Перейти до вмісту

Інститут дослідження тоталітарних режимів

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
чеськ. Ústav pro studium totalitních režimů
Інститут дослідження тоталітарних режимів
Вхід до інституту
ТипCzech research institutiond[1]
Засновано2007
Правовий статусорган державної влади[d]
Країна Чехія
Штаб-квартираПомилка Lua у Модуль:Sources-utils у рядку 532: variable 'src' is not declared.
РозташуванняПрага 3
вул. Шівєцова, 2
Прага
Чехія Чехія
Офіційні мовичеська
директорЗденек Газдра
Друкований органSecuritas Imperiid
Вебсайт: ustrcr.cz

Нагороди

Мапа

CMNS: Інститут дослідження тоталітарних режимів у Вікісховищі

Інститут з дослідження тоталітарних режимів (ÚSTR) державна організація в Чехії, що займається науковим вивченням і роз'ясненням епохи тоталітарних режимів в Чехословаччині: епох комунізму та нацизму. Розкриття архівів і даних, за словами ініціаторів створення інституту, має запобігти спотворенню трактування чеської історії.

Інститут було створено 1 серпня 2007 року. Вищим органом Інституту є Рада інституту, яка складається з семи членів, що обираються Сенатом Парламенту Чеської Республіки на термін п'ять років.

Поява інституту

[ред. | ред. код]

Директором інституту з 1 січня 2008 року є журналіст і історик Павел Жачек. На його період керівництва припала криза, коли з інституту пішли кілька молодих істориків (Томас Вілімек, Петро Блазек, Томас Буршик, Петро Коура, Прокоп Томек, Павло Палечек, Павлина Форманкова).[2] Рада інституту оголосила тендер,[3] в якому Павел Жачек не зміг продовжити свої повноваження, тож в лютому 2010 року головою було обрано історика Їржі Пернеса. Однак, 12 травня того ж року Рада інституту постановила замінити Пернеса Зденеком Газдром на цій посаді. В наступному конкурсі в серпні 2010 року переміг Данило Герман,[4] який головував в інституті до квітня 2013-го.[5] Управління інститутом 2013-го було доручене полоністу і перекладачеві Павлі Фогловій, [6] згодом на конкурсі на посаду директора переміг історик Зденек Газдра, що обіймає цю посаду з травня 2014.[7]

Першою головою правління Інституту була Надія Кавалірова, яка також керує Конфедерацією політичних в'язнів. Заступником голови став Іван Деймал;[8] після його смерті його місце зайняла журналіст Моніка Шустрова, яка змінила Кавалірову в січні 2013-го. З жовтня 2013 року головою ради є Еміліє Бенешова.

Інститут почав функціонувати 1 лютого 2008 року. Додатково було створено підлуглу установу «Архів компонентів безпеки»,[9] який є адміністративним органом і керує архівом інституту.

Інститут публікує журнал" Пам'ять і історія.

Інститут розташований в Празі, на вулиці Сівецовій, яка раніше носила назву Гавелкова.[10]

Критика

[ред. | ред. код]

Діяльність інституту часто стає об'єктом критики, особливо з урахуванням кола питань, якими цей інститут займається.[11] У нинішньому вигляді інститут часто згадується як антикомуністичний пам'ятник.[12] До критики приєднався і Чеський союз борців за свободу, який скаржиться на те, що інститут достатньою мірою не вивчає нацистський режим.[13] Раніше союз вимагав публікації списків агентів гестапо, що інститут і зробив.[14]

Аналогічні органи в інших країнах

[ред. | ред. код]
  • Словаччина, Інститут пам'яті нації
  • Польща, Інститут національної пам'яті
  • Німеччина, Управління федеральної перевірки документів Державної безпеки колишньої НДР

Директори інституту

[ред. | ред. код]
Порядок Чоловік Термін
1 Павел Жачек 1 січня 2008 — 31 березня 2010
2 Іржі Пернес 1 квітня 2010 — 12 травня 2010
3 Зденек Газдра (тимчасовий директор) 13 травня 2010 — 15 серпня 2010
4 Даніель Герман 16 серпня 2010 — 10 квітня 2013
5 Павла Фоглова 11 квітня 2013 — 30 квітня 2014
6 Зденек Газдра з 1 травня 2014

Посилання

[ред. | ред. код]

Відгуки

[ред. | ред. код]
  1. Міністерство освіти, молоді та спорту List of research organizations
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 23 грудня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)Пропущений або порожній |title= (довідка)
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 25 січня 2016. Процитовано 23 грудня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)Пропущений або порожній |title= (довідка)
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 жовтня 2011. Процитовано 23 грудня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)Пропущений або порожній |title= (довідка)
  5. http://www.lidovky.cz/rada-ustr-odvolala-reditele-hermana-odsouzenihodne-rika-necas-pb0-/zpravy-domov.aspx?c=A130410_150016_ln_domov_mct [Архівовано 15 вересня 2018 у Wayback Machine.] Rada odvolala ředitele ÚSTR.
  6. Pavla Foglová. Aktuálně.cz. Процитовано 13 липня 2016.
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 10 жовтня 2016. Процитовано 23 грудня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)Пропущений або порожній |title= (довідка)
  8. Radu Ústavu pro studium totalitních režimů povede Kavalírová [Архівовано 13 грудня 2009 у Wayback Machine.] (iDNES.cz, 14.12.2007)
  9. Archiv bezpečnostních složek. Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 23 грудня 2016.
  10. Zveřejnění dokumentace procesu změny názvu ulice Havelkova - Ústav pro studium totalitních režimů. www.ustrcr.cz. Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 13 липня 2016.
  11. Demokratická levice, ÚSTR a co dál?. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 23 грудня 2016.
  12. Proč je ÚSTR spíše hlasatelem dogmatu než vědeckou institucí. Архів оригіналу за 1 червня 2013. Процитовано 23 грудня 2016.
  13. Odbojáři jdou proti ÚSTR: Ať bádá i o německé okupaci, nebo ho rovnou zrušte. Архів оригіналу за 21 лютого 2018. Процитовано 23 грудня 2016.
  14. PhDr. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 23 грудня 2016.

Статті за темою

[ред. | ред. код]
  • Управління документації та розслідування злочинів комунізму

Зовнішні посилання

[ред. | ред. код]