Інститут Україніки
 | Цю статтю написано переважно за джерелами, які тісно пов'язані з предметом статті. Це може призвести до порушень нейтральності та недостатньої перевірності вмісту. |
 | |
| Дата заснування | 2008 |
|---|---|
| Тип | Міжнародна громадська організація |
| Голова | Лазько Олексій Миколайович |
| Положення | Статут, зареєстрований Міністерством юстиції України |
| Адреса | Україна, Дніпро |
| Джерела фінансування | Благодійний фонд Олексія Лазька [1] |
| Офіційний сайт | ukrainica.org.ua |
«Інститу́т Украї́ніки» — міжнародна громадська організація, що досліджує історію культури України. Заснована Олексієм Лазько та Іриною Довгалюк у 2008 році у місті Дніпро.
Сформувати на регіональному та національному рівнях громадську свідомість, що ґрунтуватиметься на етнопсихологічних і культурних цінностях українського народу. Саме ці цінності мають стати передумовами відродження національної трудової, економічної та політичної етики суспільних відносин.
Завдяки підтримці благодійного фонду Олексія Лазька Інститутом були зібрані історико-культурні матеріали, що знайшли відображення у наступних виданнях:[2]
- «Хроніка-2000» — культурологічний альманах у двох томах, присвячений культурі та історії Придніпров'я.
- «Палімпсест» — колективна монографія, присвячена історії Дніпропетровська.
- «Павлоградське повстання 1930 р. Документи і матеріали». Збірник, у якому вперше в українській історіографії досліджується антирадянське повстання селян 1930 р. на Дніпропетровщині. Спогади очевидців та їхніх нащадків.
- «Оріхівська справа. 1932». Збірник документів і матеріалів найрезонансніших справ, які були інспіровані радянським керівництвом на початку 1930-х років на території сучасної Запорізької області.
- «Дмитро Яворницький та його родовід». Репрезентовані в книзі документи є цінним джерелом для висвітлення невідомих сторінок в біографії Д. Яворницького.
- Серія брошур «Дніпропетровськ — виміри історичної долі», «Український дім» добродія Хрінникова, «Символ єднання та волі українського люду. Адріан Феофанович Кащенко». Видання ілюстровані рідкісними фотографіями.
- Колекція листівок «Катеринослав — Дніпропетровськ 100 років потому».
Збереження культурної, релігійної, національної спадщини українського народу, підтримка культурної самобутності національних общин, що проживають на території України, формування на цій основі правової держави, цивілізованого суспільства.[3][4]
| Громада | Організація |
|---|---|
 Польська
|
Дніпропетровська громадська організація "Спілка поляків "Огніско" |
 Грузинська
|
Дніпропетровський обласний центр центр грузинської культури "Сакартвело" |
 Німецька
|
Дніпропетровська обласна громада німців "Відергебурт" |
 Литовська
|
Громадська організація "Литовський культурно-діловий центр "Гінтарас" |
 Грецька
|
Дніпропетровське обласне товариство греків "Патріда" |
| Грецька
|
Дніпропетровське обласне товариство греків "Елефтерія" |
 Азербайджанська
|
Регіональна організація Конгресу Азербайджанців України Дніпропетровської області |
 Казахська
|
Дніпропетровська обласна громадська організація "Казахстанський культурний центр "Адал" |
 Білоруська
|
Регіональне громадське об'єднання Дніпропетровської області "Білоруси Придніпров'я" |
 Вірменська
|
Вірменський культурний центр "Оджах" |
| Вірменська
|
Дніпропетровське обласне товариство вірменської культури ім. Григора Лусаворича |
 Єврейська
|
Дніпропетровська обласна єврейська громада |
 Корейська
|
Дніпропетровська громадська організація "Корейське товариство "Асадаль" |
 Ромська
|
Дніпропетровське романське національно-культурне товариство "Романо Кхам" |
 Російська
|
Дніпропетровське відділення Всеукраїнської громадської організації "Руський рух України" |
 Молдовська
|
Молдовська громада "Весна Молдови" |
Роль міст у житті соціуму важко переоцінити, і урбанізаційний процес можна розглядати як своєрідний синонім цивілізаційного поступу. Міста були і є результатом розвитку творчих сил суспільств. Вони завжди були акумуляторами і позитиву, і негативу. Сучасний стан вивчення ролі міст в історії України ще далекий від досконалості. У Придніпров’ї, де, шириться зацікавленість минулим, ще й досі немає жодного міста, чия б історія становила складову частину його іміджу. Ця проблема постає серед найбільш актуальних.[5]
Проєкт займається персоніфікацією міської історії, яка спрямована не лише на розвиток біографічного жанру, але й на поліпшення історичного клімату міста і посилення ролі історії в його повсякденному бутті. Для кожної людини рідне місто може бути ніби альбом великої родини. Повернення до «сімейних альбомів міст» втрачених фото, вшановуючи тих особистостей, які були несправедливо викреслені з народної пам’яті.
Для цього на будинках Дніпропетровська встановлюватимуться меморіальні дошки, що нагадуватимуть жителям міста про тих людей, які зробили вагомий внесок в економічний та духовний розвиток рідного краю.
| Дата встановлення | Прізвище | Адреса | Фото |
|---|---|---|---|
| 5 вересня 2008 року[6] | Риндовська Олександра та Понятовський Андрій | На будівлі 33 гімназії | |
| 19 вересня 2008 року[7] | Акінфієв Іван | ||
| 29 жовтня 2008 року[8] | Кащенко Андріан | ||
| 15 серпня 2009 року[9] | Корж Микита | ||
| 16 лютого 2011 року[10] | Підмогильний Валеріан | ||
| 22 квітня 2011 року[11] | Скоробогатов Дмитро | ||
| 15 вересня 2011 року[12] | Сахненко Данило |
В рамках проєкту планується встановлення меморіалу міським головам Дніпропетровська різних часів.
18 серпня 2007 в рамках проєкту "Коріння міста" на Набережній Заводській було встановлення пам’ятного знаку „Новий Кодак”[13][14]
Дніпропетровськ гідно пишається іменами М. Янгеля, О. Макарова, С. Корольова. Завдяки їхнім розробкам та науково-виробничим колективам у жорстко поляризованому ХХ столітті тривалий час зберігався паритет двох різних ідеологічних систем – СРСР та США, і, таким чином, вдалося уникнути третьої світової війни.
Ім’я Дніпропетровська навіки пов’язане з діяльністю таких підприємств як КБ «Південне», завод «Південмаш», НІЇТМ, НДІ «Орбіта», де, по суті створювався ракетно-ядерний щит СРСР.
Історія космічної галузі, безумовно, важлива сторінка не лише в новітній історії міста, а і в історії держави.
Інститут Україніки збирає енциклопедичні данні про видатних людей міста Дніпропетровськ
Україна - аграрна держава, її формування проходило під впливом процесів, які відбувалися у селах. З переходом до індустріального суспільства в Україні роль міст значно зростає. Але на нашу думку село зостається осередком збереження національної традиції, шанування родини та зв’язок поколінь , яке має великий вплив на формування українського менталітету. [15]
Інститут у межах проєкту «Пошук» веде дослідження, які охоплюють проблему зародження цивілізації у Придніпров’ї, а також розвитку подій у Надпоріжжі – місцевості, де розташований сучасний Дніпропетровськ, та пошук древніх історичних пам’яток.[16]
Створення відеофільмів про визначні події та особистості в історії і культурі України - головна мета цього проєкту.[17]
Дослідження повстань та опору в Україні є головним завданням цього проєкту. Це явище має неоднозначний характер та походження. Навіть у формах його реалізації є багато того, що суперечить етнічним характеристикам українців.ХХ ст. [18]
Важко, мабуть, знайти більш давню проблему в історії людства ніж споконвічне «Бути чи не бути». Зрозуміло, що межа між життям і смертю дуже мінлива, але ідучи із життя, людина не зникає безслідно. [19]
- Офіційний сайт Інституту Україніки [Архівовано 26 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт проєкту Єдність у різномаїтті
- ↑ «Інститут Україніки» – некомерційна громадська організація, створена за підтримки Благодійного фонду Олексія Лазька. ukrainica.org.ua. Архів оригіналу за 14 серпня 2013. Процитовано 28 лютого 2014.
- ↑ Програма інституту. ukrainica.org.ua. 18 декабря 2009. Архів оригіналу за 14 серпня 2013. Процитовано 28 лютого 2014.
- ↑ Єдність в різномаїтті. www.ukrainica.org.ua. Архів оригіналу за 5 квітня 2014. Процитовано 18 березня 2014.
- ↑ Офіційний сайт. http://ednost.org. Архів оригіналу за 18 березня 2014. Процитовано 19 березня 2014.
- ↑ Місто та час. www.ukrainica.org.ua. Архів оригіналу за 5 квітня 2014. Процитовано 18 березня 2014.
- ↑ Проект "Пам'ять: події та персоналії". Олександра Риндовська та Андрій Понятовський. www.ukrainica.org.ua. 2008.09.05. Архів оригіналу за 26 березня 2014. Процитовано 26 березня 2014.
- ↑ Проект "Пам'ять: події та персоналії". Акінфієв Іван Якович. www.ukrainica.org.ua. 2008.09.19. Архів оригіналу за 26 березня 2014. Процитовано 26 березня 2014.
- ↑ Проект "Пам'ять. Події та Персоналії". Кащенко Андріан Феофанович. www.ukrainica.org.ua. 2008.10.29. Архів оригіналу за 26 березня 2014. Процитовано 26 березня 2014.
- ↑ Урочисте встановлення меморіалу Микиті Леонтійовичу Коржу. www.ukrainica.org.ua. 2009.08.15. Архів оригіналу за 26 березня 2014. Процитовано 26 березня 2014.
- ↑ Відкриття меморіальної дошки Валеріану Підмогильному. www.ukrainica.org.ua. 2011.02.16. Архів оригіналу за 26 березня 2014. Процитовано 26 березня 2014.
- ↑ Вшанування пам’яті Дмитра Скоробогатова. www.ukrainica.org.ua. 2011.09.15. Архів оригіналу за 26 березня 2014. Процитовано 26 березня 2014.
- ↑ Вшанування пам'яті Данила Сахненко. www.ukrainica.org.ua. 2011.09.15. Архів оригіналу за 26 березня 2014. Процитовано 26 березня 2014.
- ↑ Встановлення та відкриття пам’ятного знаку „Новий Кодак”. www.ukrainica.org.ua. 2007.08.18. Архів оригіналу за 26 березня 2014. Процитовано 26 березня 2014.
- ↑ НОВИЙ КОДАК - пращур Дніпропетровська. www.spetskor.dp.ua. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 березня 2014.
- ↑ Села України. www.ukrainica.org.ua. Архів оригіналу за 5 квітня 2014. Процитовано 18 березня 2014.
- ↑ Пошук. www.ukrainica.org.ua. Архів оригіналу за 5 квітня 2014. Процитовано 18 березня 2014.
- ↑ Проект «Документальне кіно». www.ukrainica.org.ua. Архів оригіналу за 5 квітня 2014. Процитовано 18 березня 2014.
- ↑ Опір в Україні ХХ ст. www.ukrainica.org.ua. Архів оригіналу за 5 квітня 2014. Процитовано 18 березня 2014.
- ↑ Кладовища України - Пантеони історії. www.ukrainica.org.ua. Архів оригіналу за 5 квітня 2014. Процитовано 18 березня 2014.