттоварів, приватні та державні медзаклади, кінотеатр «Олімп», ветклініки, СПТУ, школи, спортивні комплекси, крамниці, гіпермаркети, та інше.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Енциклопедія Криворіжжя. — У 2-х т./Упоряд. В. П. Бухтіяров. — Кр. Ріг: «ЯВВА», 2005