Інститут генетики і цитології Національної академії наук Білорусі
| Інститут генетики і цитології Національної академії наук Білорусі | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
Основні дані
| ||||
| Засновано | 1965 | |||
| Абревіатура | ІГіЦ НАНБ | |||
| Приналежність | Національна академія наук Білорусі | |||
| Країна |
 Білорусь  | |||
| Адреса |
Білорусь, Мінськ | |||
| Тип |
інститут | |||
| Штат працівників | 130 осіб (2018) | |||
| Вебсторінка |
igc.by | |||
Мапа
| ||||
 | ||||
Інститут генетики і цитології Національної академії наук Білорусі (англ. Institute of Genetics and Cytology of the National Academy of Sciences of Belarus) — державна наукова установа Національної академії наук Білорусі (ІГіЦ НАНБ).
Генетика в Білорусі була тісно пов'язана здебільшого із вирішенням практичних завдань селекції та насінництва сільськогосподарських культур. Початок генетичних досліджень визначив праці академіка АН БРСР Антона Романовича Жебрака в області віддаленої гібридизації пшениць і експериментальної поліплоїдії (1930-ті роки, Москва, початок і 1953–1965 рр., Академії наук Білоруської РСР — продовження)[1].
- Дослідження генетичних процесів регуляції життєдіяльності рослин і тварин з метою управління їх продуктивністю, якістю та стійкістю.
- Дослідження структурно-функціональної організації та мінливості геномів, генно-інженерні та клітинні технології, біобезпека.
- Дослідження генетичних проблем стійкості і мінливості організмів в умовах техногенного забрудненого середовища.
- Відділ молекулярної генетики та біотехнології
- Лабораторія молекулярної генетики
- Лабораторія функціональної генетики рослин
- Лабораторія не хромосомної спадковості
- Лабораторія генетики морфогенезу
- Лабораторія генетики людини
- Відділ екологічної генетики
- Лабораторія екологічної генетики та біотехнології
- Лабораторія генетичної безпеки
- Лабораторія генетики тварин
- Лабораторія моделювання генетичних процесів
- Відділ генетичних основ селекції
- Лабораторія хромосомної інженерії рослин
- Лабораторія генетики фіто-імунітету
- Лабораторія генетики картоплі
- Відділ науково-інноваційної роботи
- Національний координаційний центр біобезпеки (керівник — Сергій Дромашко)[2].
- аналіз харчової сировини та продуктів харчування на ГМО
- ДНК-паспортизація сортів сільськогосподарських культур
- ДНК-маркування сільськогосподарських рослин і тварин за господарськи-корисними ознаками
- ДНК-діагностика спадкових захворювань людини
- ДНК-ідентифікація диких тварин і мікроорганізмів
- розробка та експертиза нормативно-правової бази в галузі біобезпеки
- проведення семінарів та консультації з питань безпеки генно-інженерної
- Три Державні премії БРСР та Республіки Білорусь (у 1974 р., 1982 р., 2002 р.);
- премія Ленінського комсомолу Білорусі (у 1990 р.);
- п'ять премій Національної академії наук Білорусі (у 1993 р., 1995 р., 1999 р., 2001 р., 2003 р.).
Гранти від ЮНЕСКО, НАТО, ІНТАС, ІНКО-КОПЕРНІКУС, Фонду Макартурів, Міжнародного наукового фонду, Білоруського республіканського фонду фундаментальних досліджень.
- ↑ «История института [Архівовано 18 березня 2016 у Wayback Machine.]», Институт генетики и цитологии Национальной академии наук Беларуси (рос.)
- ↑ Янович Нина, Бог отдал нам свой мастерок [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // 21.10.2010, газета «Минский курьер» (рос.)
- НАЦИОНАЛЬНЫЙ КООРДИНАЦИОННЫЙ ЦЕНТР БИОБЕЗОПАСНОСТИ РЕСПУБЛИКИ БЕЛАРУСЬ [Архівовано 23 січня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Государственное научное учреждение ИНСТИТУТ ГЕНЕТИКИ И ЦИТОЛОГИИ [Архівовано 23 січня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
