Імператор Комьо
Імператор Комьо | |
---|---|
яп. 光明天皇 ![]() | |
![]() | |
Народився | 11 січня 1322 ![]() |
Помер | 26 липня 1380 (58 років) ![]() Hase-derad, Hased, Сакурай, Префектура Нара, Японія ![]() |
Поховання | Daikōmyō-jid ![]() |
Країна | Японія ![]() |
Діяльність | суверен ![]() |
Посада | претендент на трон ![]() |
Рід | Jimyōin lined ![]() |
Батько | Імператор Ґо-Фусімі ![]() |
Мати | Saionji Neishid ![]() |
Родичі | Принц Нарійосі ![]() |
Брати, сестри | Kōshi-naishinnōd, Shunshi-naishinnōd, Shōin-hosshinnōd і Імператор Коґон ![]() |
У шлюбі з | Q106689672? ![]() |
Автограф | ![]() |
Імператор Комьо́ (яп. 光明天皇, こうみょうてんのう, комьо тенно; 11 січня 1322 — 26 липня 1380) — 2-й Імператор Північної династії Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 20 вересня 1336 — 11 листопада 1348[1].
З 1911 року в японській історіографії Імператори Південної династії почали вважатися представниками головної лінії Імператорського Дому, тому Імператор Комьо став 2-м Імператором Північної династії. До того часу Імператори Північної династії розглядалися як законні спадкоємці Імператорського Дому, відповідно Імператор Комьо називався Імператором Японії.
Дев'ятий син імператора Ґо-Фусімі. Його матір'ю була дружина Ясуко, донька Сайондзі Кінхіри. При народженні звався принц Ютахіто.
1336 року після повалення імператора Ґо-Дайґо військами Асікаґи Такаудзі принца Ютахіто зі згоди його брата — відставного імператора Коґона — поставлено новим імператором. Останній також всиновив Комьо, ставши верховним імператором. Плідно співпрацював з сьогуном Асікаґа Такаудзі.
1348 року зрікся трону на користь свого небожа — принца Масухіто, що знаний як імператор Суко. У квітні 1352 року, скориставшись сімейною ворожнечею сьогунаті Муроматі, відомою як смута Канно, імператор Ґо-Муракамі (з Південної династії) захопив Кіото та вивіз імператора Коґона до Анау. 1355 року повернувся до столиці. Невдовзі став буддійським ченцем. Решту життя здійснював прощі до різних монатсирів. Помер 1380 року у монастирі Хаседера у м.Сакурай.
Залишив щоденник «Комьо-тенно тенкі», де багато приділяється побутовим справам імператорського двору, враженням самого Комьо, релігійним питанням.
Харухіто | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
(1) Коґон | (3) Суко | Йосіхіто | Садафуса | (102) Ґо-Ханадзоно | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
(2) Комьо | Садацуне | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тьодзьохо | (4) Ґо-Коґон | (5) Ґо-Ен'ю | (6 / 100) Ґо-Комацу | (101) Сьоко | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Дзюнсінай | Оґава | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- ↑ Усі дати подані за європейським календарем.
Імператор Комьо // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
- (яп.) 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994. — P.1057—1058.
- (яп.) 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) (Історія Імператорів
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.
- (яп.) Список усипальниць Імператорів Японії // Офіційна сторінка Управління Імператорського двору Японії [Архівовано 12 листопада 2016 у Wayback Machine.]