Іна Бурська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іна Бурська
Народилася9 вересня 1886(1886-09-09)
Житомир, Російська імперія
Померла25 червня 1954(1954-06-25) (67 років)
Чикаго, Іллінойс, США
ПохованняOakland Cemeteryd[1]
Країна СРСР
 США
Діяльністьоперна співачка
ЧленствоSan Carlo Opera Companyd (1937)
IMDbID 4275867
Іна Бурська, з публікації 1922 року.
Іна Бурська в ролі Кармен, з публікації 1922 року.

Іна Бурська (нар. 9 вересня 1886, Житомир — 25 червня 1954, Чикаго, США) — американська оперна співачка українського походження.

Раннє життя

[ред. | ред. код]

Іна Корженьовська народилася в Житомирі. Її батьками були поляки Йозеф Корженьовський та Теофілія Демлічка[2].

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Оперний дебют Іни Бурської відбувся в 1913 році в «Ромео і Джульєтта». Вона приїхала до Сполучених Штатів як зірка Російської оперної трупи[3], яка здійснювала міжнародні гастролі в Азії[4] та представляла російських співаків та музикантів, які виступали російською мовою[5]. Бурська поїхала до Чикаго біля 1922 року, спочатку разом з Російською оперною трупою[6], а потім з'явилася в ролі Амнерис у постановці «Аїди» в Чиказькій міській опері[7][8]. Співала також на чиказькому фестивалі Равінія щоліта з 1922 по 1931 рік[9][10][11]. У 1927—1928 роках Бурська провела сезон в Опері Лос-Анджелеса, виступала в трьох операх з Оперою Сан-Франциско[12]. З 1933 по 1937 рік була учасницею оперної трупи Сан-Карло[2].

Бурська залишила Російську оперну трупу, щоб приєднатися до Метрополітен-опери в 1922 році. (Її замінила Ніна Кошиць)[13] Бурська багато разів знімалася в Кармен разом із Метрополітен-оперою[14][15][16]. Перебуваючи в Нью-Йорку, вона виступала на благодійних концертах в ветеранському гірському таборі поблизу Саранак, штат Нью-Йорку[17] та Бруклінської дитячої асоціації свіжого повітря[18].

Вона з'явилася в 1930 у Вітафон, короткий фільм із сцени від Аїди[19]. У 1932 році Бурська глузувала з режимів схуднення оперних співаків, кажучи: «Якщо сучасні художники справді зображують твори великих майстрів, ми не повинні сидіти на дієтах, не повинні кататися по підлозі, а також не намагатися зобразити те, що старі майстри про це не знають»[20].

Бурська покинула Метрополітен-оперу після сезону 1936—1937 років. У 40-х роках Бурська використовувала ім'я Іна Баурс і працювала як портьє в Чикаго, штат Іллінойс[2][21].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Іна Корженьовська вийшла заміж за Вітольда Бурського, професора мови та філософії, в 1908 році. Мала також тривалі стосунки з тенором Петром Скубою, який помер у 1917 р[2]. Бурська стала громадянкою США в 1928 році, після першого звернення в 1923 році[22].

Померла Іна Бурська у Чикаго в 1954 році у віці 67 років[23].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Find a Grave — 1996.
  2. ↑ а б в г Charles Mintzer, «Ina Bourskaya (1886/1888-1954): A Singer Remembered» Opera Nostalgia (March 2017).
  3. ↑ «Ina Bourskaya under Hurok Management» Musical Leader (May 18, 1922): 492.
  4. ↑ «Bourskaya Introduced Carmen Role in Japan» [Архівовано 6 листопада 2019 у Wayback Machine.] Independent Record (April 30, 1925): 3. via Newspapers.comпублікація знаходиться у відкритому доступі
  5. ↑ M. H. Flint, «New York» Musical Times and Singing-Class Circular (July 1, 1922): 513—514.
  6. ↑ «Russians Continue to Interest» Musical Leader (March 30, 1922): 295.
  7. ↑ «Opening of the Opera Season» Music News (November 3, 1922): 11.
  8. ↑ «'Aida' to Inaugurate Civic Opera Season» Music News (November 3, 1922): 16.
  9. ↑ Edward Moore, «Ravinia Likes Flaming Girl from Steppes» [Архівовано 6 листопада 2019 у Wayback Machine.] Chicago Tribune (July 23, 1922): 15. via Newspapers.comпублікація знаходиться у відкритому доступі
  10. ↑ Edward Moore, «Bourskaya Thrills Ravinia Crowds as Dramatic Carmen» [Архівовано 6 листопада 2019 у Wayback Machine.] Chicago Tribune (June 29, 1923): 17. via Newspapers.comпублікація знаходиться у відкритому доступі
  11. ↑ Edward Moore, «Ina Bourskaya Sings as Climax to Polish Program at Ravinia» [Архівовано 6 листопада 2019 у Wayback Machine.] Chicago Tribune (August 6, 1928): 31. via Newspapers.comпублікація знаходиться у відкритому доступі
  12. ↑ «Ina Bourskaya», Performance Archive, San Francisco Opera.
  13. ↑ «Russian Opera Company Offers Novelties in New York» Musical Leader (May 18, 1922): 479.
  14. ↑ Victoria Etnier Villamil, «O ma Carmen»: Bizet's Fateful Gypsy in Portrayals from 1875 to the Present (McFarland 2017): 87. ISBN 9781476663241
  15. ↑ «New Carmen Appears in Ina Bourskaya» New York Times (March 3, 1923): 9. via ProQuest
  16. ↑ «Ina Bourskaya as Carmen» New York Times (December 5, 1924): 28. via ProQuest
  17. ↑ «Concert Tonight to Aid Veterans' Camp» New York Times (June 3, 1923): X4. via ProQuest
  18. ↑ «Opera Concert Aids Camp» New York Times (December 12, 1927): 30. via ProQuest
  19. ↑ Roy Liebman, Vitaphone Films: A Catalogue of the Features and Shorts (McFarland 2010): 54. ISBN 9781476609362
  20. ↑ «No Opera Star Can Live on a Meal a Day, Says Ina» [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.] Pittsburgh Post-Gazette (October 12, 1932): 26. via Newspapers.comпублікація знаходиться у відкритому доступі
  21. ↑ Funeral listing, Ina Bours (Bourskaya) [Архівовано 6 листопада 2019 у Wayback Machine.], Chicago Tribune (June 28, 1954): 52. via Newspapers.comпублікація знаходиться у відкритому доступі
  22. ↑ «Madame Bourskaya, Opera Star, Gets First Papers» [Архівовано 6 листопада 2019 у Wayback Machine.] Chicago Tribune (July 18, 1923): 5. via Newspapers.comпублікація знаходиться у відкритому доступі
  23. ↑ «Ina Bourskaya, 67, Sang at the Met» New York Times (June 29, 1954): 27. via ProQuest

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Іна Бурська на сайті IMDb (англ.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Іна_Бурська