Перейти до вмісту

Індрек Гарґла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Індрек Гарґла
Народився12 липня 1970(1970-07-12)[1] (54 роки)
Таллінн, Естонська РСР, СРСР
Країна Естонія
Діяльністьписьменник, письменник наукової фантастики, сценарист
Alma materТартуський університет
Знання мовестонська[1]
Роки активності1998 — тепер. час
БатькоJaan Sootakd
МатиVarje Sootakd
У шлюбі зHeli Illipe-Sootakd
Індрек Гарґла (2021)

Індрек Гарґла (ест. Indrek Hargla) (псевдонім), справжнє ім'я Індрек Соотак (ест. Indek Sootak), народився 12 липня 1970 року в Таллінні — естонський письменник і сценарист, один з найвідоміших авторів наукової фантастики та детективів у Естонії. Також публікувався під псевдонімами Андрій Голіков (ест. Andrej Golikov) та Марат Файзієв (ест. Marat Faizijev).

Індрек Гарґла закінчив юридичний факультет Тартуського університету в 1993 році і працював до квітня 2012 року в Міністерстві закордонних справ Естонії. Згодом він вирішив присвятити себе винятково письменству.

Індрек Гарґла, Фестиваль думок (ест. Arvamusfestival) 2015 року

Його батько Яан Соотак, професор кримінального права в Тартуському університеті, а мати, Варьє Соотак, — філолог. Його дружина — естонська дитяча письменниця Гелі Ілліпе-Соотак.

Творчість

[ред. | ред. код]

Індрек Гарґла пише оповідання, короткі повісті та романи. Він є упорядником декількох збірок, а також антології «Жахлива Естонія» (ест. Õudne Eesti). Гарґла часто використовує елементи літератури жахів у своїх творах. Кілька його праць належать до жанру альтернативної історії. Його твори також зазнали сильного впливу детективного жанру. Серед естонської фантастики відома серія оповідань про детектива Мечислава Ґарповського (ест. Miecislaw Grpowski), а також серія романів з альтернативної історії Естонії (передусім м. Тарту), головні герої яких авантюрист «Француз» (ест. French) та шаманська родина на хуторі Сювагавва (ест. Süvahavva).

У 2010 році серія його романів про середньовічного детектива, талліннського аптекаря Мельхіора Вакенштеде (ест. Melchior Wakenstede), здобула шалену популярність в Естонії[2], [3]. Станом на 2019 рік опубліковано сім романів, сюжети про Мельхіора представлено на театральній сцені[4], плануються також зйомки фільму.

У 2012 році з’явились за сценаріями Гарґли естонські телесеріали «Альпійський дім» (ест. Alpimaja)[5] та «Сювагавва»[6].

Твори Індрека Гарґли неодноразово оцінювали як технічно майстерні. Тексти характеризуються жанровою чистотою та цілісністю, логічною композицією та дотриманням жанрових правил. У той же час письменникові дорікають слабкою психологічною розробкою персонажів[7], а також надмірно жорсткою християнською етикою[8].

Твори Індрека Гарґла перекладено німецькою, угорською, латвійською, фінською та французькою мовами. З 2012 по 2015 рік він був членом Спілки письменників Естонії, з якої вийшов через політичні причини[9].

Соціально-політична позиція

[ред. | ред. код]

Окрім літератури Індрек Гарґла час від часу виступає у пресі з соціальних питань. Так, 2012 року він критично висловився стосовно перспектив зміни політичного курсу Естонії, адже на його погляд діяльність уряду визначається не розумом того чи іншого політика, а партійними традиціями[10]. У 2014 році, у зв'язку з анексією Криму та військовими діями Російської Федерації на Сході України він заявив, що не буде купувати в магазині естонську продукцію з написами російською мовою[11]. Він також заборонив перекладати свої твори російською[12].

Літературний доробок

[ред. | ред. код]

Романи

[ред. | ред. код]

Серія «Кримінальний роман про старий Таллінн» (ест. Kriminaalromaan vanast Tallinnast)

[ред. | ред. код]

Повісті

[ред. | ред. код]
  • Gondvana lapsed (1999)
  • Uskmatuse hind (1999)
  • Excelsuse konkistadoorid (1999)
  • Pan Grpowski jõulud (1999)
  • Obernoni Apokrüüf (2000)
  • Capaneusi Harta (2000)
  • Mees, kes ei joonud viskit (2001)
  • Väendru (2001)
  • Hathawareti teener (2002) ISBN 9985-9380-5-4
  • Maris Stella (2003) ISBN 9985-9383-7-2
  • Tagasi tulevikku IV (2003)
  • Doanizarre udulaam (2009); (Kirjastus Paradiis, 2017, ISBN 978-9949-9896-0-7)

Оповідання

[ред. | ред. код]
  • Deja-vu (1998)
  • Õnnekosk (1998)
  • Gondvana lapsed (1998)
  • Kliendi soov (1999)
  • Spitzbergeni nokturn (1999)
  • Kindel linn (1999)
  • Kõik võimalused maailmas (1999)
  • Koobassaare heinaküün (2000)
  • Nad tulevad täna öösel! (1) (2000)
  • Eeben (2000)
  • Nad tulevad täna öösel! (2) (2000)
  • Diplomitöö (2000)
  • Sierra Titauna nekropol (2000)
  • Aleana (2000)
  • Kuningas Christeri Mõõk ja Ingrid (2000)
  • Sindbadi kaheksas reis (2000)
  • Heeringakaupmees Hendriku mõrsja (2000)
  • Sild üle vaevavete (2000)
  • Rabaröövel (2000)
  • Meninos da rua (2000)
  • Isa süda (2001)
  • Fusion (2001)
  • Kevade tulek (2001)
  • Mees Assisi linnast (2001)
  • Liiga hilja (2001)
  • Veneetsia peeglite mõistatus (2001)
  • Paroodiad (2001)
  • Uneparandaja (2001)
  • Pengringeerion (2001)
  • Kord kuult (The Order from the Moon) (2001)
  • Sõber selvas (2001)
  • Terve maailm (2001)
  • Sindbadi üheksas reis (2001)
  • Vereta jaht (2001)
  • Enesemääramisõigus (2002)
  • Vend Rus (2002)
  • Püha Graal – 1984 (2002)
  • Cuncti simus concanentes: Ave Maria (2002)
  • Novembrivalss Vanal väljakul (2002)
  • Vlad (2003)
  • Viljakoll (2004)
  • Tagasi süütusesse (2004)
  • Minu päevad Liinaga (2008)
  • Apteeker Melchior ja katustel tantsija (2010)
  • Õnnelik robot (2019)

Збірки

[ред. | ред. код]
  • Nad tulevad täna öösel! (2000)
  • Pan Grpowski üheksa juhtumit (2001) ISBN 9985-9271-9-2
  • Hathawareti teener (2002)
  • Roos ja lumekristall (2006) ISBN 9949-420-33-4
  • Suudlevad vampiirid (2011)

Антології

[ред. | ред. код]

Сценарії телесеріалів

[ред. | ред. код]
  • Alpimaja (2012)
  • Süvahavva (2012)
  • Kuum jälg (2015)
  • Merivälja (2017)

Вистави

[ред. | ред. код]
  • Andromeda saar
  • Wabadusrist (2013)
  • Testamenditäitjad (2014)
  • Viimane mustpea (2014)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. TOP 30 ⟩ Möödunud aasta kõige populaarsemad raamatud on selgunud. https://postimees.ee (ест.). Процитовано 14.02.2020.
  3. Rahva Raamat avaldas oma mulluse müügitabeli esisaja. https://postimees.ee (ест.). Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 14.02.2020.
  4. Mattisen T. Indrek Hargla kriminaalne lugu Mustpeade majas // Sirp. — 26.09.2014. https://www.sirp.ee (ест.). Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 15.02.2020.
  5. Alpimaja (фільм). https://etv.err.ee (ест.). Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 15.02.2020.
  6. Süvahavva (фільм). https://kanal2.postimees.ee (ест.). Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 15.02.2020.
  7. Ruben A. Indrek Hargla psühhoanalüütiliselt // Sirp. — 19.01.2007. https://www.sirp.ee (ест.). Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 15.02.2020.
  8. Põlvder P. Kas lugeda mööndustega või mööndusteta? : Indrek Hargla „Kolmevaimukivi“ lood on hästi kirjutatud, kuid ülemäära ettearvatavad // Sirp. — 23.11.2018. https://www.sirp.ee (ест.). Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 15.02.2020.
  9. Недовольный шумихой вокруг Андрея Иванова Индрек Харгла вышел из Союза писателей. https://rus.postimees.ee (рос.). Архів оригіналу за 14 червня 2021. Процитовано 14.02.2020.
  10. Писатель Индрек Харгла: президентом Эстонии мог бы стать Рейн Рауд. https://rus.err.ee (рос.). Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 15.02.2020.
  11. Эстонский писатель: то, что эстонцы маркируют продукты на русском, стыдно. https://rus.postimees.ee (рос.). Процитовано 14.02.2020.
  12. Наш Лукьяненко. https://angels-chinese.livejournal.com (рос.). Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 14.02.2020.

Див. також

[ред. | ред. код]