Інес де ля Фрессанж
| Інес де ля Фрессанж | ||||
|---|---|---|---|---|
| Inès de La Fressange | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | Інес де ла Летиція Еглантін Ізабель де Сейнард де ла Фрессанж фр. Inès Marie Lætitia Églantine Isabelle de Seignard de La Fressange | |||
| Народження | 11 серпня 1957[1][2][…] (67 років)  Гассен[1] | |||
| Громадянство |  Франція | |||
| Професія | модель, журналістка, модельєрка | |||
| Освіта | Луврська школаd | |||
| Нагороди та премії | ||||
 | ||||
| Зріст | 180 см | |||
| Вага | 50 кг | |||
| Волосся | каштанове[d] | |||
| Очі | темно-каріd | |||
| Агентство | VIVA Model Managementd | |||
| У шлюбі з | Denis Olivennesd[4] | |||
| lalettredines.com | ||||
|
| ||||
 Інес де ля Фрессанж у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Інес де ла Летиція Еглантін Ізабель де Сейнард де ла Фрессанж (фр. Inès Marie Lætitia Églantine Isabelle de Seignard de La Fressange; нар. 11 серпня 1957 року, Гассен, Вар, Франція) — французька супермодель, модельєрка та журналістка.
Народилася 11 серпня 1957 року в Гассені, на півдні Франції в аристократичній сім'ї. Батько — французький біржовий маклер, мати — модель. Її бабусею була мадам Симона Жакіно, спадкоємиця банку «Lazard».
Кар'єру моделі розпочала у 17 років, а у 18 вже з'явилася на обкладинці французького журналу Elle. У цьому ж році співпрацює з французьким кутюр'є Тьєррі Мюглер. Карл Лагерфельд, побачивши Інес, відзначив її схожість з Коко Шанель. У 1980 році Інес де ля Фрессанж першою з моделей уклала ексклюзивний контракт з будинком високої моди «Chanel». Протягом 6 років була обличчям модного дому. В 1989 року через конфлікт з Карлом Лагерфельдом контракт був розірваний у судовому порядку. За чутками, джерелом конфлікту стало небажання Лагерфельда працювати з образом Маріанни, символу Франції, для якого було обрано де ля Фрессанж. Лагерфельд заявляв, що «Маріанна це втілення всього нудного, буржуазного і провініального»[7].
У 1990 році Інес де ля Фрессанж одружилася з італійським арт-дилером Луїджі д'Урсо[8]. Народила двох дочок[9]. Чоловік помер 23 березня 2006-го від серцевого нападу.
У 1991 році де ля Фрессанж створила бренд «Inès de la Fressange SA» та відкрила магазин з продажу предметів розкоші, готового одягу та парфумерії в партнерстві з групою Louis Vuitton.
Наприкінці 1999 року її звільнили з власної компанії, оскільки вона не була головною акціонеркою марки. Де ля Фрессанж намагалася повернути права на використання свого імені й зображення через суд, але 5 років судових розглядів не увінчалися успіхом.
У 2002 році Інес де ля Фрессанж спільно з журналісткою Маріанною Мересс опублікувала свою автобіографію. Незабаром стала художньою керівницею і генеральною директором відомої марки взуття Roger Vivier Couture.
Зараз веде співпрацю з Асоціацією будинків Africa2 і є спонсоркою Асоціації кардіохірургії, яка дає хворим дітям із бідних країн змогу зробити операцію на серці.
- ↑ а б http://www.vogue.fr/thevoguelist/ines-de-la-fressange/61
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Discogs — 2000.
- ↑ http://www.20minutes.fr/cinema/diaporama-1587-photo-670849-les-couples-qui-ont-enflamme-la-croisette
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
- ↑ Colchester, Max (28 січня 2009), Gaultier’s 51-Year-Old Runway Star: Inès de La Fressange, Wall Street Journal, архів оригіналу за 4 грудня 2019, процитовано 27 листопада 2011
- ↑ Tomasson, Robert (9 червня 1990), Chronicle, New York Times
- ↑ WWD Staff (30 березня 2006), Obituary: Luigi d'Urso Dies at 52, Women's Wear Daily, архів оригіналу за 24 березня 2016, процитовано 27 листопада 2011
- Інес де ля Фрессанж на сайті IMDb (англ.)